Кіберджура: Аерокосмічна розвідка

16:00 03 вересня 2026 року. Заняття 1. Тема: "Світ з орбіти". Розділ: "Основи дистанційного зондування Землі та роботи з геоінформаційними системами". Тривалість: 45 хв. Тип заняття: комбіноване, з переважанням практичної роботи та демонстрації відеоматеріалів. Навчальна мета:

Сформувати в учнів інтерес до дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) як сучасного методу глобального моніторингу територій і природних процесів. Надати початкове уявлення про принципи отримання супутникової інформації, основні переваги ДЗЗ та сфери його практичного застосування.
Сформувати початкові практичні навички роботи з ArcGIS Online та Map Viewer: відкриття вебкарти, вибору базової карти, масштабування території від рівня держави до окремого населеного пункту, пошуку об'єктів на супутниковому зображенні та створення власних точкових об'єктів. Реєструємося тут: https://forms.gle/EqcWQPx8B5wVQJDdA або QR-код нижче.

Матеріальне забезпечення: Комп'ютери або ноутбуки з доступом до мережі Інтернет, облікові записи ArcGIS Online, мультимедійний проєктор, презентація викладача, веббраузер, ArcGIS Online, Map Viewer, базова карта World Imagery.

Послідовність проведення заняття та розрахунок часу

Організаційний момент. Перевірка готовності учнів і комп'ютерів до роботи. Оголошення теми "Світ з орбіти", мети та порядку проведення заняття. Готуються до заняття, запускають комп'ютери, слухають викладача. 3 хв.
Що таке дистанційне зондування Землі? Пояснення поняття ДЗЗ як способу отримання інформації про земну поверхню без безпосереднього фізичного контакту з нею. Демонстрація прикладів супутникових зображень. Слухають, розглядають приклади, відповідають на запитання, висловлюють припущення щодо того, яку інформацію можна отримати із супутникових знімків. 7 хв.
Можливості та переваги ДЗЗ. Пояснення основних переваг: глобальне покриття територій, регулярне отримання даних, можливість спостереження за великими та важкодоступними територіями. Наведення прикладів використання ДЗЗ в Україні: виявлення та моніторинг пожеж, оцінювання змін землекористування, спостереження за наслідками надзвичайних ситуацій і воєнних дій. Слухають, наводять власні приклади можливого використання супутникових зображень. Називають об'єкти та явища, які можна спостерігати з космосу. 6 хв.
Практична робота №1 "Відкриваємо Землю з космосу". Викладач демонструє вхід/реєстрацію в ArcGIS Online через шкільну організацію, відкриття Map Viewer, створення нової карти та вибір базової карти World Imagery. Входять до ArcGIS Online, відкривають Map Viewer, створюють нову карту та встановлюють World Imagery як базову карту. 8 хв.
Практична робота №2 "Від України до свого населеного пункту". Викладач демонструє масштабування карти за послідовністю: Україна → обраний регіон → населений пункт → окремий об'єкт. Пояснює правила роботи з масштабом та переміщення картою. Самостійно знаходять Україну, обирають регіон, переходять до власної громади або іншої безпечної локації та знаходять знайомі об'єкти на супутниковому зображенні. 8 хв.
Практична робота №3 "Моя точка на карті". Демонстрація використання інструмента Sketch. Викладач показує створення точкового об'єкта, його оформлення та додавання короткого опису. За допомогою Sketch створюють точку на будівлі школи або іншому визначеному об'єкті. За можливості додають назву та короткий опис. Формують власну карту-візитівку. 7 хв.
Мінігра "Супутниковий аналітик". Викладач пропонує ситуації: "У лісі виникла велика пожежа", "Необхідно визначити, як змінилася площа поля", "Потрібно оцінити наслідки руйнування території". Учні мають визначити, як у кожній ситуації можуть допомогти дані ДЗЗ. Аналізують ситуації, пропонують способи використання супутникових зображень та аргументують свої відповіді. 3 хв.
Підбиття підсумків. Перевірка створених карт. Узагальнення матеріалу. Запитання: "Що таке ДЗЗ?", "Які переваги має спостереження Землі із супутників?", "Де використовують ДЗЗ в Україні?". Оголошення домашнього завдання. Демонструють створені карти-візитівки, відповідають на запитання, називають три приклади практичного застосування ДЗЗ в Україні. 3 хв

Очікуваний результат. Після завершення заняття учні:

пояснюють своїми словами поняття «дистанційне зондування Землі»;
називають основні переваги використання супутникових спостережень;
наводять щонайменше 3 реальні приклади застосування ДЗЗ в Україні;
уміють увійти до ArcGIS Online та відкрити Map Viewer;
уміють вибрати базову карту World Imagery;
орієнтуються на супутниковій карті та змінюють її масштаб;
знаходять обраний населений пункт та окремі об'єкти;
створюють точковий об'єкт за допомогою інструмента Sketch;
створюють власну просту "карту-візитівку".

Домашнє завдання

"ДЗЗ навколо нас". Знайти та записати 3 приклади, де супутникові зображення можуть бути корисними для спостереження за територією України.
"Моя територія з космосу". Обрати один природний або антропогенний об'єкт своєї області (ліс, річка, озеро, поле, населений пункт тощо) та коротко описати, що про нього можна дізнатися за допомогою супутникових знімків.

2026.4.21 Міжнародна академія геоінформатики (МАІ) спільно з партнерами висловлюють Вам повагу і мають честь запросити Вас та освітян області до участі 21 квітня 2026 року в організаційно-методичній он-лайн зустрічі з організації гуртка для учнівської молоді та вчителів “Кіберджура: перокосмічна розвідка”. Зустріч запланована на платформі “Супермаркет рішень для громад” Асоціації малих міст України. Захід буде корисним дотичним до виконання Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань підготовки громадян України до національного спротиву”.

Під час зустрічі учасники будуть поінформовані про організаторів і розробників програми гуртка “Кіберджура: аерокосмічна розвідка”, мету і підходи роботи з цільовою аудиторією, тематичне наповнення і викладачів Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова (Космос і Земля) та Державного торговельно-економічного університету (кібербезпека і сфери застосування). Також буде розказано про різні програмні інструменти, у т.ч. ArcGIS від Esri (США), та вимоги до комп’ютерів, план роботи гуртка і очікувані результати для учасників, підходи до оцінювання і заохочення, відбору на більш високі рівні навчання.

Очікується, зустріч має бути цікавою учням середньої та старшої школи, набувачам професійно-технічної освіти у багатьох сферах життєдіяльності людини, фахівцям громад, вчителям, працівникам центрів позашкілля і підготовки до національного спротиву та усім, хто має професійні інтереси у сфері управління, розвитку чи відновлення територій, громадським активістам.

Реєстрація школярів і вчителів для участі в гуртку “Кіберджура: аерокосмічна розвідка” тут: https://forms.gle/EqcWQPx8B5wVQJDdA (адмініструє ЖВІ ім. С.П.Корольова) або QR-код тут:

Просимо поширити інформацію про гурток серед закладів середньої і професійної освіти.

Модератор – підполковник Лобода Вероніка Вікторівна, Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова

Опубліковано 17.04.26 11:00

ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО

Зміст заходу 10 березня 2026 року "Кіберджура: Космічна розвідка" на платформі "Супермаркет рішень для громад" Асоціації малих міст України. Партнери проєкту Кіберджура: ТОВ “Esri Ukraine” (м. Київ, Україна) – офіційний дистриб'ютор Esri в Україні та Державний торговельно-економічний університет України.

Модератор – підполковник Лобода Вероніка Вікторівна, Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова

Слово начальника Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова полковника Слюсаренка Андрія Віталійовича.
Вітання захисникам і захисницям України першого проректора Державного торговельно-економічного університету Притульської Наталії Володимирівни.
Анонс започаткування роботи серії тематичних вебінарів за основними напрямами підготовки фахівців у Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова (реєстрація бажаючих тут: https://forms.gle/A8VqCme7H4PffaiM9).
Спеціальний гість – спікер зустрічі професор Соловйов В’ячеслав Павлович.
Демонстрація відеороликів про підготовку військових фахівців у ЖВІ.

Соловйов В’ячеслав Павлович, доктор економічних і кандидат технічних наук, професор, нині головний науковий співробітник Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва Національної академії наук України. Був заступником директору Інституту з наукової роботи і завідувачем першого в Україні відділу "Проблем інноваційного розвитку економіки". Відділ перетворився Постановою Президії НАНУ в 2016 році в "Центр інновацій та технологічного розвитку".

Працював в ОКБ-1, яким керував Сергій Павлович Корольов. Брав безпосередню участь в пусках (із Байконуру) перших двох, ще безпілотних, космічних ракет "Союз" в якості відповідального спеціаліста за керованість ракет в критичних точках траєкторії польоту. Навчався в аспірантурі академіка Миколи Михайловича Амосова. Брав безпосередню участь в проєкті з умовною назвою "Голова професора Доуеля". Працював в Інституті кібернетики Академії наук України (у відділі "Керуючих машин і систем"). Розробляв системи автоматизації наукового експерименту в ряді Інститутів Академії.

Частина перша. Україна завжди ставала незримим стрижнем розвитку тих країн і територій, які потрапляли у сферу її впливу. Аура творчості й прориву в майбутнє території, що належить нині Україні, - це незабутньо, на всі часи.

Частина друга. "Освоєння космосу – справа молодих" так думав і робив С.П. Корольов. Технологічне і інформаційне забезпечення конструкторських розробок. Система взаємовідношень "керівник – підлеглий". Романтика і рутина.

Частина третя. Уроки М.М, Амосова. Сектор біологічної та медичної кібернетики. Проєкт "голови професора Доуеля". Моделі соціуму. Штучний інтелект. Луннік. Швидкий розвиток інформаційних технологій в Україні – роль В.М. Глушкова. Вміння активного зацікавлення клерків в проблемах кібернетики.

Історія питання (оглядові відео-уроки):

Шукати в цьому блозі

Кіберджура