Кіберджура: гуманітарний фронт

Шлях до дезінтеграції ерефії. О 12:00 03 квітня (неділя) 2022 року на 39 день бойових дій 9 року війни, волонтерська Гуманітарна група продовжує пошук розломів у руцкому мірі. Російська імперія вмерла у 1917 році. Змінилися еліти. Пропагандою народи ерефії опущені у стан холопів, бидла. Вийшли з андрофагів туди їх путін і повернув. Для них – кордони і "тяготи та лішенія во імя ...". А для еліти ерефії – ашкеназі, нема кордонів і в цьому їхня сила. Діти еліти не на "загниваючому Заході" а вдома, самим на пострадянському просторі – "окормлєніє".  Ключові питання: 
  • Історичні аналогії та відмінності. 
  • Національні і церковно-інституційні чинники розвалу імперії. 
  • До сторіччя утворення радянської імперії "СРСР" 30 грудня 1922 року.
Гіпотеза. Етнічно-класова модель ерефії: ашкеназі - еліта, андрофаги (тубільці) - холопи, бидло, піпл.  Розломи треба шукати в першу чергу між ашкеназі ерефії та Європи і лише затим - між ашкеназі ерефії? Карфаген має бути зруйнований!
* Консультація юриста-міжнародника Віталія Крюкова за результатами нашої дискусії (>>>): СРСР в контексті міжнародного права подох о 00 хв. 00. годин 01 грудня 1991 року, а для України - 10 грудня 1991 року і недоцільно піднімати питання денонсації утворення СРСР 30 грудня 1922 року. Є багато інших цікавих питань, які ставлять країну андрофагів в заслужену позу у міжнародній площині.

1984: пропаганда і декагебізація. О 18:00 23 березня (понеділок) 2022 року у Всесвітній день історика на 33 день бойових дій 9 року війни, волонтерська Гуманітарна група продовжує пошук розломів у руцкому мірі: "Більшовицько-совєтська пропаганда кремля: основні напрямні й виконавці". Суть в тому, що верхівка кремля – це декілька десятків людиноподібних комуністів, які розглядають усіх інших як "воєнспеців" - як витратний матеріал вузькоспеціалізованого призначенням і обмеженим терміном використання з наступною неминучою утилізацією. Навіть у "добрі брежнєвські часи" савєтскім людям чоловічої статі дозволялося пожити на пенсії усього ДВА середньостатистичних роки, а військовим – до п’яти. І пропаганда у цій людиноненависницькій технології грала свою цинічну роль. Ключові питання: 
  • основні пропагандистські кліше; 
  • цензура як засіб застрашення й упокорення; 
  • cтворення мережі більшовицьких пропагандистів у світі; 
  • формування сучасної Росії як країни чекістів і злодіїв.
Спотрворена історія минулого - ахілесова пята людства і таємна зброя КГБ. Ціна геополітичного компромісу еліт між правдою і брехнею про Другу світову - то є вічна ріка крові й бізнесів на крові. А пропаганда в руках творців більшовизму - 
лише ніж у спину, сьогодні Україні з прицілом на Європу.

Історія як оборона і наступ. О 18:00 27 березня (неділя) 2022 року на 32 день бойових дій 9 року війни волонтерська Гуманітарна група відкриває чергову нову дискусійну сторінку на тему "Києво-Могилянська Академія як наріжний камінь розбудови імперії". Історик Ірина Преловська і фахівець з міжконфесійних стосунків Олександр Коваленко – це різні оцінки об’єктивної реальності щодо Феофана Прокоповича з метою пошуку того, що дезінтегрує імперію. Думка перед обговоренням: дикунам можна дарувати тільки бісер та їжу, їм не можна дарувати мову, смисли та цінності … 

Культурний фронт як складова Перемоги. О 18:00 24 березня (четвер) 2022 року на двадцять дев’ятий день бойових дій дев’ятого року війни волонтерська Гуманітарна група Школи геоаналітики Міжнародної академії геоінформатики, яка є окремою бойовою одиницею Гуманітарного фронту у війні з расіянськими вбивцями і мародерами, відкриває нову дискусійну сторінку на тему "Культурний фронт як складова успіху у веденні війни". Питання для обговорення: 
  • досвід Української революції (1917-1923 рр. ); 
  • література як засіб посилання смислів і коригування настроїв; 
  • візуалізація подій і культурних кодів у період ведення війни: історичний досвід і сьогодення; 
  • семантика культурних смислів успіху й перемоги. 
Ведуча – доктор історичних наук, професор Валентина Піскун. Слід зазначити, що незалежно від  дискусії 17 березня "#Кіберджура: Україна і Росія: виклики і відповідь історії" (перше відео внизу посту) йде процес поступового відродження видання військових газет. Одне з перших -  часопис Командування сил оборони "Армія України" (раніше так називалось потужне військове видання ПрикВО, Західного ОК і т.д.). В умовах відсутності інтернету на передовій паперовий носій стає надактуальним. Тому почалася підготовка військової газети. Тож ми тут не дарма шукаємо евристики як розірвати ерефію з середини
--- * ---
МАТЕМАТИКИ НЕ ПОМИЛЯЮТЬСЯ. О 18:00 22 березня (вівторок) 2022 року на двадцять сьомий день бойових дій дев’ятого року війни наш Гуманітарний фронт намагається консолідувати інтелектуалів України навколо головної військової цілі - розпаду ерефії як джерела світових воєн. Можна скептично ставитися до істориків, політологів і філософів до того моменту, доки своє слово не скажуть математики. Після математиків уже не діагнози і прогнози, а вердикт. Заступник Голови Національного агентства кваліфікацій, народний депутат України 2-го скликання, кандидат фізико-математичних наук Володимир Ковтунець разом з  народним депутатом України 2-го скликання Євгеном Жеребецьким розкриють для Кіберджури тему "Математичне моделювання історичних процесів і майбутнє роZії" >>>.  Це наша базова тема, бо ГІС – це математика, а лише потім – географія і інформатика та усі інші пласти знань людства про все. Питання для обговорення:

  • Надійність методів математичного моделювання.
  • Чи був неминучим розпад СССР?
  • Геополітика. Переструктурування світового політичного ландшафту протягом 1990-2022 рр.
  • Чи був неминучим розпад РФ?
  • Прогнози і можливості уникнути негативних сценаріїв розвитку.
--- * ---
Особистість у формуванні російської імперської ідентичності: історичний екскурс і сьогодення.
 
О 18:00 21 березня (понеділок) 2022 року на двадцять шостий день бойових дій дев’ятого року війни Кіберджура збирає істориків для пошуку і осмислення головної військової цілі  гуманітарного фронту - знищення ерефії у самому ембріоні її задуму. Хто "зачав" Московію, що переросла в Імперію зла та у джерело трьох Світових воїн? Де та голка, яку має зламати Цивілізація щоб отримати шанс на подальше існування та еволюцію? Дискусію веде доктор історичних наук професор Валентина Піскун:
  • Творці Російської імперії хто вони і якими вони були. 
  • Російська національна ідентичність - базові ознаки.
  • Трансформація російської імперської ідентичності  в радянську й сучасну расіянську.

--- * ---
#Кіберджура: Слова які вбивають. О 18:00 20 березня (неділя) 2022 року на двадцять п’ятий день бойових дій дев’ятого року війни Кіберджура з експертом з міжконфесійних та політичних питань, журналістом Олександром Коваленком продовжує осмислювати головні військові цілі  гуманітарного фронту. Експерт-коментатор політолог Олег Саакян.  Ключові тези:

  • Слово – це зброя.
  • Сила як слабкість. 
  • Москва як центр всесвіту.

Ситуація України не стає з кожним днем легшою. "Жму руку", фіктивні "санкції" і напівмир перетворилися у москальський смертоносний зашморг на шиї України.  Орки пишуть на своїх танках "На Берлін". Санкції проти країни мародерів почнуть діяти у кращому випадку десь через півроку. Найближчі місяці дія санкцій не буде помітною. Водночас, расіянський бізнес вибудовує логістичні ланцюги з обходу санкцій через Грузію і Казахстан. Трупів з фронту критично мало у порівнянні зі смертністю від пандемії,  маніпас їх практично не помічає, звикли під час пандемії до більшого. Під тиском реклами йде набір найманців для війни в Україні. Критично нічого не має такого, щоб вплинуло на спокій обивателя. Пару десятків "навіжених бабок" чергують біля магазину на привіз цукру. А в магазинах поруч цукор лежить вільно. Можливо, це частина ІПСО для марних хибних очікувань на Заході та в Україні. Таке уже було з Кримським мостом.

Перед війною на расіянському "ринку" по команді була піднята маржа у 2-3 рази в ціні на бензин, добрива, метали… Тепер ціни різко знизилися, що радує насєлєніє Мордору. Металопрокат в ціні упав до ціни прийомки брухту у довоєнний час. Упала оренда нерухомості на третину, як і в ціні сама нерухомість. Орки тішаться.

Війна "Спецоперація в Україні" не має особливої підтримки у насєлєнія, як нема і протестів. Поодинокі виступи ні на що не впливають. Усім усе байдуже

Саме на тлі такої інформації Міжнародна академія геоінформатики ініціювала дискусію щодо послаблення ворога з середини. В черговій дискусії "Кіберджура: гуманітарний фронт" також взяли участь доктор історичних наук, професор Валентина Піскун та державний експерт з інформаційної політики у сфері оборони Ольга Куліш.

На зустрічі обговорювалися питання можливості вербального впливу на противника, вироблення ідеологеми, що дозволять впливати на масову свідомість його соціуму.

Зокрема, йшлося про ідеологічні розломи між центром та периферією, етнічну, соціальну, політичну та економічну диференціацію параметрів, які характеризують соціально політичні процеси в центрі та в регіонах федерації. Пропонувалося наповнення конкретним змістом економічного, військового та трофейного розломів між центром і периферією, між національним суб'єктами "федерації", яка за своїм змістом є класичною колонією з метрополією в межах Кремля та кількох бункерів.

З огляду на класичну формулу будь якої революції, провокація і репресії розглядались як необхідна провокативна діяльність в соціальних мережах та ЗМІ з використанням наступальної термінології на кшалт "расіяни вбивці", "расіяни мародери", "расіяни содоміти" й т.п., та нав’язуванням соціуму та нації супротивника колективної відповідальності за скоєні злочини, так як це відбувалося після другої світової війни відносно Німеччини.

Йшлося про вироблення під час воєнного стану єдиної позиції ЗМІ з використанням визначених наративів та термінології. Учасники дискусії надали конкретні рекомендації закликають слухачів до креативного пошуку. Початок дискусії - відео нижче.

--- * ---
#Кіберджура: Україна і Росія: виклики і відповідь історії. О 18:00 17 березня (четвер) 2022 року на двадцять другий день війни з доктором історичних наук, професором Валентиною Піскун ініціюємо обговорення стану гуманітарного фронту. Це той фронт, спроможності і тилові структури якого почали масово нищити ще у далекому 2005 році. У той рік, коли медійний шахрай на довірі і радник усіх президентів Пасхавер скзав на УТ-1, що "алігархі ето харашо" ... 
... Фактично, ви спостерігатимете не тільки "театр одного актора", а і "театр одного глядача". Наш головний глядач - Ольга Куліш, державний експерт з питань інформаційної політики у сфері оборони. Ключові питання, які винесені в публічну площину, звучать таким чином:
  1. "Росія" як імперське штучне утворення: історичні корені і ментальні особливості.
  2. Українські донації Російській імперії.
  3. Російсько-українська війна 2022 як виклик для світу і детонатор розпаду Російської імперії. 
  4. Українці у спільній боротьбі з народами Російської імперії: досвід поразок і успіхів.  
Путін окреслив завдання війни: "Боротьба, яку ми ведемо, – це боротьба за наш суверенітет, за майбутнє нашої країни та наших дітей. Ми боротимемося за право бути і залишатися Росією". Тобто, расіянські мародери воюють з усім світом за своє мародерне майбутнє, у якому незалежної України та українців як нації не існує. Так само, вони не бачать майбутнього країн Балтії. І лише за таких обставин для расіянських мародерів можливий мир. 
З іншого боку, Україна і українці проектують іншу історію - ми воюємо за своє Майбутнє, в якому Московії під назвою "Російська Федерація" в такій геополітичній конструкції не існує. Інакше – ця гангрена постійно гноїтиметься загрозами безпеці людству. Чи можливій за таких обставин довготривалий мир? Ні, не можливий доки існує неприродній конгломерат під назвою "Російська Федерація". 
Можливі короткотривалі перемир’я. Останнє тривало сім років. На часі усвідомити, що або Мордор нас знищить, або ми його. Тому треба сіяти умиротворення від Камчатки до східних кордонів України.  

Майданчик “Кіберджури” стає своєрідною платформою для проведення “Місяця кібербезпеки – 2022” серед закладів середньої освіти;  він дозволяє розширити освітньо-прикладні можливості для школярів, які бажають змінюватися самі й змінювати світ навколо себе; формує нові компетентності учня та його критичне мислення. Для участі в Кіберджурі слід зареєструватися в гуглформі https://forms.gle/xioEtnMzHww8Bmc87. Співпраця учнів і виховників формує нове спілкувальне поле – партнерства, наставництва. Успішна країна народжується з окремих одиниць – креативних, старанних і відповідальних громадян, які володіють глибинними знаннями. І “Кіберджура” дає такі можливості для учнів, а вони своєю чергою стануть тими зірками на українському небосхилі, які будуть здатні утверджувати велич своєї країни знаннями та вміннями. Знайомство з технологією через майстеркласи можна почати звідси: https://kiberdjura.blogspot.com/2021/02/story-maps-arcgis.html
Підписуйтеся на канал "Кіберджура" https://t.me/kiberdjura щоб дізнатися більше.

Умови для участі в КШГ "Кіберджура" тут >>>.

Головний інформаційний партнер КШГ "Кіберджура" - Студія "TV-7 production" (https://tv7.studio).


Коментарі

  1. Российский режим может пережить бедность, стагнацию, политические репрессии. Но он вряд ли сможет пережить поражение в маленькой победоносной войне. Царь абсолютно точно может править, будучи ненавидимым (как Петр I). Но он не может править без уважения. А позорное поражение уничтожает всякое уважение. https://mises.in.ua/article/kak-pobedidt-putina/?fbclid=IwAR08qTVmEb967fWMn9cxMmcGMk0lIdvL180kv3hjJA2VCFqt5qKOKtlfCy8

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. В 2020 году Путин внес новые поправки в статью 68 Конституции, в которых русский язык был назван языком “государствообразующего этноса”.

      Многие меньшинства выступили против этого очевидного шага, направленного на превращение России в русское этногосударство. Их тут же обвинили в нацизме.

      Этот блог-пост отражает эту логику. Татарские активисты выступили против внесения в конституцию идеи о том, что этнические русские являются государствообразующим этносом. Это доказывает, что эти активисты меньшинств — нацисты. Антинацизм принимает вид русского этнического огосударства, а нацизм бросает ему вызов.

      Видалити
  2. Президент Росії Володимир Путін, виступаючи 16 березня на нараді щодо заходів соціально-економічної підтримки регіонів, назвав "націонал-зрадниками" громадян РФ, які орієнтуються на Захід. Розшифрування його виступу опубліковано на сайті Кремля.
    Путін сказав, що країни Заходу хочуть "загнати за Можай" РФ, перетворити її "на слабку, залежну країну, порушити територіальну цілісність" і "розчленувати в найкращому для них варіанті Росію". На його думку, "цього не вийде".

    "Так, вони намагатимуться робити ставку на так звану п'яту колону, на націонал-зрадників, на тих, хто заробляє гроші тут, у нас, а живе там, і "живе" навіть не в географічному сенсі цього слова, а за своїми думками, за своєю рабською свідомістю, – розмірковував Путін. – Я зовсім не засуджую тих, у кого вілла в Маямі або на французькій Рів'єрі, хто не може обійтися без фуа-гра, устриць або так званих гендерних свобод. Проблема абсолютно не в цьому, а, повторю, у тому, що багато хто з таких людей за своєю суттю ментально перебуває саме там, а не тут, не з нашим народом, не з Росією. Це і є, на їхню думку, – на їхню думку! – ознака належності до вищої касти, вищої раси. Такі люди готові й матір рідну продати, аби їм дозволили сидіти в передпокої біля цієї найвищої касти".

    Він вважає, що Захід хоче "розколоти" суспільство в Росії, "спекулюючи на бойових втратах, на соціально-економічних наслідках санкцій", введених за вторгнення в Україну.

    Глава Кремля анонсував "самоочищення" суспільства від "зрадників".

    "Російський народ завжди зможе відрізнити істинних патріотів від покидьків та зрадників і просто виплюне їх, як мошку, що випадково залетіла в рот, виплюне на панель. Переконаний, таке природне і необхідне самоочищення суспільства тільки зміцнить нашу країну", – заявив він.

    "Радио Свобода" назвало промову, яку виголосив Путін, програмною, і зазначило, що місце та час, які він обрав, "можуть здатися недоречними".

    За спостереженням ЗМІ, багато росіян – користувачів соцмереж розцінили заяви Путіна як очевидну загрозу репресій, "до того ж не тільки проти відкритих опозиціонерів".

    ВідповістиВидалити
  3. Alena Kosinskaya 20 год ·
    Уявіть собі. Ви, в здоровому глузді, телефонуєте своїй мамі/дівчині/дружині і кажете:
    — Привіт, я уже перейшов кордон іншої країни, зайшов в якесь село, з автомата розстріляв пару місцевих жителів, вдерся в один із будинків і вкрав для тебе iPad.
    У відповідь ви не отримуєте, щось на кшталт "Ти шо їбанутий?", ви отримуєте:
    — Молодець. Тільки бережи себе, дай їм там просратись нормально.
    Просто уявіть, якби ви ділились чимось схожим зі своєю дівчиною або мамою. Що б вона вам сказала? У моїй голові це не вкладається. Але це відбувається прямо у нас на очах — з людьми, які за віком тільки мали вступати до університетів.
    Ми маємо справу просто з тотальним бидлом, причому не тільки в лавах збройних сил рф. Їхні дівчата, дружини та матері абсолютно таке ж саме тотальне бидло.
    Жодного засудження, жодного співчуття, жодного розуміння як влаштовані демократичні країни, що таке суверенітет та свобода. Єдине, що хвилює ту хвойду, що тепер Кока-коли не буде.
    Припускаю, що коли руснявій жінці приходить труна з половиною Ванюши, єдине, що вона запитує:
    — А там рядом iPad не лежал?
    Вони тотально тупі, в мене не має слів…

    ВідповістиВидалити
  4. Из Москвы Марина Шаповалова
    «Поскольку с РФ санкции не снимут никогда, то у региональных элит появится один очень узкий, но выход для себя. Это выход из состава РФ. Условный Татарстан, объявляя себя суверенным государством (с соблюдением всяческих формальностей), выходит из под санкций на том простом основании, что он - не Россия. Догадаться воспользоваться этим выходом региональным элитам будет не просто, а очень просто. Сложность в реальзации - мировые элиты очень боятся сецессий. Потому что, если можно Татарстану, то можно и Каталонии, и уже нельзя будет будет списать на единичность «особого случая». Но, учитывая беспрецедентность нынешнего отношения к России, могут и решиться признать «парад суверенитетов».
    Но до этого ещё далеко. Для этого надо не просто остановить войну, а довести РФ до реального военного поражения. Что равно исчезновению Путина. То есть, всё пока - вилами по воде».

    ВідповістиВидалити
  5. Кармический узел Украины и России. Олег Хомяк
    Основа русско-украинского конфликта находится в плоскости идейной, на уровне идентичностей. Украинцы считают, что украинцы и русские два разных народа, и именно Украина есть наследница Киевской Руси, а Московия скорее наследница Золотой Орды, похитившая имя Руси. Русские же считают украинцев и русских одним народом, ну разве что украинцы некая этнографическая группа единого народа, и Украина есть земля русская и Киев русский город, мать всех русских городов. Вот только украинцы попали под влияние националистов и ведут себя не адекватно. Ну и происки австро-венгерского штаба, а на самом деле, никаких украинцев нет. И отказ украинцев быть русскими это практически угроза для России потери ее исконной территории.
    Это идейная основа текущей войны – противоречие на уровне идентичности.
    Исторические корни такого переплетения.
    «Присоединение» Украины в 1654 году вызвало необходимость идеологического обоснования, в том числе и для создания приемлемого будущего украинской элиты (тогда Гетманщины, Малороссии) в новом государстве Московском.
    В 1674 году, в издательстве Киево-Печерской Лавры была отпечатан «Синопсис», авторства, предположительно, архимандрита Лавры Иннокентия Гизеля. Кроме всего прочего, в книге обосновывалась идея единства Великой и Малой Руси, идея о едином православном народе. Эта книга была очень популярна в веке 18, а издавалась на протяжении 200 лет. Идея общности обоих народов была создана в Киеве и именно в обеспечении интересов украинской элиты. Ничего предательского в этом не было, это было решение насущных задач того времени.
    В начале 18 века, Феофан Прокопович, ректор Киево-Могилянской академии, стал идеологом создания Российской империи Петра 1. Стефан Яворницкий, и другие украинцы, на протяжении всего 18 века занимали высшие должности в управлении Русской православной церкви, осуществляя и управление, и реформы церкви.
    Империя создавалась украинскими интеллектуалами. Вопрос национальный тогда не стоял, наций еще не было, это была православная Империя, не Московское царство, в которой Украина была важнейшим элементом. Имя «Россия» есть латинское написание слова «Русь».
    В 1764 году была ликвидирована автономия Гетманщины, и в течении пары десятков лет, были ликвидированы все институты Гетманщины, введено крепостное право, а казацкая старшина получила статус российского дворянства. Екатерина 2 выстраивала абсолютистскую монархию, что опять же было в духе того времени. Ну и в 1775 Екатерина 2 ликвидировала Запорожскую Сечь (Сечь не входила в состав Гетманщины, была отдельным образованием).
    Петр 1 начал создавать Империю, Екатерина 2 придала ей завершенный вид. Сформировалась имперская идентичность, не основанная на этнических особенностях тех, кого называют русскими. Русская культура 18 и 19 века (то что называют высокой культурой – Пушкин, Гоголь, Лермонтов, Чайковский и т.д.) является имперской культурой, следствие европейского влияния. И формировали ее люди совершенно разного этнического происхождения. Но и русская народная культура тоже называется русской, но не имеет никакого отношения к имперской культуре. Одно и тоже слово использовано для разных феноменов. Также, как и Румыния названа от слова «Рим» но к Риму отношение имеет отдаленное.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. С полной интеграцией Украины в состав Империи, тема особой идентичности, уснула. Малороссия стала частным вариантом Великой Руси. И ранние произведения Гоголя это уже сказки именно об этой уснувшей Украине.
      В 19 веке, после наполеоновских войн, и не только в Российской империи, по всей Европе происходит формирование того, что называется «национальное самосознание». И французы, и немцы, и украинцы начинают формироваться в это время. Проходя через 3 стадии: первая - изучение фольклора, интерес к этнографическому элементу, вторая стадия - формирование национальной литературы и оформление национального самосознания, идентичности в художественных образах, третья стадия - переход к политическим процессам, создание государств.
      И если французы формировались через войны внешние и внутреннюю унификацию, немцы через войны между немецкими государствами (за доминирование в немецкоязычном мире) и внешними врагами, то украинцы формировались внутри Империи. В естественном противостоянии с имперской идентичностью. Для Империи формирование национального самосознания есть угроза. Австрийская империя пошла на федерализацию в виде Австро-Венгрии под угрозой национальных движений. Российской удавалось успешно подавлять.
      Но естественные процессы трансформации мирового порядка привели к падению и Австро-Венгрии и Российской империи, и формированию национальных государств. Но если такой идентичности как австро-венгерец не было, то и империя умерла безвозвратно. А вот идентичность «русский» изначально предполагает не столько этнический элемент, сколько имперский.
      Соответственно, всякая мобилизация русских, для сплочения в одном государстве, имеет один простой механизм – через воссоздание Империи. Русский без Империи – это неполноценность и ограбленность, надо восстановить справедливость. Русская или, точнее, российская идентичность формулируется в терминах Великой России, Святой Руси, Империи.
      А так как формирование украинской идентичности проходило в процессе противостояния с Империей, Россия заняла важную часть в самоопределении Украины: Украина – не Россия. В самой украинской идентичности вписан, как вирус, код противостояния Империи. Это проявляется в темах колониального статуса, теме второсортности. Первый сорт — это Империя, а Украина это та, которая хочет отсоединиться, избавится от второсортности. Так, как будто Россия есть материнская структура. Россия же себя такой и ощущает и как нездоровая мать не отпускает глуповатого ребенка. Это нездоровые метафоры отношений, свойственны обоим сторонам, и развязывание которых возможно только в конфликте.
      Происходящая сейчас война полностью разрушает эту структуру. В основе этой нездоровой структуры отношений лежит бессознательное переживание близости: и языки, и культура, и история, родственники, география. Именно из-за этого переживания близости украинцы пытаются объяснить что-то русским, мол не чужие же, поймут. Француз точно знал, что германец — это другой народ и объяснять смысла никакого нет, это просто война. Война же сегодняшняя переводит русских и украинцев в статус врагов, лишая всех иллюзий близости, сжигая все архаически-семейные переживания.
      Путем войны, кровью и насилием, происходит разрушение давней идеи, созданной архимандритом Гизелем о единстве православного народа. Война, развязанная Путиным, ведет к уничтожению самой идентичности России и «укреплению», выделению идентичности украинской.

      Видалити
  6. Ігар Тышкевіч 1 год ·
    Война в Украине и революция в головах беларуских силовиков.
    В СМИ обсуждают возможность вступления Вооружённых Сил Беларуси в войну против Украины. Такое развитие событий — использование беларуских военнослужащих как пушечного мяса для отвлечения внимания ВСУ с важных для русских оккупантов направлений – желаемый сценарий для Путина. Но настроения внутри беларуских провластных элит (несмотря на агрессивную риторику) не слишком способствует реализации хотелок Кремля. Для окружения Лукашенко это будет катастрофа. Можно добавить и антивоенные настроения бОльшей части общества и существенной части силовиков. Выполнять приказы на своей территории они будут. Воевать не за свои интересы против Украины не хочется.
    Но, это базовые тезисы, так сказать, общая картина. А есть процесс, который пока не заметен, но который имеет колоссальный масштаб влияния на настроения в будущем. Попробую объяснить.
    Итак, для беларуских силовиков (военные, милиция, пограничная служба и т. д.) силовой блок РФ многие годы воспринимался как несомненная доминирующая сила в регионе и как эталон боеспособности. Вторая Чеченская (несмотря на сомнительные результаты), война против Грузии, информационный шум вокруг операции в Сирии лишь укрепляли эту ментальную конструкцию.
    Некоторым исключением была Украина. Но и тут факт аннексии Крыма воспринимался как демонстрация силы, а война на Донбассе… Приходилось слышать тезис вроде «ну так тура именно армией Россия входила ограниченно и это привело к Минским соглашениям».
    Но, начиная с 2015 года в Беларуси внимательнейшим образом следили за трансформацией ВСУ, изучали опыт, пытались его перенять. Это находило отражение даже в новых образцах вооружений, которые разработаны и поставляются в войска. Тот же «кайман», подходящая для полупартизанской войны РСЗО «Флейта», автоматизированные боевые модули и много чего другого.
    Причём, тут интересную роль играла пропаганда (как беларуская так и российская). ВСУ вроде становились сильнее, но базовая конструкция про государство Украина — слабое, с ограниченными возможностями.
    Поэтому, даже на фоне признания прогресса ВСУ, базовое восприятие оставалось в старых рамках — российскую армию считали эталоном боеспособности. Этому концепту более 20 лет и он успел стать ключевым.
    И тут Россия силами своих вооружённых сил, росгвардии и другого сброда вторгается в Украину. Первая реакция и ожидания беларуских военных «украинцев может быть и жаль, но они развалятся».
    Но проходит неделя, вторая, третья, а Украина не сдаётся. Более того, российское вторжение завязло и идёт процесс планомерной утилизации того самого эталона боеспособности. Успех РФ на Южном направлении обеспечен классической российской (и позже советской) политикой «завалить трупами» - переть не считаясь с потерями. Для этого туда перекидываются резервы с других перспективных (для РФ) направлений.
    Вы ещё не поняли что начинает происходить (пока только начинает) в головах беларуских (да и не только — можно добавить болгарских, румынских, сербских) военных?
    Эталон боеспособности забуксовал и уничтожается в государстве, которое они считали заведомо слабым. При этом ВСУ демонстрируют прекрасную способность ставить рациональные цели (остановить, уничтожить наступательный потенциал, по возможности оттеснить) и малыми силами достигать их.
    Это, если хотите, разрыв шаблона, потеря ориентира. И зависть «российским зарплатам» военных начинает сменяться простым тезисом «платят лучше, но не долго».
    Второй аспект — демонстрация российского отношения к погибшим и пленным. Для среднестатистического белоруса дико не вернуть домой и не похоронить погибшего. А военных «примеряет эту роль на себя».
    Процесс только начинается. И пока рано говорить о быстрых результатах. Но каждый день пробуксовки РФ в Украине добавляет аргументов.
    Чтобы он пошёл быстрее, можно часть информации нацеливать именно на тех, кто видел в России безупречную военную доминанту в регионе (ещё раз — это не только Беларусь).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Выдумывать истории не стоит — это вредно. Но отбирать и группировать кейсы стоит. В частности:
      1. Потери. Но тут не столько фото трупов, сколько подтвержённые потери техники. В качестве базы можно брать подтверждённые фото и видео материалы от ВСУ.
      2. Очень важны кейсы, когда потери вызваны тупостью российского руководства (ну тут кейсы Гостомеля, Чернобаевки и других мест прекрасно помогают). Это демонстрирует качество принятия решений в армии РФ.
      3. Трофеи, пленные, результаты демотивации противника. И тут как частные истории, так и статистика. Крайне полезными могут оказаться видео и фото из лагерей военнопленных (после их возможной организации)
      4. Соотношение потерь и трофеев сторон. Тут можно просто пользоваться открытыми иностранными источниками, которые ведут детальный подсчёт по доступным фото и видео материалам. Важно, поскольку в данном случае доступна верификация от «третьей», «нейтральной» стороны.
      5. Успешные кейсы и результаты полупартизанской и партизанской деятельности. То, что армия РФ не может организовать логистику даже в коридоре, длиной в 100 км много говорит о её способности вести масштабную и успешную войну.
      6. Юмор. Мемы. То что является объектом иронии не может быть страшным и уж точно не является эталоном чего бы то ни было.
      В качестве дополнения можно и нужно говорить о такой вещи как уважение к военному со стороны населения. А так же со стороны государства. Обеспечение, заработные платы, условия и так далее. Демонстрировать чем отличается подход «бабы нарожают» от подхода к созданию армии защитников своей страны. Даже когда государство не является мировым либо региональным экономическим лидером.
      Уже это каждую минуту, каждый час будет влиять на настроения. С одной стороны на желание «повоевать против Украины», а с другой, что важно для нас в будущем — на страх перед «непобедимостью» российской армии.
      И, наконец, после войны, важны кейсы успешных тактических операций ВСУ. О стратегических решениях, с примерами картинок на картах информации и анализа будет куча. А о реализации операций на уровне батальона/бригады мало. Но это то, что в первую очередь интересует военных. Речь идёт, естественно, об операциях, о которых можно рассказывать. Такая информация будет «контрольным в голову» в деле разрушения создававшегося Кремлём мифа о силе своей армии. И, как результат, изменение восприятия РФ со стороны силовиков целого ряда стран.
      С другой стороны это создаёт новый имидж Украине и её силовому блоку. Восприятие нашей страны как той, которой не стоит угрожать дорогого стоит и окупается в политике и экономике.
      Фото можно назвать "фермер в ожидании трофея". Либо кидайте в комментарии свои варианты.

      Видалити
  7. Володимир Ковтунець 22.03.23
    Вчорашня дискусія з кіберджурами переконала в тому, що війна як така і є метою путіна. Він розглядає війну як спосіб уникнути розпаду. Це катастрофічна помилка неосвіченої, але амбітної істоти. Тому жодні перемовини не будуть успішними, допоки з рф не станеться якась катастрофа (в математичному розумінні знову, і знову це предмет дослідження кваліфікованих російських математиків). Наприклад, катастрофою може бути вирішальний успіх українського війська, який покаже холопам, що їхній король голий. Тоді чернь сама роздере бездарного вождика.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Орда створювалася для війни і без війни жити не може.

      Видалити
  8. Ruslan Tkachuk 1 год ·
    Поступово відроджується видання військових газет. Долучився до підготовки часопису Командування сил оборони "Армія України" (раніш так називалось потужне військове видання ПрикВО, Західного ОК і т.д.). В умовах відсутності інтернету на передовій паперовий носій стає надактуальним. Тому на своєму напрямку також взявся за підготовку військової газети. Редактор, відповідальний секретар та кореспондент в одній особі).

    ВідповістиВидалити
  9. Три злочини "великої" російської літератури
    Перший злочин відзначив Розанов: російська література ціле століття висміювала та принижувала тих людей, які становлять опору нормального суспільства: чиновника, офіцера, священика, підприємця, торговця – і загалом міщанина, міцного обивателя.
    Другий злочин помітив Тургенєв, говорячи про "зворотні загальні місця" у Достоєвського: злодій неодмінно чесний, вбивця - ходяча совість, п'яниця і розпусник - філософ, повія - велика душа, ідіот - розумніший за всіх.
    Третій злочин - імені Тютчева - це постійне наполегливе переконання всіх і вмовляння самого себе, що рускіє - особливі. Що їм не писаний жодний закон: ні європейський, ні слов'янський, ні християнський, ні, Боже борони, спільний для всіх людей, на кшталт міжнародного права. Чому? А тому що вони такі унікальні, окремі, ні на кого на світі не схожі.
    Російська література довго плекала цей застарілий підлітковий комплекс.
    Плекала, плекала, і ось нарешті виплекала.
    Denis Dragunsky, автор тексту - русскій, пише про "врєд", а не злочин, руской літератури. Але в даному разі мій переклад, думаю, краще.

    ВідповістиВидалити
  10. Вороги у війні нічого не відкладають "на завтра" ...
    https://zaxid.net/u_poshukah_maybutnih_nas_n1539769
    Висновок писався у масква-баді якимось хитротрахнутим хабадівцем... Геніальне рішення - отруїти уже сьогодні майбутнє України.

    ВідповістиВидалити
  11. 03.4.2022 Andriy Lova "Дякую, практично все вірно. За виключенням формулювання принципової концепції. Ми повинні а) вивчати їх і захищатися в межах своїх кордонів, вирішуючи свої аналогічні проблеми. В іншому разі ми розчинимось в їхній криваво-токсичній масі б) бути мудрими і не заважати їм знищувати самих себе тому, що краще і швидше за них цього ніхто не зможе зробити навіть застосовуючи зброю масового враження в) розумно враховувати реальну об"єктивну тривалість та аналогію відповідних історичних процесів і не оперувати побажаннями та благими намірами. Дуже радий, що спільнота починає масово виходити на реальні думки"

    ВідповістиВидалити
  12. Взгляд из России на оккупированный Херсон. Нерядовой русский националист побывал в Херсоне с «гуманитарной» миссией и записал свои наблюдения.
    «1. Люди ко всему приспосабливаются. Город жив: люди ходят, машины ездят, в магазинах еда есть, бензин продают частники, посевная идёт. Коммунальные службы работают, хотя большинство местных чиновников свалили до прихода войск РФ. В самом Херсоне боёв нет, но регулярно слышны прилёты по окрестностям.
    2. Сам город очень убитый. Хуже любого из российских областных центров, в которых я бывал. Мало нового строительства, убитый асфальт и дома. Никакого нового благоустройства. При этом везде всё в украинских флагах (российский на весь город - ровно один) и в рекламе того, как американцы сделают велодорожки. Сильно заметно присутствие иностранных НКО.
    3. Гражданской администрации как таковой нет. Российские ведомства действуют несогласованно, ни у кого нет чётких инструкций что делать. ФСБ не знает про армию, армия про ФСБ. Даже военные не согласованы. Бардак.
    4. В самой армии бардак ужасный. Командиры переговариваются через украинские симки, никто ничего не понимает, решения спонтанны. Логистика на жирную тройку с минусом. Всё держится на младших офицерах на местах. Где были бюджеты 8 лет?
    5. На месте, после общения с местными, чётко понимаешь, что идущая сейчас война - гражданская. При этом выбор стороны - чисто политический. Даже от языка уже не зависит.
    6. Войну за умы РФ проигрывает. Потому что нифига не понятно, останется ли Россия или уйдёт. Местные пророссийские сидят тихо. Телек оставили украинский, просто отрубили новостные каналы. Российские есть не у всех.
    7. Как следствие, настроения в обществе доминируют заукраинские. Судя по разговорам 30% за Россию, 50% за Украину, 20% всё пофигу. В сёлах отношение к русским хуже, чем в городе.
    Пророссийские очень тихие. Нет уверенности в будущем, зато есть страх и чувство неопределённости. Гарантий Россия никому не даёт. Ну и их всё равно меньшинство. Многих активистов выдавили ещё после 2014 года.
    Если РФ в итоге уйдёт, всех, кто проявил нелояльность, даже если развозил гуманитарную помощь - убьют. Как минимум их нужно эвакуировать. Всех. Как максимум - не уходить.
    8. Несмотря на заукраинские настроения, местные в основном едут в Россию. Но не все уезжают - большинство просто едут за бензином, едой, лекарствами, после чего возвращаются. Очереди на границе на 24-48 часов в сторону Симферополя.
    9. Проукраинская часть населения активная и крикливая. И не только потому что меньше боится последствий. Она более мотивированная.
    Украина даёт этим людям понятный образ будущего. "Вступим в Евросоюз, дадут денег, будет высокий уровень жизни, нас будет уважать и любить весь Запад, мир к нам дружелюбен и открыт". И даже не важно, насколько это осуществимо, важен сам образ. Есть за что бороться. И военным, и гражданским.
    Какое будущее предлагает РФ? "Даже если мы останемся, но это не точно, то... ну... ммм... будем как раньше праздновать 9 мая". Кажется, в 2022 году этого мало. Украинский образ будущего хотя бы понятный.
    10. Чем бы ни закончилась военная часть, культурно-политическую мы проигрываем. Говорят, что над "мягкой силой" в высоких кабинетах посмеивались. Вот эта война покажет, насколько она была важна. И от того, сумеет ли РФ создать привлекательный образ будущего, объяснить ЗАЧЕМ ЭТО ВСЁ БЫЛО - зависит очень многое. И не только создать "картинку", но и провести реальные внутренние изменения. Без них никакая картинка работать не будет.
    11. На территории РФ идёт та же гражданская война. Только холодная. Предмет этой войны - сохраним реальный суверенитет или станем зависимы от Запада, окончательно прогнёмся.
    Если не будет образа будущего и перемен, эту войну за умы можно проиграть и в РФ. Не прямо сейчас. Пока идут бои, люди сплочены. Брожение начнётся позже, когда всё закончится. Одной цензурой и репрессиями в этой борьбе не победить."
    Максим Ялі

    ВідповістиВидалити
  13. Vladimir Vizhunov 2 год · МЕНТАЛИТЕТ
    Советскую Армию резонно называли школой интернационализма. За годы службы мне довелось довольно плотно общаться практически со всеми представителями народов и народностей, населяющих одну шестую земной тверди. До сих пор сам себе не могу дать четкого ответа: а видел ли я такую уж яркую разницу между этими парнями, представителями различных этносов. Одно твердо усвоил: как в Ноевом ковчеге – всякой твари по паре… Но все-таки есть некие характерные общенациональные черты, нравится это нам или нет. Жалость и умиление вызывали пацанята, отловленные в кишлаках Узбекистана. Полное незнание языка межнационального общения, который, по теории, изучался во всех национальных школах с первого класса. Каждый второй - дистрофик, заморенный и отравленный химикатами на хлопковых плантациях. Но какое поразительное поклонение перед старшими. Причем, уважительное, впитанное с молоком матери. Знаю случай, когда махала (неофициальный совет местных аксакалов) отправила служить 16-летнего пацаненка вместо старшего брата, который недавно женился. Твердо усвоил, что нельзя ругать по-матери кавказца – наживешь кровного врага. Нельзя шутить с татарином – он все воспринимает всерьез. Нужно быть очень осторожными с бурятами и прочими народностями сибирской глубинки – они настолько наивны, что верят в силу советской власти на местах. Грамотного парнишку за особые заслуги отпустили в краткосрочный отпуск, а местный совет аймака принял постановление, чтобы его «досрочно демобилизовать», поскольку умер старик-бухгалтер и его некем заменить. Украинцы… Да какой же командир, получая молодое пополнение, не стремился захватить побольше наших земляков. Каждый знает, что в большинстве своем это потенциальные младшие командиры. И как минимум – образцовые солдаты или матросы. Несколько с опаской, правда, воспринимали донецких – уж больно активные и хулиганистые ребятки…

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Великороссы… Как гордо величал их «щирый россиянин» потомок арапа Петрового. Спокон веку не любили в армии, да и на флоте, москвичей. Даже присказка бытовала: «Прилетели к нам грачи – пед…сты москвичи!». Но представителей этой «нации» - москва, как всем известно, это не россия – встречалось мало. А вот с воронежскими довелось… Попали ко мне в роту несколько пареньков из Бутурлиновского района, что в Воронежской области. Нормальные солдаты, что говорится служавые, но лексикон… Пытаюсь вразумить, а они на меня круглыми глазами пялятся: «Да у нас это нормальное общение. Мы и в семьях так разговариваем». В подтверждение один из них дает мне письмо от сестрёнки. Округлым почерком пионерки-отличницы начертано в начале листка: «Здравствуй, Леша, х… в галошах!». Как говорится, без комментариев… А когда сказал им, что обращаюсь к родителям на вы, они просто выпали в осадок.
      До чого я веду, спитаєте ви? А до того, що при всіх «общих корнях», як стверджує нинішній імператор всєя русі, ми все ж таки відрізняємося своїм менталітетом, своїм підходом до різних проявів життя. Навіть ворогів своїх називаємо по-різному. У них це супостат, вражина… А у нас – воріженьки. Хоча й зустрічаємо їх не так ласкаво, як здавалось би… У них хворий попадає в больніцу, тобто туди, де їй больно, де вона страждає. У нас – в лікарню, де лікують. Таких прикладів відшукати можна чимало.
      Але повернемося до ненормативної лексики… Як сказав Ісус – хто безгрішний, нехай першим кине в мене камінь! Але одне діло послати рускій корабль у відомому тепер всьому світу напрямку, коли на тебе в упор наведені всі його калібри. Зрозуміле використання міцного слівця, коли кидаєш його в обличчя негідника. Та, навіть, коли в темряві напоровся на щось тверде. Але коли людина, якій надані великі повноваження і довіра людей, з екрану телевізора гне матюка тому, що зараз це модно, а він навіть відчуває себе пліч о пліч біля того героя-прикордонника. Не розумію і тих, хто пише матюків на хлібині, на автотранспорті тощо. Посилати ворога має право лише той, хто кидає це йому просто у вічі. І знає, що може отримати відповідь!
      Люди добрі, не забувайте, що ви українці! Не опускайтеся до рівня мокшанського бидла, яке навіть матері і дружині не може зателефонувати без мату!

      Видалити
  14. Геноцидна ідентичність https://politcom.org.ua/henotsydna-identychnist

    ВідповістиВидалити
  15. АЛЬФРЕД РОЗЕНБЕРГ про Україну:
    незалежна Українська держава
    в союзі з Німецьким райхом
    (А́льфред Ро́зенберг (1893–1946) – один з головних ідеологів націонал-соціалізму)
    По відношенню до України повинні бути сформульовані інші політичні цілі, ніж у Остзейских провінціях. Якщо стосовно останніх доводиться говорити про певну форму німецького протекторату, то тут необхідно завзято домагатися створення незалежної української держави, яка буде знаходитися в тісному, нерозривному союзі з Німецьким райхом. Щоб досягти цього, вермахт і політичне керівництво повинні з самого початку підкреслити, що німці та українці ніколи не вели між собою воєн, у німців по відношенню до українців завжди були симпатії, але російський царизм не дозволяв здійснювати політичне співробітництво.
    Український народ протягом багатьох століть перебував у постійній боротьбі проти поляків і росіян. Перше місто, засноване вікінгами, від початку було справжньою столицею всієї Руської імперії і набагато пізніше було посунуте Москвою. Великороси виявилися чисельно сильнішими і багато в чому стійкішими, крім того, починаючи з XVIII століття, вони стали все ширше залучати до керівництва німців, так що всі договори, які передбачали рівноправність росіян і українців, могли безкарно порушуватися Москвою.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. З історичної точки зору, вже в давні часи існував постійний зв'язок з Центральною Європою через Кавказ, територію сьогоднішньої України, і народам цих територій завжди вдавалося знайти спільну мову. Так і після краху 1918 року українське керівництво зробило верховному командуванню Вермахта пропозицію не повертати війська додому, а прийняти українське громадянство і задіяти німецьких солдатів на Україні проти Москви і більшовизму. Для таких масштабних планів на той момент забракло політичної рішучості, і Україна, до цього вже зайнята німецькими військами, стала жертвою єврейсько-більшовицького терору.
      По відношенню до України повинні бути сформульовані інші політичні цілі, ніж у Остзейских провінціях. Якщо стосовно останніх доводиться говорити про певну форму німецького протекторату, то тут необхідно завзято домагатися створення незалежної української держави, яка буде знаходитися в тісному, нерозривному союзі з Німецьким рейхом. Щоб досягти цього, вермахт і політичне керівництво повинні з самого початку підкреслити, що німці та українці ніколи не вели між собою воєн, у німців по відношенню до українців завжди були симпатії, але російський царизм не дозволяв здійснювати політичне співробітництво. Історичне обґрунтування цього погляду було дано 13 років тому в спеціальному виданні журналу «Світова боротьба» у статті «Україна - вузлова точка світової політики».
      При введенні військ на Україну необхідно бути готовими до найгіршого. Обстановку там не можна порівняти з жодною західноєвропейською країною. Колишня інтелігенція, гадаю, здебільшого розстріляна або замучена голодом, а інші верстви населення 20 років нічого не бачили і не чули про Західну Європу. Усуспільнення матеріальних благ і колективізація селянства напевно надзвичайно сильно придушили інстинкт самостійності, що була в українців. Раніше українець відрізнявся від московитів своїм уявленням про власність. Якщо московити були колективістські орієнтовані на общинне землеволодіння, то українці завжди відстоювали особисту селянську власність. Це визначальне розуміння власності природним чином формує інакший народний характер і, врешті, є проявом сприйняття життя, відмінного від того, який був характерний для Москви.
      Таким чином, робота зі створення такої незалежної української держави передбачає подальше культивування української мови, на введення якої врешті-решт був змушений піти Радянський Союз. У сфері української шкільної та вищої освіти буде необхідно зробити все можливе, щоб крок за кроком змінювати мислення простого народу і фокусувати його на власній державності і союзі з німецькою нацією. Щоб знайти шлях до душі українського народу, одними з найперших заходів має стати заснування великого українського університету в Києві, розвиток української писемності та українського мистецтва в цілому.

      Видалити
    2. Для Німеччини ж Україна в першу чергу важлива в якості великої житниці Європи. Тут ми також зіткнемося з великою розрухою, і оскільки трактор як державна власність замінив тяглову худобу і коней, все залежатиме від того, чи буде у нашому розпорядженні необхідна кількість нафти, щоб підтримати виробництво. Це питання, в свою чергу, тісно пов'язане з окупацією областей Дону і Кавказу ...
      Головним центром варязької держави, правляча верства якого була утворена скандинавами, став Київ. Але навіть після татарської навали Київ ще довгий час грав роль контрполюса Москви. Його національний спосіб життя, всупереч постулатам московитської історіографії, яка домінувала у всій європейській науці, ґрунтується, по суті, на майже безперервній традиції. Політичним завданням на цій території може стати сприяння зростанню національної самобутності, можливо, аж до створення суверенної держави, яка могла б або самостійно, або у взаємодії з Доном і Кавказом у формі Чорноморського союзу здійснювати постійне стримування Москви та гарантувати безпеку зі сходу для великого німецького життєвого простору. З економічної точки зору цей район міг би одночасно виконувати функції великої сировинної бази та допоміжного джерела продовольчого постачання для Великого німецького рейху.
      До тієї частини, що в СРСР прийнято вважати суто українською, також можна було б приєднати прикордонні райони російського центру. У даному випадку мова може йти про частини Курського та Воронезького адміністративних округів. На досягнення цієї політичної мети пізніше має бути також зорієнтоване адміністративне і економічне облаштування всієї цієї території.
      ((А́льфред Ро́зенберг — німецький нацистський лідер. Вважається одним з головних ідеологів німецького нацизму, головні засадничі ідеї якого виклав у праці Міф двадцятого століття, виданій у 1930. Нюрнберзьким трибуналом визнаний воєнним злочинцем. Вікіпедія
      Народження: 12 січня 1893 р., Таллін, Естонія
      Смерть: 16 жовтня 1946 р., Нюрнберг, Німеччина))

      Видалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

#Чорнобаївка #200 VS #Валаам #300

Ідіотократія: скільки років залишилося до перемоги дурості?