КІБЕРДЖУРА - ФОРСАЙТ

Тринадцятого грудня 2022 року в Медіацентрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв відбулася презентація Командно-штабної гри "Кіберджура-Форсайт". І перш ніж розказати про цю новину, виникло питання того тла, на фоні якого відбулася подія.
Повний відеозапис Презентації КШГ Кіберджура-Форсайт в Медіацентрі ГДІП.
Кращого тексту ніж у Геннадія Друзенка з Центру конституційного моделювання знайти не вдалося. Адже ми говоримо про візію майбутнього через візію минулого і сьогоднення, яку творять українські школярі власними руками в українському кіберпросторі. Далі цитата повністю. 

УКРАЇНСЬКІ ХРЕСТОНОСЦІ. Так насправді зараз виглядає війна. Бруд, кров, піт. Сліз наразі немає – будуть пізніше. Коли трохи видохнемо...

Це війна на виснаження. В ній за день розривається більше снарядів, аніж в Афганістані – під час присутності там американців – за місяць. Аби перемогти ми маємо бути не тільки хоробрими – ви маємо проявити чуда витривалості. Бо Україні судилося стати полем бою, на якому триває війна за майбутній світоустрій. Ми змінюємо не тільки свою долю, не тільки долю Європи – ми змінюємо світ. Ми відкинули таку любу європейському серцю парадигму компромісу та домовляння – і ціною неймовірних жертв бʼємо орду. Ми розуміємо, що "зійтись десь посередині" у нас більше не вийде.

Україна завершує постмодерн і повертає світ від апофеозу інтерпритацій ("не все так однозначно") до справжності та морального імперативу. Чорне ми називаємо чорним, агресора – агресором і зло – злом. Для нас наразі все однозначно. Тому на перші ролі в Україні приречені вийти люди війни, які знають і вірять, що є речі, за які варто вбивати і вмирати. Які важливіші за саме життя.

По суті в Україні триває війна справжності проти симулякрів, правди проти пропаганди, ідеалів проти інтересів, етосу служіння проти етосу егоїзму. Не даремно на автівках та бронетехніці українських воїнів намальовані хрести. Хрести як символи справжності смерті і віри у перемогу життя.

І це звичайно виклик не тільки Московії, що потрапила у пастку власноруч вигаданих міфів, а й Заходу з його ринковим фундаменталізмом США та імпотентним пацифізмом Європи. Попри всю нашу зачарованість ЄС, Україна наразі екзестенційний виклик тій комфортній, ситій та заможній Європі, яка виросла на руїнах ІІ Світової війни.

Це не значить, що ми маємо відмовитись від своєї європейської мрії. Це значить, що ми покликані вдихнути в цю мрію нове життя, ставши одним із лідерів нової Європи націй: сильної, правої, консервативної, партіотичної. Європи Черчилля і де Голля, а не Європи Меркель і Макрона.

Так, на наших берцях наразі багато болота. Від нас тхне потом і кровʼю. Наші рани будуть загоюватись десятиліттями. І ми ще довго пам’ятатимемо, хто радив нам скласти зброю у перші дні війни.

Європо, чекай на своїх українських "хрестоносців". Ми обовʼязково принесемо тобі свою пристрасть і свою справжність! Кінець цитати.

На нашу думку, це саме ті слова, які мали бути сказаними до презентації КШГ "Кіберджура-Форсайт". Тоді б стало ясно, чому саме цей майданчик і що не інвестиційні портрети територій громад чи туристичні мапи у тій презентації були головним. Ні, текст опису події бездоганний, професійний і переконливий. Журналісти Медіацентру ГДІП - майстри слова. Але він адресований "розумним та сміливим", запрошених на презентацію командно-штабної гри "Кіберджура", яку організувала Мережева громадська організація "Міжнародна академія геоінформатики" задля підвищення обізнаності з кібербезпеки та кіберзахисту серед молоді.

Ідея "Кіберждури" постала з проєкту модернізації освіти компанії "Esri" (США), у межах якого за допомогою сучасних хмарних технологій ArcGIS OnLine школярі створюють інтернет-сторінки із біографіями різноманітних історичних постатей (зразки >>>), а вчителі проводять інтегровані уроки. Діти мають змогу моделювати історичні події, аналізувати причиново-наслідкові ланцюжки боротьби "добра" зі "злом", досліджувати довкілля та зрештою проєктувати візію власного майбутнього у своїй країні.

Модераторка: Валентина Піскун, докторка історичних наук, професорка, керівниця групи експертів "Кіберджури". Це і далі фото Медіацентру ГДІП.

📌 
Спікери:
Галенко Іван, віцепрезидент Міжнародної академії геоінформатики. Проєкт Командно-штабна гра "Кіберджура": цілі, підходи, етапи і очікувані результати.

Кінах Анатолій, президент Українського союзу промисловців і підприємців. Інвестиційний портрет території України руками тих, хто буде його втілювати.

Мараєв Владлєн, кандидат історичних наук, Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних сил України. Формування української ідентичності на достовірній історії як основа транспорентності і взаєморозуміння. Проєкт до 30-річчя Збройних Сил України “Альбом воєнно-історичних пам’ятко України”. 

Канана Петро, радник віцепрезидента Міжнародної академії геоінформатики, експерт з євроатлантичного співробітництва. Підходи НАТО до втілення спільних проєктів. Українсько-литовський досвід (включення - онлайн презентація Львівського ліцею імені Героїв Крут).

Єресько Олег, Генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України. Бар’єри мирного часу для високотехнологічних інновацій в середній освіті в умовах війни.

Полковник Яцентюк Володимир, заступник начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України. Процес героїзації подвигу українських воїнів не має кордонів і меж ні в часі, ні в просторі.

Міжнародна підтримка України у російсько-українській війні за загальнолюдські цінності і безпечне майбутнє світу має надзвичайно важливе значення. Особливо у тій частині соціокультурного виміру, де формуються спільне бачення майбутнього, навички комунікацій і взаємодії попри кордони. У цьому одну із вирішальних ролей відіграють сучасні інформаційно-комунікативні технології та технології організації простору. Технології організації простору, однією із складових яких є кібербезпека і кіберзахист, водночас захищають комунікації від ворожих інформаційно-психологічних операцій не менш ефективно, ніж технології кібербезпеки і кіберзахисту. Ми пояснюємо це тим, що сучасні технології організації простору формують у громадян більш правдиву і цілісну картину світу, що суттєво ускладнює ворожі маніпуляції, корупцію і провокації. Саме в цих наративах формується новий напрямок у формуванні оборонної свідомості українців – Командно-штабна гра “Кіберджура”. Ідея КШГ “Кіберждура” виникла як похідна і розвиток Всесвітнього проекту модернізації освіти компанії Esri (США), суть якого на даному етапі полягає в тому, що за допомогою сучасних хмарних технологій ArcGIS OnLine Компанії Esri (США) школярі створюють інтернет-сторінки про життєві шляхи історичних постатей і на основі цих дитячих сторінок новоствореного дітьми підручника вчителі проводять інтегровані уроки “інформатика-географія-предметна область” за правилами Нової української школи (НУШ). Після ознайомлення з азами організації простору за допомогою геоінформаційних систем (ГІС), школярі отримують змогу моделювати історичні події, аналізувати причинно-наслідкові ланцюги боротьби “добра” зі “злом”, досліджувати екологію навколишнього світу і, у підсумку, проектувати візію власного майбутнього у власній громаді власної країни.

З дискусії. Видаєтсья, що високотехнологічне спрощення побуту і управління створило кужелясто-ляпувату пастку для всього світу. З одного боку, у дуже короткий проміжок часу з докладанням мінімальних зусиль нам дістається те, на що раніше йшло багато часу і ресурсів. Це спровокувало спрощене не тільки споживання, а і сприйняття картини світу і відкрило нові горизонти для шахраїв, брехунів і ліцемірів з "пєрєдавого атряда капеесес". Наприклад, десятиліттями брехати в очі мільйонам "спрощення як в Чехії", забуваючи додати "за сумою річного касового чека" щоб потім сказати "Україну сторив Лєнін"... І людство проковтнуло б черговий шмат брехні?

Про Кіберджуру-Форсайт на сторінці АрміяInform

Щира подяка колективу Медіацентру ГДІП та Генеральній дирекції з обслуговування іноземних представництв за патріотизм та високий професіоналізм!

Підписуйтеся на канал "Кіберджураhttps://t.me/kiberdjura щоб дізнатися більше.
Умови для участі в КШГ "Кіберджура" тут >>>


Коментарі

  1. Дуже потрібно і своєчасно. Успіхів!

    ВідповістиВидалити
  2. леонід кучма падло - славімо його!
    Ostap Drozdov 12 год · У війну ми ввійшли країною, де багаті люди купили бідних і регулярно обслуговували їх без змазки. Країною, яка розвивалася лише назад і відчайдушно берегла своє радянське колонізоване ядро. Країною, яка колекціонувала поразки після кожного здвигу. Яка безперестанно орієнтувалася лише на совєтський досвід і вкоренілі звички. Яка частіше згадувала, ніж мріяла, будучи в центрі Європи зоною ретро, а не модерну.
    У війну ми ввійшли країною клептократії, яка віртуозно спалювала дні-місяці-роки замість круто реформовуватися і наздоганяти сусідів. У війну ми ввійшли країною, де політики завжди були сильніші від свого народу, бо відірвати їх від корита означало зруйнувати самі основи держави. У війну ми ввійшли країною, заваленою білбордами і сітілайтами, де виборець вибирав кращу фотографію чи слоган, адже знешкодження мислячого прошарку було головною ціллю кожної влади.
    Скільки б людей не загинуло, скільки б літрів крові не пролилось – рано чи пізно в повен ріст виструнчиться питання: систему зруйнувати неможливо чи можливо?
    Це питання суто внутрішнього фронту, воно війни не стосується, війною затуляється, війною відкладається й наразі є питанням на майбутнє. Бо ми навчені досвідом: що би не коїлося навколо – система збагачення завше самовідтворюється. Ми занадто пізно включилися в державотворення – і тепер кожен наш крок уперед буде дуже боліти.
    Суспільство, яке навчиться воювати, але не навчиться будувати дієві інституції без прізвищ правителів, невідворотно прогрАє на внутрішньому фронті, незалежно від успішності зовнішнього. Бо кожне втрачене життя має вмуровуватися в фундамент країни свободи й національного добробуту, а не автократії й корупції з 9 нулями.
    Пам’ятати це треба щодня, бо якою країною ми вийдемо з війни – залежить від того, які висновки ми здатні робити.

    ВідповістиВидалити
  3. Алексей Кущ 10 год · Субьективное впечатление от украинского Давоса.
    Или почему нам "пороблено" на поле смыслов.
    Два формата участия Украины в Давосе меня всегда коробили.
    Первый. Участие десанта депутатов на деньги "спонсоров". Так происходило в прошлые времена.
    Второй формат. Олигархический. Может Украина обойтись без олигархов на форумах смыслов?
    Одни и те же олигархические "завтраки".
    Если у нас и есть где-то преемственность, то это формат олигархического десанта в Давосе: от времен Кучмы и до сегодняшнего дня.
    Какую визию будущего могут дать олигархи?
    Они лишь адаптируются к изменившимся внешним обстоятельствам.
    Они не формируют тренды, а участвуют в чужих "движах" для личного заработка и выживания.
    За 30 лет ни один украинский олигарх не создал ни одного креативного или инновационного бизнеса в Украине. Только металл, агро, руда и ферросплавы.
    Самый сложный их продукт - труба, сляб и кукуруза.
    Интересно кому-то в Давосе как плавят металл или добывают руду?
    Где на Давосе наши философы, визионеры, собственники креативных бизнесов, инноваторы?
    Да, минимально они уже есть, а вот визии будущего мира от Украины на форуме пока нет.
    Хотя Украина богата на авторов успешных бизнес-идей.
    Участие в Давосе олигархов - как черная метка для нас.
    Ведь мировая экономика инвестирует в тренды, визии, будущее. Даже не смотря на риск.

    ВідповістиВидалити
  4. Алексей Кущ 28 хв · Дефіцит проектів, "енергетичний Рамштайн" і боротьба з корупцією.
    Одна з проблем етапу економічного відновлення - це дефіцит реальних інвестиційних проектів, які можна запропонувати іноземним інвесторам "під ключ".
    Мова про "нульовий цикл" проекту, коли вже отримані всі необхідні дозволи, ліцензії, розроблема проектна та технічна документація.
    І інвестор опиняється в умовах "інвестиційного меню", де він - відвідувач, країна - умовний "ресторан".
    А країну, представляють умовні "шеф-кухарі", які пропонують "меню" інвестору, блюда з якого можуть бути швидко приготовані на 'кухні" у вигляді національної економіки.
    І, що важливо: є всі необхідні інгредієнти для приготування "блюда".
    Інвестору залишається лише "дістати гаманець" і зробити своє замовлення.
    Найгірше, коли в Україні інвесторам пропонують нібито реальні бізнес-проекти, а потім виявляється, що це мильна бульбашка, немає навіть якісного "дашборду", не кажучи вже про детальний бізнес-план.
    Ще гірше, коли інвесторам пропонують проекти на кшталт "вуличного освітлення", облаштування підземних переходів чи польоту на Місяць....

    ВідповістиВидалити
  5. https://carnegieendowment.org/politika/88913?fbclid=IwAR0JCZewdXtfB1sqvspzZxmyRsLSHAwjg1fWKyw5VnlhS4obK7uIzCzu_Cg

    Югославия у трех океанов. Что ждет Россию и Украину после войны
    Главный итог югославской войны сводится к тому, что самая развитая страна Восточной Европы за несколько лет превратилась в глухие задворки. Конечно, Россия и Украина — это гораздо более масштабные государства, но вряд ли одного этого отличия от Югославии будет достаточно, чтобы не повторить ее послевоенную судьбу
    Российское вторжение в Украину настолько поражает своей бессмысленностью и жестокостью, что автоматически вызывает ассоциации со Второй мировой с ее массовыми убийствами и разрушениями в погоне за химерой реванша. А дальше эти ассоциации непроизвольно проецируются и на будущий исход войны, и на ее последствия, которые начинают казаться чем-то неизбежным, заданным самим ходом истории.

    В этой картине Россия за свои преступления обречена повторить судьбу нацистской Германии: потерпеть разгромное поражение, утратить всякую способность к активной внешней политике, пережить долгий и болезненный этап общенародного покаяния и морального очищения и только потом вернуться в мировое сообщество уже совсем другой страной.

    Украину же, наоборот, ждет заслуженная награда за перенесенные страдания: она победит, получит от США и Европы новый план Маршалла, восстановится и станет полноценной частью Запада.

    Скорее всего, такой исход можно было бы назвать справедливым, но пока сложно найти реальные основания для того, чтобы на него рассчитывать — уже хотя бы потому, что и российская, и украинская часть сценария требуют максимально активного участия Запада. Настолько активного, какое возможно, только если Запад будет считать это своим главным приоритетом, от которого зависит его собственное выживание — как это и было после Второй мировой.

    Однако такого восприятия российско-украинской войны в странах Запада сейчас нет, и оно вряд ли появится. Поддержка Украины остается в центре их внешней политики, но явно не считается вопросом их собственной жизни и смерти. Тем более, она не станет таковым после того, как боевые действия так или иначе остановятся. А это значит, что источник реалистичных сценариев исхода российско-украинской войны надо искать не во Второй мировой, а в другом месте.

    ВідповістиВидалити
  6. Кіберджура- Форсайт Новітні технології й історія, що навчає
    У Медіацентрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв за столом президії чимало поважних спікерів. У залі — зацікавлені відвідувачі та учасники. Кожному є що сказати.
    — Учні з великою охотою беруть участь у «Кіберджурі», — підсумовує «презентаційну» частину модераторка зустрічі Валентина Піскун, докторка історичних наук, професорка, керівниця групи експертів «Кіберджури». — Хочеться, щоб з такою ж охотою брали участь у них і вчителі та директори шкіл.



    Президент Українського союзу промисловців і підприємців та прем’єр-міністр України у 2001–2002 роках Анатолій Кінах у своєму виступі підтримав ідею створення краєзнавчо-інвестиційних проєктів територіальних громад руками «кіберджур». За його словами, це важлива частина стратегії розвитку України, що спирається на децентралізацію, на творчий розвиток громад.
    Президент УСПП розповів, що з перших днів війни в Україні створено Антикризовий штаб, який об’єднує представників усіх секторів економіки, промисловців, роботодавців, інститути влади — заради створення умов для якомога ефективнішої діяльності української економіки в умовах війни. «Ми зацікавлені у співпраці й готові використати для цього наші можливості, — сказав Анатолій Кінах, — спрямувати їх на продовження і підсилення проєкту, аби він був інтегрований у загальну стратегію розвитку, як частина державно-приватного партнерства».



    Співпраця з «кіберджурами», які створюють карти визначних місць, ведуть дослідницьку роботу, важлива і для Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України. Кандидат історичних наук Владлен Мараєв розповів про «Альбом воєнно-історичних пам’яток України», який створюється нині до 30-річчя ЗСУ. Його мета — акумулювати дані про військово-історичні пам’ятки, розташовані по всій Україні. Починаючи з Києва, у ньому в алфавітному порядку представлені всі області, Крим і Севастополь. Тут і фортеці, місця великих історичних битв, місця поховань воїнів та визначних військових діячів, пам’ятники діячам визвольних змагань.
    «Кіберджура — це орієнтація на стандарти держав-членів НАТО у всіх аспектах управління силами й засобами», — заявив експерт з євроатлантичного співробітництва Петро Канана, який допомагав у втіленні міжнародного проєкту, пов’язаного з Євгеном Коновальцем.
    Очільник одного з генеральних департаментів Міністерства освіти і науки, куди входить шкільна й позашкільна освіта, Олег Єресько переконаний, що формувати сприйняття інновацій необхідно з раннього віку. «Ми підтримуємо «Кіберджуру», бо вона сама є високотехнологічною інновацією, — каже він. — Поєднуючи карти минулого і майбутнього, вони прокладають міст у майбутнє».
    Продовжуючи тему історичних карт, Іван Галенко нагадав присутнім, що станом на 2021 рік, в Україні не були створені електронно-цифрові історичні карти. «Змінювалися назви вулиць, населених пунктів, кордони регіонів… А електронної цифрової карти, яка б показувала еволюцію в динаміці, — немає, — каже Галенко. — Сьогодні створити кібернетичну модель історії України вкрай важко без електронних історичних карт». Він закликав взятися за цю справу і МОН, і ЗСУ.
    “Порушені сьогодні теми вкрай важливі для суспільства і Збройних Сил України”, – зазначив заступник начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковник Володимир Яцентюк, який активно підтримуж “кіберджуру” в усіх їхніх починаннях.
    А підвів риску під обговоренням Анатолій Кінах. Він підкреслив, що присутнім не треба переконувати один одного у важливості проєкту: тут однодумці. А тому всі розуміють, що фактор часу має важливе значення — і на фронті боротьби з ворогом, і на фронті відбудови країни. А в майбутньому оновленні України «кіберджури» готові сказати своє вагоме слово.

    Лариса ОСТРОЛУЦЬКА

    https://svit.kpi.ua/2023/02/16/%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%B0-%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96-%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3/

    ВідповістиВидалити
  7. Андрей Никулин 1 год · https://t.me/HUhmuroeutro/24283
    Писал пару недель назад текст о концертном туре Тейлор Свифт и, на контрасте, о случившейся, сформировавшейся принудительной и добровольной закрытости отечественного общества от большинства новых, современных веяний.
    Но осталось еще несколько мыслей, которые хотелось бы изложить здесь. Которые стоят быть изложенными.
    Только в экономику США, где прошла первая половина тура привлечено до десятка миллиардов долларов. Здесь не только сборы, уже исчисляемые миллиардами, а огромные сопутствующие суммы, связанные с перемещением огромных масс людей, оживлением внутренних перевозок, гостиничного бизнеса, сферы питания и услуг. Работа тысяч людей непосредственно на каждом шоу и десятков тысяч, косвенно связанных с концертной серией.
    Это и есть та "новая экономика", которую у нас в стране не могут, да и не желают понять и принять. Если сферы айти, искусственного интеллекта или роботостроения здесь, по крайней мере декларативно принимаются и присутствуют в начальственном дискурсе, то важность, значимость вклада, который в экономику страны может внести отдельный, конкретный человек, благодаря своему таланту - начисто игнорируется или встречается насмешками.
    Один человек никто, единица, точка, тля. Если он, конечно, не "уважаемый человек", но даже уважаемые люди ценны не сами по себе, а потому что на них обратил внимание Царь и доверил от своих щедрот важные места и важные куски собственности. В экономике важны большие цифры, большие массы и объемы - товаров, сырья, энергии. Заводы гудят, рудники и месторождения добывают сырье, миллионы людей плавят миллионы тонн чугуна, стали, клепают, сваривают, красят - и вот из цеха выезжает трактор, или танк, или самолет, или - недостижимый, легендарный и неуловимый зверь - отечественный, качественный и конкурентноспособный автомобиль. Вот это серьезно, вот это круто, это пристойно и этим пристало заниматься серьезным государственным мужам.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ШЕВРОНИ, ЯКІ ВЕДУТЬ ДО ПЕРЕМОГИ!

Ідіотократія: скільки років залишилося до перемоги дурості?

#Андрофаги