Місяць кібербезпеки Кіберджури – 2024: Життєвий шлях історичних постатей в українському кіберпросторі. ГІС-проекти команд джур-кіборгів
Місяць кібербезпеки Кіберджури – 2024: Життєвий шлях історичних постатей в українському кіберпросторі. ГІС-проекти команд джур-кіборгів.
19 жовтня 2023 року. Місяць кібербезпеки Кіберджури – 2023: Життєвий шлях історичних постатей в українському кіберпросторі. ГІС-проекти команд джур-кіборгів.
-----------------*-----------------
Другий рівень - інтегровані уроки на основі сторінок підручників, які створили джури-кіборги (школярі).
Про перший рівень Кіберджури. Український кіберпростір. Презентація ГІС- проєктів в хмарних технологіях команд джур-кіборгів КШГ “Кіберджура” на тему “Життєвий шлях історичних постатей України”. До Дня захисників і захисниць України 1 жовтня 2023 року.
У відповідності з Указом Президента України №447/2021 "Про стратегію кібербезпеки України" Міжнародна академія геоінформатики продовжує заходи Місяця кібербезпеки з метою формування маркерів "свій"/"чужий" та "добро"/"зло" у національно-патріотичному вихованні, української і громадянської ідентичності та протидії московським імперським фейкам. Створення ГІС-проектів позитивних і негативних історичних постатей є прикладом національно-патріотичного виховання з одночасною профорієнтацією та початковою військовою підготовкою молоді. Умови участі опорно-штурмових і мережевих команд джур-кіборгів і кіберкадетів сформовані у відповідності з базовими принципами інформаційної роботи стратегічної розвідки у 2022 році й залишилися тими ж (див. нижче) у 2023 році. Нижче наведено приклади ГІС-проектів.
1 грудня 2022 року (1500). Місяць кібербезпеки Кіберджури – 2022: Життєвий шлях наших героїв в українському кіберпросторі. ГІС-проекти команд джур-кіборгів.
Український кіберпростір. Презентація ГІС- проєктів в хмарних технологіях команд джур-кіборгів КШГ “Кіберджура” на тему “Життєвий шлях історичних постатей України”. День
захисників і захисниць України 14 жовтня 2022 року.
Ідеї і підходи Міжнародної академії геоінформатики, які
втілюються в Кіберджурі, знайшли розуміння та підтримку серед фахівців
Міністерства Оборони, Генерального штабу Збройних Сил, Міністерства освіти і
науки, Ради
національної безпеки і оборони України (>>>)..., оргкомітету "Місяця Кібербезпеки" та, що не менш важливо, серед найкращих представників
громадянського суспільства, зокрема, ГО "Спілка захисників України", ГО "ГІС-асоціація", ТПП України …
 |
| Перший етап першого рівня КШК "Кіберджура" в МОН України. |
 | ||
| Львів Червоний кошик: Сергій Корольов https://arcg.is/1Lybam0 Чорний кошик: Анатолій Дятлов і аварія на ЧАЕС Червоний кошик: Степан Бандера https://arcg.is/19ia9 Чорний кошик: Леонід Брєжнєв https://arcg.is/qq51f Острог Червоний кошик: Йосип Грушецький Чорний кошик: Жорна історії - Юрій Стеклер | |
Війна змінила наші плани і наклала обмеження на комунікації (>>>)!!! Війна показала хто є хто. Тепер ми ворога можемо назвати ворогом по його діянням, а не словам. Але просто назвати ворога ворогом – це відпустити ворога непокараним. Злочинні діяння чи бездіяння ворога треба візуалізувати, закарбувати в пам’яті і виставити на показ на усіх можливих перехрестях на шляху кожного. ГІС робить невидиме видимим (>>>). Навчитися робити невидиме видимим – головне завдання "Місяця кібербезпеки – 2022". Професор Георгій Почепцов зазначає, що “… усі дії завжди спрямовані на простір рішень. Туди "стікається" все з фізичного, інформаційного та віртуального просторів. Є певні правила "поєднань", наприклад, у системі примусової дипломатії, а це те, що робить зараз Росія, прийнято дії в інформаційному просторі підкріплювати діями у фізичному, наприклад, пересуванням військ. Через таку "множинність" виникає криза як труднощі вибору правильного рішення, правильного реагування. Якщо принципово, то ми живемо у світі помилок, оскільки через бракінформації важко прийняти єдине правильне рішення. Щоразу це компромісне рішення, засноване на "доповненні" наявної інформації найімовірнішими припущеннями. Вибір того чи іншого рішення зазнає й втрат. Янукович втік, оскільки боявся за своє життя. Життя він зберіг, але втратив "президентство". Онтологічні війни спрямовані на зміну картини світу. Через війну змінюється й ідентичність. У сталінському СРСР на кілька років закривалися історичні факультети, доки не була вироблена єдина картина минулого. Потім вони знову відкрилися разом з академічними інститутами історії".
Наші герої і антиподи можуть бути з різних епох чи
країв, але так чи інакше мають бути причетні до історії України. Одне з
ключових завдань виховної компоненти "Кіберджури" – сформулювати
власне українську картину минулого України, її народу та простору дії в різні
історичні періоди. Наш віртуальний світ слід вибудувати на об’єктивній картині
світу, яка формується на достовірних джерелах інформації. Варто звернути увагу
на те, що верифікація джерел різного типу дозволяє не лише побачити цілісну картину
минулого, а й ефективніше збирати, реконструювати, узагальнювати та
візуалізувати джерела офіційного походження, его-документи, спогади тощо. Тому для поступового введення юних поколінь у світ високих ГІС-технологій перший
ігровий сценарій побудовано на технології історичних мап StoryMaps ArcGIS. І
перший досвід огляду ГІС-проєктів школярів дозволив уточнити очікування і
підходи.
 |
| Місяць кібербезпеки «Кіберджура – 2021»: Життєвий шлях наших героїв в українському кіберпросторі. ГІС-проєкти команд Джур-Кіборгів (Зразки ГІС-проєктів у списку) |
У 2022 році український кіберпростір продовжуємо формувати зі спроби переосмислення ролі історичної постаті в житті України й світу. "Дитяча "азбука героїв" залишаєтсья з вами на все життя" - каже Георгій Почепцов. Новизна завдання полягає в тому, що треба сформувати два “кошики”: “червоний” і “чорний". Професор В’ячеслав Казміренко звернув увагу, що при виборі кольорів слід послуговуватися дослідженнями Макса Люшера і тим, що діти сприймають кольори інакше, ніж дорослі. Червоний колір символізує силу волі, активність, що доходить іноді до агресивності, прагнення до успіху через боротьбу, наступальність і владність, потребу діяти й витрачати сили, лідерство та ініціативність, збудженість. Особистісні характеристики: чуйність, рішучість, енергійність, напруженість, дружелюбність, впевненість товариськість, дратівливість, привабливість, діяльність. Проте, наприклад, ми не можемо зараз брати кольори весни бо дев’ятий рік іде війна.
Чорний колір символізує в першу чергу
заперечення, закінчення чого-небудь і відмову, зречення і неприйняття, протест
проти чогось – або кого-небудь. Чорний колір у граничній формі символізує
небуття. Особистісні характеристики чорного кольору: непривабливість,
мовчазність і замкнутість, упертість, егоїстичність, незалежність, ворожість.
Як показав досвід реконструкції битви під
Крутами під
час показу інтегрованого уроку, нам потрібний чорний колір (колір
землі, поєднаний з кольором червоним – символом слави, величі та
гідності), щоб краще розпізнавати ворогів і ворожі смисли та
цінності, не повторювати трагічних помилок минулого, а водночас цінувати
подвиг тих, хто здатен на вчинок і на захист своєї Вітчизни.
Отже, у жовтні 2022 року формування українського кіберпростору продовжиться
презентацією ГІС-проєктів у хмарних технологіях команд джур-кіборгів КШГ
“Кіберджура” на тему “Життєвий шлях історичних постатей України”. У
нас буде два кошики: “червоний” з ГІС-проєктами про тих, хто
уславив наш народ і нашу Україну у світі. І як протиставлення – “чорний” з історичними постатями тих, для
яких життя інших не було цінністю. Звичайно, перша думка – про уславлених земляків.
Але то не обов’язково, як і якась наявність якоїсь спільності між постатями.
Тут головне – за допомогою нових технологій навчитися бачити
невидиме (>>>).
Геоінформаційні системи – це системи підготовки та прийняття
рішень в реальному масштабі часу. Рішення формується за певною процедурою.
Перше завдання, це збір інформації. Сьогодні завдяки Інтернету це виглядає
найпростішим завданням, хоча це не так. За приклад можна навести чудовий ГІС-проект про Святослава Хороброго, який базувався на расіянськоязичних джерелах і наративах. Друге завдання, це – обробка
інформації до певного вигляду, так щоб була зрозуміла людині та ергатичній
системі (складна ієрархічна система керування, в якій людина може брати
участь на будь-якому рівні). Третє – це візуалізація інформації. Четверте –
аналіз інформації. Саме тому в Кіберджурі запроваджується два "кошики" –
червоний і чорний, бо світ пізнається у порівнянні. Але для обох "кошиків" запроваджується Вікно "Овертона",
головні принципи якого для однієї з ігрових платформ Кіберджури розкрив
письменник-фантаст Тимур Литовченко. Учасники команд джур-кіборгів
мають відповісти на питання, яка маніпуляція використовувалася
російською чи комуністичною імперіями для досягнення своїх імперських цілей і
які загрози ці маніпуляції несуть сьогодні (цензура/спотворення
творчості/біографії, переслідування, несвобода, примус…).
Отже, перший крок – це збір інформації. Для участі в
конкурсі командам джур-кіборгів слід сформувати такі інформаційні об’єкти про
головну постать свого ГІС-проєкту:
Перше завдання – текстовий опис ГІС-проєкту,
який обов’язково включає:
- Назву
ГІС-проєкту.
- В
межах якої шкільної дисципліни він створюється.
- Список
авторів – членів опорно-штурмової чи мережевої команди (авторів) із
зазначенням класу і назви закладу середньої освіти,
виховників, викладачів і усіх, хто був залучений до створення ГІС-проєкту.
- Структурований
повний текст ГІС-проєкту з використаними медіафайлами про життєвий шлях
героїні (героя).
- Вікно "Овертона":
в чому і як проявлялося і які загрози сьогодні.
- Список
використаних джерел.
Друге завдання – обробка інформації. Екран
монітора має відносно малу площу і на ньому важко розмістити багато тексту.
Тому інформацію слід "стиснути" до "гасел" та "тез", а емоційне навантаження перенести у медіатло:
кольори дизайну, музичний супровід і відеоконтент… Для цього текстовий опис
ГІС-проєкту переформовується у презентацію в PowerPoint чи до іншого застосунку.
Третє завдання – створення ГІС-проєкту. Підказки
– у майстер-класах
(>>>) Віктора Родіни та лідерів Кіберджури.
Четверте завдання пов’язане з сучасною культурою
споживання інформації у вигляді, головним чином, короткого відеоконтенту. Це
створення короткого відеоролика з презентацією ГІС-проєкту та команди
джур-кіборгів і розміщення його в Ютуб. Презентація не може бути більш як 15
хвилин.
І п’яте завдання для кіберштурмовиків
команд джур-кіборгів (6-9 класи) – це просування результатів роботи команди в
Інтернет-океані. Очевидно, що старші мають допомогти молодшим з формулюванням
ключових фраз, які найкраще привертають увагу до героїні їхнього ГІС-проєкту,
та показати як можна поширювати в соціальних мережах та на форумах, як
підтримувати дискусію в гілках коментарів та реагувати на грубість чи
неадекватні випади та тим самим прищеплювати думку, що українці уміють показати
світу, хто найкращий серед кращих, а невміння, обмеженість та невпевненість
прикрашають наших конкурентів.
Інтеграція даних про ГІС-проєкт може здійснюватися як блог
команди і за це – додаткові бали. Безкоштовно можна створити блоги, наприклад,
найпростіше – це Google Workspace, у більшості є електронна пошта gmail.
Виховникам команд джур-кіборгів слід виважено ставитися до локалізації
інтернет-сайтів і не наповнювати контентом ресурси ворогів.
Завершальне оформлення результатів відбувається
у вигляді листа на е-пошту vynahidnyky@gmail.com. Тема
листа починається з імені та прізвища героїні ГІС-проєкту і назви команди
джур-кіборгів (наприклад, "ОШК ім. Князя Острозького Рівне" або
"МК Атей Київ").
В тілі листа:
Червоний кошик:
- Назва
ГІС-проєкту і посилання на хмару StoryMaps.
- Команда
джур-кіборгів: a) Для ОШК. Назва ОШК і закладу
освіти; b) Для МК. Назва МК. Назва закладу
освіти, який надав ліцензію ArcGIS. Місто і область, представники яких в команді.
- Виховник
(із зазначенням посади, досвіду, статусу) та інші учасники розробки
ГІС-проєкту (викладачі, консультанти, виховники дружніх команд)
- Виконання
першого завдання – файл з розширенням «*.doc»
(текстовий опис проєкту).
- Презентація
в форматі *.ppt (вкладення) або лінк на
гуглдокумент.
- Посилання
на відеопрезентацію в ютуб.
- Посилання
на блог/сайт з інтеграцією усіх даних ГІС-проєкту.
Виховникам слід звернути увагу, що ліцеїсти та школярі
можуть бути під позивними, а їхні світлини демонструвати мистецтво маскування.
Головне, щоб відзнака знайшла героя.
Чорний кошик: Пункти 1-7 для історичної постаті. Тут важлива
роль виховника у визначенні яка постать саме для чорного кошика. Наприклад, герой
України Борис Дейч – він чий герой? І що робити з енкаведегшним наративом
«про померлих тільки хороше»?
Якщо героїні у "червоному" і "чорному"
кошиках пов’язані між собою або їхні життєві шляхи розкрито в одному
ГІС-проєкті, то на початку листа просто зазначається “Червоний і чорний кошики”
і далі пункти 1-7.
Якщо ГІС-проєкти "червоного" і "орного"
кошиків виконувалися спільно різними командами, то це відображається в п. 2 і 3
та у файлах-вкладеннях.
Далі професор Георгій Почепцов пише, що ми бачимо у минулому
світі те, що нам розповіли, і не бачимо того, що нам невідомо. Одночасно минуле
стає фундаментом сьогодення. Без чіткого минулого немає такого ж чіткого
сьогодення. Джорж Орвелл справедливо зазначив, що керуючи минулим, ми керуємо
сьогоденням. Гасло партії в його книзі “1984” було ще жорсткішим: "Той, хто
керує минулим, керує майбутнім. Той, хто керує справжнім, керує минулим".
Завдання школярів із команд джур-кіборгів є пізнавати історичне минуле самим,
вміти застосовувати сучасні технології та наповнювати правдивою інформацією
кіберпростір. У такий спосіб не тільки вони стають конкурентоздатними
особистостями, а й формують усталений український простір та його захист від
посягань конкурентів і ворогів.
Майданчик “Кіберджури” стає своєрідною платформою для
проведення “Місяця кібербезпеки – 2022” серед закладів середньої
освіти; він дозволяє розширити освітньо-прикладні можливості для
школярів, які бажають змінюватися самі й змінювати світ навколо себе; формує
нові компетентності учня та його критичне мислення. Для участі в Кіберджурі
слід зареєструватися в гуглформі https://forms.gle/xioEtnMzHww8Bmc87. Співпраця
учнів і виховників формує нове спілкувальне поле – партнерства, наставництва.
Успішна країна народжується з окремих одиниць – креативних, старанних і
відповідальних громадян, які володіють глибинними знаннями. І “Кіберджура” дає
такі можливості для учнів, а вони своєю чергою стануть тими зірками на
українському небосхилі, які будуть здатні утверджувати велич своєї країни
знаннями та вміннями. Знайомство з технологією через майстер-класи можна почати звідси: https://kiberdjura.blogspot.com/2021/02/story-maps-arcgis.html.
Підписуйтеся на канал "Кіберджура" https://t.me/kiberdjura щоб дізнатися більше.
Умови для участі
в КШГ "Кіберджура" тут >>>.
КІБЕРБЕЗПЕКА: КОНСЦІЄНТАЛЬНА ВІЙНА ВЖЕ ЙДЕ! Або чому
важливо щоб саме школярі формували український кіберпростір. Її активна фаза не
дозволила втілити задум (>>>).
Застосовуйте цитування і шукайте правильно
Початківець – Beth Reinhard netherlands Середній рівень – “Beth Reinhard” netherlands Досвідчений користувач – “Beth Reinhard” AROUND (12) netherlands Просунутий рівень – “Beth Reinhard” AROUND (12) “netherlands”.
perplexity.ai – цей сервіс працює як СhatGPT, якому ви можете поставити запитання будь-якою мовою й отримаєте відповідь з посиланнями на джерела. Сервіс працює онлайн, не вимагає реєстрації та безкоштовний. chat.openai.com – ChatGPT стане вашим хорошим партнером у пошуку ключових слів. Просто напишіть, що саме вам потрібно знайти, і нейромережа видасть вам відповідний запит. chatpdf.com – швидко та легко аналізує будь-які файли у форматі PDF. Якщо вам потрібно вивчити документ іноземною мовою, завантажте його та почніть ставити запитання своєю мовою. Чат-бот надаватиме відповіді на основі інформації з файлу і навіть покаже номер сторінки. gpt4all.io – працює і без підключення до інтернету. Можете перевірити себе: ставте запитання щодо своєї власної роботи: завантажте текстовий документ і запитайте, про що ваш текст.
Пошук у Tik-Tok й Telegram (http://surl.li/ljnot) Як шукати інформацію в Instagram (http://surl.li/ljnpa) Техніки пошуку інформації у Twitter (тепер Х) (http://surl.li/ljnpl)
Віктор Жадько 15 год · «Орден Тараса Шевченка, Ваша Високість, якщо такий уже є», - відповів український борець.
ВідповістиВидалити8 серпня 1949 року, в Єйську (росія) у 78 років майже від голоду помер Піддубний Іван Максимович (1871-1949) - український спортсмен-борець із села Красенівка (Богодухівка) Полтавської губернії (нині -Черкащина); шестиразовий чемпіон світу з боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью- Йорк). За 40 років не програв жодного чемпіонату, побував у гастролях за кордоном у 50 містах, 14 країнах світу. «Виходячи на сцену та поміст, я молився за Україну»,- зізнавався Іван Максимович про те, звідки бралися сили для перемоги. У його помешканні над канапою висів олійний портрет Шевченка, обрамлений лавровим вінком, а під ним на полиці стояли видання «Кобзаря». На запитання, навіщо стільки Тарасових творів, відповідав:
– Я вірю в Бога, а святих не знаю, тож замість них «Кобзаря» тримаю.
1937 року Івана Максимовича «злапало» НКВС у Ростові, як переповідав - «за мою гордість». Піддубний отримав паспорт, у якому прізвище записано через «о», а не через «і», написано «русский». Борець попросив зробити зміни, але отримав відмову. Не довго думаючи, власноруч написав «І», замість «о», замість «русский», написав «українець». Піддубного довго допитували із застосуванням електропаяльника, вимагаючи «адреси закордонних банків і номери рахунків». Адже НКВС було відомо, що, гастролюючи в США, 57-річний українець удостоївся звання переможця конкурсу чоловічої краси та нагороди у півмільйона доларів. От тільки не знали енкевеесники, що умовою отримання нагороди було прийняття громадянства США, від чого Піддубний відмовився.
Під час Другої світової війни борець зустрів німця – начальника порту, давнього шанувальника. З того часу йому привозили додому обід із офіцерської їдальні, влаштували Івана Максимовича працював маркером у більярдній. Тому радянські «добродії» сигналізували «куди треба», що Піддубний брав подачки від фашистів. Останні роки Іван Піддубний мешкав у Єйську та переслідувався за «українську свідомість», ніякої підтримки не було, мешкав самотнім у тяжких матеріальних умовах, по кілька днів голодував: Єйський міськвиконком виділяв лише 500 грамів хліба.. 8 серпня 1949 року о 6:15 ранку український богатир подаленів у далекі, кращі для нього світи.
Аби особисто попрощатися з Іваном Максимовичем, літаком прилетіли: старий друг, знаменитий борець, старший тренер із боротьби спортивного товариства “Динамо” Клеменс Буль, його вихованці – тричі чемпіон СРСР Олександр Мазур (1913-2005) та чотириразовий чемпіон СРСР Арсен Мекокішвілі (1912-1979), негритянський артист Роберт Росс. Щоп’ять хвилин змінювалася почесна варта. На траурну похоронну вахту ставали робітники, хлібороби, садівники, виноградарі, рибалки, спортсмени.
Довгий час на могилі українця не було пам’ятника: нарешті за допомогою влади США поставлено монумент - надгробок. Офіційний напис: «Здесь русский богатырь лежит»: все правда в тих словах, окрім одного: «російський». Я відвідав свого часу поховання земляка в Заміському парку, поклонився могилі, поклав гвоздики і гілку соняшника, сфотографував.
…1906-1907 року в Галичині відбулися маневри царської гвардії, після чого були влаштовані спортивні змагання, на які запросили й Івана Піддубного, який переміг усіх силачів-гвардійців. Великий князь Ніколай І. запитав переможця, який орден бажав би отримати від царя: «Орден Тараса Шевченка, Ваша Високість, якщо такий уже є», - відповів український борець.
Ганна Черкаська 2 год · Сам бідний, своїми творами збагатив світ.
ВідповістиВидалити29 вересня 1547 р. у день Архангела Михаїла у родині лікаря з`явився у світ майбутній іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури. На честь свого ангела отримав ім'я Мігель де Сервантес Сааведра.
У арабському полоні алжирський бранець (із залізним кільцем на шиї та в ланцюгах) став побратимом козака Грицька Скараного. Грицька після десятої втечі посадили на палю, а Сервантеса після четвертої втечі викупили за 500 золотих ескудо.
Після повернення письменник зайнявся комерцією, наймався на службу, але невдало. Ніколи Сервантес не переставав працювати; за кілька днів до смерті він постригся в ченці. 23 квітня 1616 року 68-річний Мігель де Сервантес помер від водянки.
А син Грицька Скараного в Криму звільнив полонянку Андреа Сервантес, рідну сестру батькового побратима, яка стала дружиною козака. Нащадок їхній – зеленоокий поет Майк Йогансен, володів усіма європейськими мовами. Праправнук Сервантеса марив мандрівкою до Іспанії, він написав химерний роман про Дон-Кіхота ХХ століття.
Алексей Давиденко 51 хв · З 2014 року ми з радістю беремо в свою команду перелесенців з Донбасу. От і вчора.
ВідповістиВидалитиЯ проводив співбесіду з дівчиною з Маріуполя.
Прекрасне резюме.
10 років роботи на одному місці і з підтвердженням потрібного нам фаху.
- Коли ви приїхали в Київ?
- Два месяца назад.
- А до того пів року були в Маріуполі?
- Нет, в России.
- Скільки часу ви провели в Росії?
- Ну до сентября. Сын не поступил в школу в Ростове и мы уехали.
- А якби поступив?
- Ну конечно же остались бы там жить.
На цьому етапі співбесіду можна було б закінчити, але мені здавалося що я її не правильно зрозумів.
- Тобто після всього що сталося з Маріуполем і Україною, ви були готові залишити жити в Росії?
- А какая вам разница!? Если я вам подхожу по профессиональным навыкам, какая вам разница, кого я поддерживаю и где я готова жить?
- Для нас є різниця.
- Я уже столько пережила. У меня отняли мой дом.
- А хто відняв? Хто в цьому винен?
- Война виновата.
- Але у цій війни є агресор. Назвіть будь ласка країну яка винна в усьому що з вами сталося.
- Зачем вы меня втягиваете в свою политику. Вы же ищете сотрудника, вот и скажите, подхожу я вам как работник или нет?
Чесно.
На 10 місяці війни після всього того горя яке Росія вже принесла моїй країні чути такі слова в столиці України - це якийсь сюр.
- Ні, не підходите.
- Скажите почему? Только потому, что я готова жить в Россие.
- Ви мабудь прекрасний фахівець, але час коли були потрібні виключно професійні якості нажаль назавжди пішов.
Ви доросла людина.
Якщо на 10 місяці військові агресії, після Бучі, Ірпеня, Маріуполя і Ізюма, після тисяч закатованих цивільних і десятків тисяч загиблих українських військових, ви не розумієте хто в цьому винен і готові жити в Росії.
То це світоглядні розбіжності.
Ми не зможемо знаходитися з вами в одному офісі і одній команді.
Вона встала і пішла на вихід, а на останок сказал:
- Я легко могла сказати вам не правду, которая вам бы понравилась и получить эту работу. Но я сказала вам как есть и осталась без работы.
- Була б моя воля, ви би залишилися не тільки без роботи, а й без українського громадянства.
Без чіткої, зрозумілої проукраїнської позиції вам тут не раді.
Тут.
Це не в нашій компанії і не в Києві.
Тут - це в Україні
Віктор Громовий 8 хв · "Про методички для даунів"
ВідповістиВидалитиП'ять років тому писав про радянський тип event-менеджменту.
Сподіваюсь, що така "практика, яка не працює" зн7икла "як роса на сонці" ще під час пандемії ковіду. "Дело Ленина живет и побеждает" у нашій НУШ!?
Бо давати "показову відкриту" виховну годину, замість того, щоб вибудовувати "систему освіти, яка ґрунтується на цінностях", - це суто радянський підхід(про це написала Галина Васьків). Уже втомився писати про те, що заходи, які у нас проводяться для імітації так званої "виховної роботи", - це суто радянський тип event-менеджменту, який і після декомунізації продовжує домінувати у наших школах...
У радянські часи використовували поняття «культурно-масовий захід(рос. мероприятие)». Ті чи інші виховні заходи в основному проводились не для дітей, а "для галочки" у звіті. Як правило, проводили їх за готовим сценарієм з використанням усього арсеналу засобів так званої репетиційної педагогіки.
Досі згадую той «цирк», який почався в моїй рідній Новопразькій середній школі після того, як у 7 класі наша класна керівниця віднайшла в журналі «Воспитание школьников» сценарій виховної години на тему «Красная гвоздика – цветок революции» і вирішила провести відкритий захід. Два місяці нас мордували репетиціями після уроків, а іноді й замість уроків. Ми виходили з цих репетицій голодні і злі… Тоді я був готовий власними руками задавити революцію червоних гвоздик у Португалії. Мене досі тіпає від слів пісні «Красная гвоздика» (слова Л.Ошанина, музыка А.Островского): «Красная гвоздика — спутница тревог, красная гвоздика — наш цветок». Тху!!!
Тож результат тієї виховної години(ми робили зразково-показовий «монтаж»), яку ми кілька разів показували якимось тіткам з райвно був прямо протилежний, задекларованій виховній меті. Утім нашу класну керівницю усі хвалили, а нас вона сварила, що все одно могли б і краще проспівати ту кляту пісню. Дякую, Ларисо Михайлівно, за те, що «сформували» в мені стійкі антикомуністичні переконання і відразу до репетиційної педагогіки.
Ще тоді продвинуті педагоги "били в набат": ми перетворюємо всю "виховну роботу" у серію "холостих пострілів", у нас має місце «кавалькада заходів» на папері і порожнеча в душі…
А от що зараз пише про це в своєму есе, поданому на конкурс "Учитель року-2014" директор Боложівської загальноосвітньої школи з Тернопільської області Наталія Беднарська:
«Відкриті уроки, виховні години стали продуктами «репетиційної педагогіки», на яких, як на виставі: вчитель – головний режисер, кожен учень грає свою роль, знає, коли і що має сказати, в який бік повернутися, що продемонструвати. І не дай, Боже, якогось збою, якогось зайвого слова, власної думки чи недоречного запитання. Що тоді робити? На таких уроках всі присутні бачать дітей і педагога, які дуже добре вміють працювати, знають весь програмовий матеріал. Але що візьме з такого уроку молодий спеціаліст? А якщо завітати у цей клас на другий день? Можна побачити зовсім іншу картину. Кому це потрібно? Тільки не школі». http://education-ua.org/ua/articles/915-likvidovuemo-marazmi-v-shkilnij-osviti-marazm-23-vikhovna-robota-ta-radyanskij-tip-event-menedzhmentu?fbclid=IwAR3rWpjx_VtNeUECTayFPnnGMfXH6oxKYPeKuG2gu3_j9f0DkFJZFA6gr4I
Проблеми з критичним мисленням https://368.media/2023/11/17/na-kiyivshhini-litseyista-zasudili-do-6-rokiv-uv-yaznennya-za-dopomogu-vorogu/ ???
ВідповістиВидалитиНадя Азарова
ВідповістиВидалити14 вересня 2018 р. ·
Я вчителька. І за цей пост мене буде бито. Але не можу мовчати. Щороку мене починає тіпати від слів “заняття в ігровій формі”... І я ж насправді не проти, але справа в тому, що ця модна нині фраза - жахлива, як і все вирване із контексту в принципі. Ми чуємо таке в новинах про фінські школи і запам'ятовуємо виключно це. Ніхто далі не слухає, що процент дітей, які здобувають вищу освіту там значно нижчий, ніж у нас （бо в нас ти мусиш іі отримати - "кров з носа", а якщо сам не подужаєш, то батьки продадуть корову, - і все в нормі). Ніхто не слухає, що заняття в ігровій формі виявляють здібності дітей, нахили, таланти і в середньому з п'ятого класу діти, які здатні на більше починають по-справжньому “гризти граніт науки”. Бо з них виростають фахівці. А інші теж живуть собі щасливо, займаючись менш інтелектуальними справами. І то прекрасно! Не кожен мусить бути кандидатом наук! Але кожен мусить бути собою. Але де там!!! Натхненні батьки починають шукати "уроки в ігровій формі" і, звичайно, знаходять. Але більша частина з них не хоче розуміти, що такі заняття розвивають, виявляють здібності і не можна після них чекати від усіх дітей 12 балів. Всі хочуть виховати чемпіона олімпіад, але виключно в ігровій формі. І от я сиджу і думаю: чи то лижі не їдуть, чи то я стою на місці? Ви десь бачили чемпіона з тенісу, який тренувався б в ігровій формі? Чи, може, бачили геніального піаніста, який грає по шість годин на день в ігровій формі й без кінця примовляє :“ ох, як же мені весело!" До чого я усе це!? Вгадайте! До того, що ситуацію треба оцінювати тверезо. Ігрова форма - це прекрасно для розвитку! І якщо ви її шукаєте, то дайте дитині право розвиватись і не завжди бути найкращою. З розумінням прийміть ті оцінки, які заслужила, хваліть, пишайтесь, надихайте. Але, якщо ви бажаєте іншого, якщо готуєте дитину бути конкурентно спроможною серед інших здобувачів гарної освіти з усіма витікаючими, то налаштуйтесь, що то велика праця, комплексна, яка залежить не тільки від вчителя, а й від батьків. Ігри будуть, але як практика, а не як гра заради “щоб дитина хотіла заніматись, а не сиділа за планшетом.“ Скільки не прикрашай гречку, чіпси будуть дитині смачнішими і до певного віку, комп'ютер дорожчим. Я не про інтерес до уроку, бо справжній вчитель сам прагне зацікавити, навіть без дописів і наказів від керівництва. Я про реальність. Любіть своіх дітей, будьте тверезими батьками і хай допоможе нам Бог не втратити голову серед усіх цих модних новинок!
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0v5JCYpsKwNiVso19B9Pf9QTbLtwygjn1MrjaFkgpoiYhsfn3r63bdeD2gHfisakal&id=100017698277183