#Андрофаги

#Чорнобаївка #200 VS #Валаам #300

Чорнобаївка - це путівка у Валаам-2 для "300" -х, вічний безсмертний барак для дарагіх "расіян" - андрофагів що не стали в степах України "груз 200". Ті що стали гумосом виглядають так (вересень 2022, Харківщина).

Бачиш кацапа в Українському чорноземі? А він там.

А тепер про майбутнє, яке визначає расіянська культура для расянського глубінного народу. В картинках. Рік - 2022. Але медальки будуть інші.

Пральна машина з України в убогій квартирі. Хвора дитина, у якої з аденоїдами - давно дихає ротом, проглядаються стигмати симптомів Дауна чи вроджена алкогольна енцилофатія. Андрофаг ще живий у мертвій країні без сенсів і смислів буття.

Валаам - це вирок расіянам, їхня доля. Расіянський солдат - убивця і мародер! Тобі пощастить, якщо станеш добривом в українському чорноземі. Якщо тебе добють свої в твоїй "больнічкє", де не зможеш пережити "больно". Якщо ж ти виживеш - насолоджуйся своєю картиною світу, яку тобі твій путін "можем павторіть". Цікаву аналітику наводить Віктор Кевлюк: путін замовив 200 000 протезів на 2024 рік для андрофагів армії ерефї >>>. Чи навчилися кацапи робити протези рук та чи треба їм вони?

Расіянскій самовар - 1941/2022

"Дєди воєвалі" щоб згнити на Соловках.

Расіянін в окулярах - не означає що то є людина. У 1941 хотів помити чоботи в Ла-Манші для "міровой ггєволюції". Не склалося. 

Не рядовий. Гебня. Снаряди залітали і до тих, хто стріляв у спину.

"Денацифікований" - ніколи більше не натисне гашетку кулемета. Расіянін, вгадай рік і місце.

Скрєпно? Дивись уважно на себе, расіянський солдат, убивця і мародер.

Соціально блізкій. Голосував за Путіна бо сексот КГБ.

Ваші діти, расіянські убивці і мародери. Ваш гріх.

Вони обрали Путіна >>> 

Ілюстрації до теми "Культурний фронт як складова Перемоги". О 18:00 24 березня (четвер) 2022 року на двадцять дев’ятий день бойових дій дев’ятого року війни волонтерська Гуманітарна група Школи геоаналізу Міжнародної академії геоінформатики, яка є окремою бойовою одиницею Гуманітарного фронту у війні з расіянськими вбивцями і мародерами, відкриває нову дискусійну сторінку на тему "Культурний фронт як складова успіху у веденні війни". Докладніше тут: https://kiberdjura.blogspot.com/2022/03/blog-post_17.html .

Минуть роки. А дорогі расіянє будуть гнити у своєму Валаамі, у безсмертному бараці.

Руцкій самовар "Скрєпа" - 2022. Новий.

Нєдосамовар - 2022 з імпортозамєщєнієм (самокрутка). Новий.

Расіянській полусамовар Счастлівая - 2022 з ноутбуком. Шукає відповідь на питання "Навіщо Сталіну/Путіну покоряти увесь мір?".

Самовародєли на самоварній фабриці - 2022. Просять їх любити, товаріщі самовари. 

Скрєпне фірменне клеймо самовародєлів - 2022.

Расіянське щастя - 2022.

Расіянський чобіт на українській землі.

Самовари на вулицях у ерефії вже скоро. Дуже скоро, рахунок на тижні. До одної шостої дикості світу, до ерефії, почнуть повертатися ті, кого ніхто не посилав в Україну, самовари - інваліди. Вони ніби вже є і від них відвертатимуть морди харь хлєбал расіянє. Але їхній бидлячий кайф у тому, що не вдасться сховати безліч тих, хто подарував свої руки ноги путіну. Забагато. Інвалідів на просторах ерефії ставатиме дедалі більше. Щодня це число збільшується. Безрукі та безногі, сліпі та контужені приїжджатимуть у рідну дупу світу і... І будуть нікому не потрібні.  Потрібні будуть лише їхні пенсії до того моменту, доки виплати не стануть мізерними через занадто велике інвалідське навантаження на бюджет ерефії. Расіянські мародери. 

Подивіться на прізвище: "Цибенко". Його пращури були українцями. Але потім їм стало "какая разніца на каком язикє", вони ж не націоналісти якісь. Та й шкіл українських на ерефії немає. І став Цибенко Д.А. рускім. А потім цей рускоязичний Довбойоб без найменших вагань поїхав на батьківщину вбивати українців та красти у бабів кульчики і кілька доларів, одложених на смерть. Тепер він вже не Діма. І не Дєніс. Він труп. Наглядна ілюстрація нікчемності та убогості путінського воїнства. Але йому пощастило здохнути і стати добривом.

Зараз, поки у деяких самок ерефії є деяка ейфорія. Мовляв, навіть якщо не вб'ють сина-брата-чоловіка, то все одно у плюсі. Щоправда, ціна грошей зменшується і витрачати нема і не буде на що. Й зараз відбувається найцікавіше: так як 80% окупантів з ерефії приїхали з глибинної расіянської дупи, то про пригоди дебілоїду знатиме весь хлів (дерев'яні бараки, в яких живуть дикуни, будинком не можна називати в принципі). І картинка з самоваром, а точніше з образом овочів, безногих чи безруких, яких привезуть таки додому що неточно, матиме дві сторони медалі.

31.8.2022. З путінських складів розконсервували не тільки танки 1960-го року, а і сталінські візочки для безногих рашенвитиранів зразка 1944-го.

Частина худоби, найбільш дебільна, захоче помститися за земляка, поїде і здохне. 

Друга частина подивиться на наслідки того, як зустріли земляка в Україні і … поїде кудись в іншу сторону. Бо Україна для цієї частини зомбаків асоціюватиметься лише з тим шматком м'яса, яке привезли додому і яке і кому не потрібне. Ні, друга частина не злякається і не схаменеться з переляку, то є фантастика. Просто інваліди на вулицях будуть заганяти вату в психоз та працювати проти пропаганди ерефії.

І от вам перемога путіна. В переходах, на вулицях, а також просто у дворах, крім вуличних собак та котів, буде абсолютно звичним побачити шматок обрубаного андрофага. І так буде по всій території еерфії. І самоварів буде ставати більшою з кожним днем. А коли андрофаги одуріють від кількості інвалідів на вулицях, все буде як при сталіні з есесесерії: недобитих тихо сміттєвозами та автозаками  відвезуть подихати до дупи світу, на острова Валаама. І найпрекрасніше в цій ситуації те, що всьому світу ось просто плювати на те, що відбуватиметься з недобитими в Україні расіянським убивцями і мародерами. Чи розуміють андрофаги це? Знають, розуміють і усвідомлюють – вони такими є і це не змінити. Самовар – це їх вибір і їхня доля.

4 травня 2022 року Антон Сененко поскаржився, що з часів Олени Пчілки нічого не змінилося на українській землі в українському питанні трьох народів, два з яких є окупантами. Його пост забанили в соцмережі. А головна думка в цьому пості співзвучна написаному вище. Антон Сененко каже, що не хоче щоб росіяни помирали. Далі мовою оригіналу із доповненням фото з соцмереж. 

"Сьогодні, здається, вперше за три дні я знову почув сирену повітряної тривоги. Це сталося в парку, біля озера, де гуляло багацько людей - з кавою і морозивом. Мерзенний звук особливо не змінив поведінку перехожих - хіба всі синхронно матюкнулися і пішли ближче до лісу. І тут повз промайнули двоє: молодий хлопець з тату на шиї і дівчина, що міцно притискала до себе поснуле немовля. Вона пригортала його так сильно, наче хотіла розчинити його в собі. Аби ця мала миша не чула ревіння сирени, сховалася в утробі і була там до мирних часів. Я дивився на них і думав: я не хочу, щоб росіяни помирали. 

Я хочу, щоб вони сиділи у своїх містах і животіли від страху. 

Щоб матері в смердючих бомбосховищах на цементних вогких підлогах притискали до себе дітей і з болем в очах спостерігали, як в напівтемряві марнується їхнє дитинство. 

Ідіотизм-2022. "Гордо входили в чужі столиці й поверталися у страху до своєї". 10 травня 1942 р. ухвалена Постанова ДКО про побудову ще ста концтаборів для військових та їхніх родин. За час війни у СРСР було засуджено до розстрілу 157 000 військових, тобто знищено 15 дивізій. Дбаючи про переможців, 11 травня 1945 р. радянський уряд ухвалив створити додатково 100 фільтраційних концтаборів для осіб, які прибувають із німецького полону. Тепер ось діти зон і вертухаїв в одному поиві побєдобєсія 9 травня 2022 року. 

Щоб чоловіки тижнями не розуміли, що буде далі, на що сподіватися і що планувати. 

Щоб панічно купували гречку, воду, паливо, сірники, свічки, гумові чоботи і горілку. Багато горілки. 

І нею заливали собі очі, аби не чути виття сирен і не бачити, як їхні діти рядочком сплять на підлозі в коридорі чи ванній. 

Справжній хороший руцкій. Портрет із соцмереж.

Щоб кожен їхній наступний день був абсолютно ідентичний попереднім - в очікуванні бомбардувань. Хаотичних, та невідворотних. Нібито по військовій інфраструктурі, але ж все трапляється на війні. 

І от ррррраз - і немає сусіднього будинку чи кварталу. 

Щоб вони дихали і не знали, чи їхній будинок не наступний. Чи їхній подих не останній. 

Щоб вони гадки не мали, чи не в останнє притискають до себе своїх дітей та чують їхній сміх. А, ні, брешу. Сміх своїх дітей вони припинили чути у перший день, коли вся територія ерефії опинилася під перманентними ударами. 

Я хочу, щоб росіяни уявлення не мали, коли це завершиться. 

Чи це середина. 

Чи лише початок. 

Чи це жахливий кінець, чи таки жах без кінця. 

Мародер з годинниками.
Дєди з 1945 року передали естафету.

Я хочу, щоб вони страждали. За всі наші зруйновані маленькі світи - багаті і бідні, здорові і не дуже, з вірою чи без, з планами на Єгипет чи Одесу, з мрією навчити дитину кататися на велосипеді чи відправити в університет. 

За всі знищені назавжди всесвіти. 

 За Бучу, за Ірпінь, Гостомель, Чернігів, Ворзель, Маріуполь, Попасну, Рубіжне. 

За всі могили у дворах, особливо за ті, де віднімання дати народження від дати смерті дає в результаті число для пальців на одній руці. 

Росіяни мають мучитися. 

Нікчемність має мучати і добити. 20.5.2022

Невідомістю. 

Болем. 

Голодом. 

Хворобами. 

А потім хай помирають. Від бомб. Ракет. Під завалами власних осель. Від гангрен. Виснаження. Задухи. Спраги. Рук мародерів. Хай помирають. Всі, разом.

Пасажири потягу №200 "Київ-москва" повертаються безмежно щасливими. 

Хай на їхні місця приїздять китайці, білі ведмеді, інопланетяни… мені фіолетово. Аби їх - потворних, підступних і, головне, брехливо-самооманливих - не існувало на цій планеті.

Дай Всесвіт нам сил це витримати. 

Витримати наші втрати і після війни лишитися людьми. 

Усвідомлювати, що вони не лишили нам вибору, бо інший вибір - лише наша смерть і смерть наших дітей. 

Наша ненависть все ще недостатня.

Але росіяни щодня роблять все для того, щоб чаша люті була повна. Багряно-повна. 

Будьте сильними і пам‘ятайте, що найскладніший етап ще попереду. 

Ще попереду". 

Замір Закієв. Реп "Родіна Мать" 20 серпня 2022 року. 

Андрофагам байдуже, що про них думають. Вони не думають. Як байдуже їхнім керманичам, які з 1917-го планомірно вирізали українсько-німецьку еліту російської імперії. Андрофаги не стали народом чи нацією і свідченням тому є відсутність їхньої еліти як у владі, так і у бізнесі чи культурі. Ілля Еренбург 40-х минулого і Владімір Соловйов 20-х наступного століття з одної пробірки. Один за пайку, другий за гроші продасть кому завгодно скільки завгодно вагонів ненависті. І на зустріч цим вагонам бронепотягу расіянського міру Антон Сененко виставляє блок-пост ненависті щоб зупинити експорт чи то "мігговой ггеволюції", чи то "ггусскага мігга". І не має значення к називається їхній товар - головне, не тільки зупинити цей лютий гешефт, а і зробити так, щоб більше ніколи знову!

Цим андрофагам пощастило, вони мертві.

І щоб кацапи розуміли, яке "щастя" нам випало - чистити свою землю від андрофагів.

2023. Звільнення України.

Замість післямови.

Художник Philippenzo, москва, 12 липня 2023 року.