#Кіберджура: Життєвий шлях видатних жінок України - старт "Року кібербезпеки - 2024"
25 лютого 2023 року. #Кіберджура: Життєвий шлях видатних жінок України - старт "Року кібербезпеки - 2023"
Однією з характерних рис національної ідентичності є присутність в її життєдіяльності харизматичних особистостей, які залишають яскравий слід в національній історії, її культурі та формують національну спадщину, якою ми пишаємося!
Повторний старт - 2023. Україна бореться з північною нечистю і цю боротьбу жінки: матері, дружини і дочки, її наповнюють реальним сенсом. Дата старту - 25 лютого 2023 року, у День народження Лесі Українки. Умови не змінилися.
Професор Георгій Почепцов зазначає, що “… усі дії завжди спрямовані на простір рішень. Туди "стікається" все з фізичного, інформаційного та віртуального просторів. Є певні правила "поєднань", наприклад, у системі примусової дипломатії, а це те, що робить зараз Росія, прийнято дії в інформаційному просторі підкріплювати діями у фізичному, наприклад, пересуванням військ. Через таку "множинність" виникає криза як труднощі вибору правильного рішення, правильного реагування. Якщо принципово, то ми живемо у світі помилок, оскільки через брак інформації важко прийняти єдине правильне рішення. Щоразу це компромісне рішення, засноване на "доповненні" наявної інформації найімовірнішими припущеннями. Вибір того чи іншого рішення зазнає й втрат. Янукович втік, оскільки боявся за своє життя. Життя він зберіг, але втратив "президентство". Онтологічні війни спрямовані на зміну картини світу. Через війну змінюється й ідентичність. У сталінському СРСР на кілька років закривалися історичні факультети, доки не була вироблена єдина картина минулого. Потім вони знову відкрилися разом з академічними інститутами історії".
Одне з ключових завдань виховної компоненти "Кіберджури" – сформулювати власне українську картину минулого України, її народу та простору дії в різні історичні періоди. Наш віртуальний світ слід вибудувати на об’єктивній картині світу, яка формується на достовірних джерелах інформації. Варто звернути увагу на те, що верифікація джерел різного типу дозволяє не лише побачити цілісну картину минулого, а й ефективніше збирати, реконструювати, узагальнювати та візуалізувати джерела офіційного походження, его-документи, спогади тощо. Тому, для поступового введення юних поколінь у світ високих ГІС-технологій перший ігровий сценарій побудовано на технології історичних мап StoryMaps ArcGIS. І перший досвід огляду ГІС-проєктів школярів дозволив уточнити очікування і підходи.
Чорний колір символізує в першу чергу заперечення, закінчення чого-небудь і відмову, зречення і неприйняття, протест проти чогось – або кого-небудь. Чорний колір у граничній формі символізує небуття. Особистісні характеристики чорного кольору: непривабливість, мовчазність і замкнутість, упертість, егоїстичність, незалежність, ворожість. Як показав досвід реконструкції битви під Крутами під час показу інтегрованого уроку, нам потрібний чорний колір (колір землі, поєднаний з кольором червоним – символом слави, величі та гідності), щоб краще розпізнавати ворогів і ворожі смисли та цінності, не повторювати трагічних помилок минулого, а водночас цінувати подвиг тих, хто здатен на вчинок і на захист своєї Вітчизни.
У другій декаді березня 2022 року формування українського кіберпростору продовжиться презентацією ГІС-проєктів у хмарних технологіях команд джур-кіборгів КШГ “Кіберджура” на тему “Життєвий шлях видатних жінок України та історичних постатей”. У нас буде два кошики: “червоний” з ГІС-проєктами про українок, які уславили наш народ і нашу Україну у світі. І як протиставлення – “чорний” з історичними постатями тих, для яких життя інших не було цінністю. Звичайно, перша думка – про уславлених землячок. Але то не обов’язково, як і якась наявність якоїсь спільності між постатями. Тут головне – за допомогою нових технологій навчитися бачити невидиме.
Геоінформаційні системи – це системи підготовки та прийняття рішень в реальному масштабі часу. Рішення формується за певною процедурою. Перше завдання, це збір інформації. Сьогодні завдяки Інтернету це виглядає найпростішим завданням, хоча це не так. Друге завдання, це – обробка інформації до певного вигляду, так щоб була зрозуміла людині та ергатичній системі (складна ієрархічна система керування, в якій людина може брати участь на будь-якому рівні). Третє – це візуалізація інформації. Четверте – аналіз інформації. Саме тому в Кіберджурі запроваджується два «кошики» – червоний і чорний, бо світ пізнається у порівнянні. Але для обох «кошиків» запроваджується Вікно "Овертона", головні принципи якого для однієї з ігрових платформ Кіберджури розкрив письменник-фантаст Тимур Литовченко. Учасники команд джур-кіборгів мають відповісти на питання, яка маніпуляція використовувалася російською чи комуністичною імперіями для досягнення своїх імперських цілей і які загрози ці маніпуляції несуть сьогодні (цензура/спотворення творчості/біографії, переслідування, несвобода, примус…).
Отже, перший крок – це збір інформації. Для участі в конкурсі командам джур-кіборгів слід сформувати такі інформаційні об’єкти про головну постать свого ГІС-проєкту:
Перше завдання – текстовий опис ГІС-проєкту, який обов’язково включає:
- Назву ГІС-проєкту.
- В межах якої шкільної дисципліни він створюється.
- Список авторів – членів опорно-штурмової чи мережевої команди (авторів) із зазначенням класу і назви закладу середньої освіти, виховників, викладачів і усіх, хто був залучений до створення ГІС-проєкту.
- Структурований повний текст ГІС-проєкту з використаними медіафайлами про життєвий шлях героїні (героя).
- Вікно "Овертона": в чому і як проявлялося і які загрози сьогодні.
- Список використаних джерел.
Друге завдання – обробка інформації. Екран монітора має відносно малу площу і на ньому важко розмістити багато тексту. Тому інформацію слід «стиснути» до «гасел» та «тез», а емоційне навантаження перенести у медіатло: кольори дизайну, музичний супровід і відеоконтент… Для цього текстовий опис ГІС-проєкту переформовується у презентацію в PowerPoint чи до іншого застосунку.
Третє завдання – створення ГІС-проєкту. Підказки – у майстер-класах Віктора Родіни та лідерів Кіберджури.
Четверте завдання пов’язане з сучасною культурою споживання інформації у вигляді, головним чином, короткого відеоконтенту. Це створення короткого відеоролика з презентацією ГІС-проєкту та команди джур-кіборгів і розміщення його в Ютуб. Презентація не може бути більш як 15 хвилин.
І п’яте завдання для кіберштурмовиків команд джур-кіборгів (6-9 класи) – це просування результатів роботи команди в Інтернет-океані. Очевидно, що старші мають допомогти молодшим з формулюванням ключових фраз, які найкраще привертають увагу до героїні їхнього ГІС-проєкту, та показати як можна поширювати в соціальних мережах та на форумах, як підтримувати дискусію в гілках коментарів та реагувати на грубість чи неадекватні випади та тим самим прищеплювати думку, що українці уміють показати світу, хто найкращий серед кращих, а невміння, обмеженість та невпевненість прикрашають наших конкурентів.
Інтеграція даних про ГІС-проєкт може здійснюватися як блог команди і за це – додаткові бали. Безкоштовно можна створити блоги, наприклад, найпростіше – це Google Workspace, у більшості є електронна пошта gmail. Виховникам команд джур-кіборгів слід виважено ставитися до локалізації інтернет-сайтів і не наповнювати контентом ресурси ворогів.
В тілі листа:
Червоний кошик:
- Назва ГІС-проєкту і посилання на хмару StoryMaps.
- Команда джур-кіборгів: a) Для ОШК. Назва ОШК і закладу освіти; b) Для МК. Назва МК. Назва закладу освіти, який надав ліцензію ArcGIS. Місто і область, представники яких в команді.
- Виховник (із зазначенням посади, досвіду, статусу) та інші учасники розробки ГІС-проєкту (викладачі, консультанти, виховники дружніх команд)
- Виконання першого завдання – файл з розширенням «*.doc» (текстовий опис проєкту).
- Презентація в форматі *.ppt (вкладення) або лінк на гуглдокумент.
- Посилання на відеопрезентацію в ютуб.
- Посилання на блог/сайт з інтеграцією усіх даних ГІС-проєкту.
Виховникам слід звернути увагу, що ліцеїсти та школярі можуть бути під позивними, а їхні світлини демонструвати мистецтво маскування. Головне, щоб відзнака знайшла героя.
Чорний кошик: Пункти 1-7 для історичної постаті.
Якщо героїні у "червоному" і "чорному" кошиках пов’язані між собою або їхні життєві шляхи розкрито в одному ГІС-проєкті, то на початку листа просто зазначається “Червоний і чорний кошики” і далі пункти 1-7.
Якщо ГІС-проєкти "червоного" і "орного" кошиків виконувалися спільно різними командами, то це відображається в п. 2 і 3 та у файлах-вкладеннях.
Далі професор Георгій Почепцов пише, що ми бачимо у минулому світі те, що нам розповіли, і не бачимо того, що нам невідомо. Одночасно минуле стає фундаментом сьогодення. Без чіткого минулого немає такого ж чіткого сьогодення. Джорж Орвелл справедливо зазначив, що керуючи минулим, ми керуємо сьогоденням. Гасло партії в його книзі “1984” було ще жорсткішим: «Той, хто керує минулим, керує майбутнім. Той, хто керує справжнім, керує минулим». Завдання школярів із команд джур-кіборгів є пізнавати історичне минуле самим, вміти застосовувати сучасні технології та наповнювати правдивою інформацією кіберпростір. У такий спосіб не тільки вони стають конкурентоздатними особистостями, а й формують усталений український простір та його захист від посягань конкурентів і ворогів.
Майданчик
“Кіберджури” стає своєрідною платформою для проведення “Місяця кібербезпеки –
2022” серед закладів середньої освіти;
він дозволяє розширити освітньо-прикладні можливості для школярів, які
бажають змінюватися самі й змінювати світ навколо себе; формує нові
компетентності учня та його критичне мислення. Для участі в Кіберджурі слід зареєструватися в гуглформі https://forms.gle/xioEtnMzHww8Bmc87. Співпраця учнів і виховників формує
нове спілкувальне поле – партнерства, наставництва. Успішна країна народжується
з окремих одиниць – креативних, старанних і відповідальних громадян, які
володіють глибинними знаннями. І “Кіберджура” дає такі можливості для учнів, а
вони своєю чергою стануть тими зірками на українському небосхилі, які будуть
здатні утверджувати велич своєї країни знаннями та вміннями. Знайомство з технологією через майстеркласи можна почати звідси: https://kiberdjura.blogspot.com/2021/02/story-maps-arcgis.html.
Підписуйтеся на канал "Кіберджура" https://t.me/kiberdjura щоб дізнатися більше.
Умови для участі в КШГ "Кіберджура" тут >>>.
Головний
інформаційний партнер КШГ "Кіберджура" - Студія "TV-7 production" (https://tv7.studio).
"Енеїда" І.Котляревського, між іншим, про жінок. А козаки туди випадково потрапили - Надія Крупська недогледіла. За що тов. Сталін хотів Лєніну видати нову дружину, без дефектів. Більш докладно про цю правдиву історію можна прочитати у Володимира Солоухіна >>>. |
* Володимир Мацкевич: Росія програла війну (15.12.2014)
УРОК НАМ УСІМ... ВІД МУРАХ....🐜
ВідповістиВидалити...Якось, будучи на природі, я спостерігав дивовижне видовище:
у мій п'ятилітровий прозорий бачок із водою потрапило кілька десятків мурах.
Спочатку вони борсалися нарізно, але потім поступово почали збиратися в купку.
Побачивши, що мурахи підіймаються одна на одну і, як мені здалося, топлять своїх, щоб вижити, я відмовився від думки їм допомогти.
Яке ж яке було моє здивування, коли за дві години я побачив цих мурах живими!...
Вони створили маленький плаваючий живий острівець, розташувавшись один на одному у вигляді піраміди.
Ті, що були внизу, були у воді, але до певного часу.
Їх добровільно змінювали мурахи з верхнього ряду.
Вони спускалися у воду - і тільки після цього, втомлені тримати своїх родичів, комахи вилазили на цей живий острівець для відпочинку, щоб потім змінити втомлених.
При цьому жоден із них не намагався швидше піднятися нагору – навпаки, вони поспішали спуститися у воду – туди, де було найважче...
Вражений їхньою героїчною самопожертвою та взаємовиручкою я вирішив швидше їм допомогти.
Мені вдалося знайти ложку, яка легко входила в шийку посудини.
Коли мурахи побачили порятунок, вони організовано по одному вилізли на сушу, але один, таки знесилений, не зміг зачепитися за край ложки і залишився борсатися у воді. Помітивши це, остання мураха, що замикає колону, повернулася назад.
Бачачи, що з краю ложки не дотягтися, мурашка стала спускатися у воду, але тут я не міг більше дивитися на цю щемливу серце картину і посунув ложку ближче.
Тоді він легко дістався свого побратима і витяг його.
Таким чином, ця жива плаваюча піраміда вижила завдяки Взаємодопомозі.
Весь процес спостереження викликав у мене масу почуттів, що змінюються.
Спочатку був осуд, коли я подумав, що мурахи топлять одне одного.
Потім подив, що вони залишилися живими після довгого плавання у воді.
Нарешті, захоплення, коли я побачив чітко налагоджену систему взаємовиручки.
Кожна комаха знала, що їй треба робити.
Проте останнім почуттям, яке я відчув, була велика прикрість.
Безперервним потоком до мене йшли думки про нашу людську байдужість, розбіжність, недоброзичливість тощо...
Хотілося закричати на весь світ: Люди! Якщо ви не знаєте, ЯК треба жити, навчіться хоча б у мурах! Невже ми гірші і дурніші за комах?!
Немає користі від людських молитов, якщо вони не підкріплюються справами.
Давайте як мурахи... Пам'ятаймо: Сила в Єдності!
Дмитро Донський.
Приклад спірного оформлення простору: не вивчали ГІС? https://hmarochos.kiev.ua/2022/02/10/u-perehodi-mizh-hreshhatykom-i-majdanom-nezalezhnosti-zyavylas-veletenska-reklama-yiyi-vzhe-rozkrytykuvaly/?fbclid=IwAR28OndeTiHnvoTWzDk-Vp1M4-pLUzcaO8bj0tDudqu3d7ZA4z1IosifM5o
ВідповістиВидалитиПрототип методики організації огляду ГІС-проектів https://zoippo.net.ua/zapowiki/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C_%22%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%22_2021_%D1%80%D1%96%D0%BA
ВідповістиВидалитиОперативно. І суть задуму чітко підмічено.
ВідповістиВидалитиhttps://armyinform.com.ua/2022/02/11/kursanty-viti-vzyaly-uchast-u-komandno-shtabnij-gri-kiberdzhura-zhyttyevyj-shlyah-vydatnyh-zhinok-ukrayiny/
http://businessua.com/robota/75264varshava-pridumala-yak-peremaniti-ukrainskih-zarobitchan.html
ВідповістиВидалити"Головною метою влади Польщі є перетворення українських трудових мігрантів на емігрантів. Тобто, щоб вони стали новими громадянами Польщі. Розрахунок дуже простий: діти, які народяться у цих людей, автоматично ставатимуть поляками. Тому що економічне зростання без залучення додаткових робочих рук – неможливий", – резюмував експерт.
Число заробітчан зростає, а демографічна ситуація в Україні погіршується
Для України трудова міграція вже перетворилася на величезну проблему.
Тоді як у Польщі власні проблеми та дірки на ринку праці вирішують за рахунок українців, в Україні ж утворюється дефіцит робочих. Уже зараз для багатьох роботодавців знайти різноробів, слюсарів складніше, ніж економістів чи бухгалтерів. Ситуація загострюється щороку.
Вирішити проблему трудової міграції можна за рахунок створення конкурентних умов: розміру заробітної плати, медицини, освіти, безпеки тощо. Академік Елла Лібанова у своєму інтерв'ю "Укрінформу" зауважила: за кордоном працюють від трьох до п'яти мільйонів людей і проблема не лише в зарплатах. Мовляв, якби було достатньо підвищити заробітні плати, проблему трудової міграції можна було б вирішити. Проте, крім зарплат, українці також обирають розвинені країни через створені в них умови.
"Суп людям не потрібен, а найбільша проблема - звички батьків": Клопотенко розповів про шкільне меню і смаки українців
ВідповістиВидалитиУкраїнці здебільшого дотримуються пострадянської системи харчування, яка побудована на швидких вуглеводах. Вони вважають, що хліб з маслом і бульйоном - це суперкорисно. Але ж ні. Супи можна не їсти, вони людям не потрібні.
В Англії, наприклад, система нова, а от її норми змінити Джеймі Оліверу (відомий англійський шеф-кухар, - ред.) так і не вдалося. Тому діти там досі їдять картоплю фрі і сосиски.
В Америці теж - фастуфуд: піци, фритюри. Колись шкільне харчування намагалася змінити Мішель Обама, але хейту у неї було більше, ніж зараз у мене. Американські діти так і не полюбили їсти овочі, які були введені у меню, і просто викидали їх у смітник.
Коли до влади прийшов Трамп і порахував, скільки грошей на це йде, прибрав норму на постачання овочів до шкіл. США - країна фастфуду. Тепер дітям 5 разів на тиждень дають рис, підливу і курку. Більше нічого. Проблема харчування у них у 5 разів гостріша, ніж у нас.
Як привчити людей до нового? Постійно повторювати одне і те ж. Наприклад, "чебрець-чебрець". І коли людина в магазині побачить його - подумає: "О, щось таке знайоме", купить, і спробує: "О, то це ж смачно".
Найбільшою проблемою є звички батьків
Звички батьків є однією з проблем, чому реформа шкільного харчування йде повільно. Вони бояться нових назв, кажуть, що дитині треба їсти пюре, бо це наша українська страва, і сосиску. Але "пюре" - це ж французьке слово. Одним словом, експертизи у їжі у них нуль.
Докладніше https://novyny.live/society/sup-liudiam-ne-nuzhen-a-samoi-bolshoi-problemoi-iavliaiutsia-privychki-roditelei-klopotenko-rasskazal-o-shkolnom-meniu-i-vkusakh-ukraintsev-39298.html
"Український світ" просуває Кіберджуру! Дякуємо усім причетним https://ukrsvit1.com.ua/kultura/vykhovannia-j-osvita/kiberdzhura-zhyttievyj-shliakh-vydatnykh-zhinok-ukrainy.html
ВідповістиВидалитиДо якого терміну здати проєкт?
ВідповістиВидалитиФотографії Старого Львова 2 д. ·
ВідповістиВидалитиЮлію Брістіґер називали Кривавим Місяцем. Ходили чутки, що у роки сталінізму вона із задоволенням катувала в’язнів, особливо молодих чоловіків. Але, як часто буває в історії, правда захована глибоко під легендою.
https://www.facebook.com/photolvivnews/posts/pfbid02MK98why8QaEerxXcwLTrdqxQdhD9rCve8vYdKJCLC7yp3GqbmnjvGxjKg42uRwael
https://photo-lviv.in.ua/urodzhenka-lvivshchyny-kryvava-lehenda-komunistychnoi-polshchi-yuliia-bristiger/?fbclid=IwAR38xez8wm-YQaqZ18nlqGYiF5pDQxZ0KVr4H-qKu6IAlpLzsV03vwV9I4M
ВидалитиДамба Каховського водосховища: десять порад, як писати про катастрофу
ВідповістиВидалитиЧЕТВЕР, 08 ЧЕРВНЯ 2023, 08:55
Дамба Каховського водосховища на Дніпрі, що знаходиться на підконтрольній Росії території, зруйнована. Одним із наслідків цього стала гуманітарна катастрофа, яка вже привернула б величезну міжнародну допомогу, якби вона не відбувалася в зоні бойових дій. Тисячі будинків затоплені, десятки тисяч людей змушені евакуюватись або чекають на порятунок. Іншим наслідком є екологічна криза, зокрема, втрата водно-болотних угідь та інших природних середовищ. Ще одне – це знищення українських сільськогосподарських угідь та інших елементів української економіки. Відбувається так багато наслідків одночасно, що за ними важко встежити. Ось мої думки про те, як відповідально висвітлювати цю подію. Уникайте спокуси почати розповідь про цю рукотворну гуманітарну та екологічну катастрофу з "урахування точок зору обох сторін". Це не журналістика.
Заяви російських речників про те, що Україна мала до цього якийсь стосунок (в цьому випадку – підірвала дамбу), не є частиною розповіді про реальну подію в реальному світі. Це частина іншої розповіді: розповіді про всі обурливі заяви, які Росія робила про Україну з моменту першого вторгнення в 2014 році. Якщо брати до уваги російські заяви про дії України, то тільки в такому контексті.
Подавати російські заяви поряд з українськими несправедливо по відношенню до українців. У цій війні те, що говорили російські речники, майже завжди було неправдою, тоді як українські речники здебільшого говорили правду. Таке зіставлення точок зору обох сторін передбачає їхню рівність, а це унеможливлює розуміння читачем цієї важливої різниці.
Якщо необхідно процитувати російського речника (наприклад, Дмитра Пєскова), варто згадати, що ця конкретна особа брехала про кожний аспект цієї війни з самого її початку. Це контекст. Читачі, які підхоплюють розповідь в середині, повинні мати змогу розуміти цю деталь.
Якщо цитується російська зовнішня пропаганда, корисно також цитувати російську внутрішню пропаганду. Цікаво, що російські пропагандисти вже давно стверджують, що українські дамби повинні бути підірвані, а російський парламентар сприймає як належне те, що Росія підірвала дамбу, і радіє смертям і руйнуванням, які спричинені цим.
ВідповістиВидалитиКоли розповідь починається з урахування точок зору обох сторін, читачам натякають, що об'єкт фізичного світу (наприклад, дамба) насправді є лише елементом наративу. Їх спрямовують у неправильний жанр (літературу) саме в той момент, коли потрібен аналіз. Це робить медвежу послугу їхній свідомості.
Дамби – це фізичні об'єкти. Питання про те, чи можуть вони бути зруйновані і як саме – це питання для людей, які знають, про що вони говорять. Хоча ця цінна стаття New York Times має вищезгадані недоліки, вона має велику перевагу в тому, що розглядає дамби як фізичні об'єкти, а не як предмети наративу. З такої точки зору стає зрозуміло, що дамба могла бути зруйнована лише вибухом зсередини.
Росія контролювала відповідну частину дамби, коли вона вибухнула. Це суттєва частина контексту. Це переважає те, що хтось сказав. Коли розслідується вбивство, детективи думають про знаряддя злочину. У Росії вони були. Україна їх не мала.
Ця історія не починається з моменту вибуху дамби. Читачі повинні знати, що протягом останніх п'ятнадцяти місяців Росія вбивала українських цивільних і руйнувала українську цивільну інфраструктуру, тоді як Україна намагалася захистити своїх людей і інфраструктуру, яка підтримує їхнє життя.
Умови в яких відбувся підрив також варто оцінити з точки зору історії. Військова історія пропонує важливе пояснення. Наступаючі армії не підривають греблі, щоб перекрити собі шлях до просування. Відступаючі армії підривають дамби, щоб сповільнити просування іншої сторони. У відповідний момент Україна наступала, а Росія відступала.
Прагнення до об'єктивності не означає що потрібно розглядати кожну подію як підкидання монетки, як шанс п'ятдесят на п'ятдесят між двома різними офіційними заявами.
Об'єктивність вимагає думати про всі аспекти – фізичні об'єкти, фізичне розташування людей, які є частиною репортажу, а також про всі передумови – сучасні та історичні – які потрібні читачеві для того, щоб прочитавши репортаж мати більше розуміння.
Тімоті Снайдер
https://www.pravda.com.ua/columns/2023/06/8/7405837/
ВідповістиВидалити