Кіберджура: Екоаналітика - код природи

План проведення заняття 6. Викладач  ШИКУЛА Ростислав Ростиславович. Розділ 1: Натуралістична підготовка. 16:00 08 жовтня (четвер) 2026 року. Про лектора: "Музейне інтерв’ю: Ростислав Шикула". Тема: "Військове природознавство. Рослинний світ України".

Мета: сформувати уявлення про рослинний світ України, ознайомити з їстівними, лікарськими та отруйними рослинами, сформувати навички їх первинної ідентифікації та правила безпечного поводження з невідомими рослинами.

Тип заняття: комбіноване, практичне, дистанційне.
Матеріальне забезпечення: комп'ютер/смартфон з доступом до мережі Інтернет, презентація, фотографії та ілюстрації дикорослих рослин України, довідкові матеріали, ситуаційні завдання, онлайн-дошка або чат..

ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ 

Мотивація «Рослина - природний код» Демонстрація фотографій рослин. Запитання: «Чи можна визначити рослину лише за зовнішньою схожістю?», «Що може статися при помилковій ідентифікації?»	Висловлюють припущення, наводять приклади, визначають можливі ризики.
Теоретичний блок «Їстівні, лікарські та отруйні рослини України» Розгляд основних груп рослин та характерних прикладів. Ознайомлення з правилами безпечного використання рослин у польових умовах.	Слухають, визначають характерні ознаки, занотовують основні правила безпеки.
Практична робота № 1 «Код рослини» Демонстрація фотографій рослин. Постановка завдання: визначити рослину за сукупністю ознак - загальний вигляд, листки, стебло, квітка, плід, місце зростання.	Аналізують зображення, визначають рослини, обґрунтовують відповіді.
Практична робота № 2  «Їстівна, лікарська чи небезпечна?» Демонстрація 5–6 рослин. Завдання: визначити групу, характерні ознаки та можливі ризики використання.	Класифікують рослини, аргументують відповіді, визначають необхідність додаткової перевірки.
Мінігра «Впізнай рослину» Демонстрація фотографій або коротких описів. Запропонувати визначити рослину або обґрунтувати відповідь «Недостатньо інформації».	Визначають рослину, пояснюють свій вибір або обґрунтовують необхідність додаткової інформації.
Мінічелендж «Правила безпечного екоаналітика» Запропонувати сформулювати 5 основних правил безпечного поводження з дикорослими рослинами.	Формулюють і презентують власні правила.
Підбиття підсумків. Домашнє завдання Узагальнення. Підсумкові запитання. Домашнє завдання: скласти перелік 5 отруйних рослин своєї місцевості.	Відповідають на запитання. Записують домашнє завдання.

Домашнє завдання.Скласти перелік 5 отруйних рослин своєї місцевості. Для кожної рослини зазначити:

1. назву;
2. фотографію;
3. місце, де вона може зустрічатися;
4. 2–3 характерні ознаки;
5. чим вона небезпечна;
6. правила безпечної поведінки при зустрічі з нею.

Додатково: знайти одну пару схожих рослин та зазначити не менше трьох ознак, за якими їх можна відрізнити. Важливо: домашнє завдання виконується за фотографіями та довідковими матеріалами. Не потрібно самостійно збирати, куштувати або контактувати з невідомими рослинами.

Методичний акцент. Формувати в учасників розуміння, що рослинний світ є важливим елементом природного середовища, але його використання потребує достовірних знань та обережності. Особливу увагу звернути на навички первинної ідентифікації, розрізнення їстівних, лікарських та отруйних рослин і принцип "не впевнений - не використовуй".

Також доцільно формувати не механічне запам'ятовування назв, а алгоритм:

СПОСТЕРІГАЙ → АНАЛІЗУЙ → ПОРІВНЮЙ → ПЕРЕВІРЯЙ → РОБИ ВИСНОВОК.

План проведення заняття 5. Викладач  ШИКУЛА Ростислав Ростиславович. Розділ 1: Натуралістична підготовка. 16:00 01 жовтня (четвер) 2026 року. Про лектора: "Музейне інтерв’ю: Ростислав Шикула". Тема: "Ліси, степи, гори та природні екосистеми України".

 

Мета: ознайомити учасників з особливостями природних екосистем України, правилами безпечного перебування в них та принципами збереження природного середовища; сформувати навички відповідальної поведінки під час орієнтування і таборування.

Тип заняття: комбіноване, з переважанням практичної роботи.
Матеріальне забезпечення: фотографії або схеми екосистем, фотографії із завданнями.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Мотивація «Природа як середовище життя»  Демонструє зображення лісу, степу та гір. Ставить запитання щодо особливостей і можливих небезпек перебування.	Аналізують зображення, визначають відмінності природних умов.
Теоретичний блок «Екосистеми України» Розглядає особливості лісових, степових і гірських екосистем. Наголошує на правилах безпечного перебування та збереження природного середовища.	Слухають, відповідають на запитання, визначають основні правила поведінки.
Практична робота № 1 «Екоаналітик у різних екосистемах» Пропонує за фотографіями/схемами визначити тип екосистеми, її особливості, можливі ризики та правила безпечної поведінки.	Аналізують ситуації, визначають екосистему, ризики та правила поведінки.
Практична робота № 2 «Не залишай слідів» Пояснює принципи «Leave No Trace». Пропонує визначити, які дії залишають сліди перебування людини та як їх уникати.	Визначають можливі сліди: сміття, пошкодження рослинності, шум, запахи, сліди перебування; формулюють правила.
Мінігра «Помітний чи непомітний?» Пропонує класифікувати дії за їх впливом на помітність перебування людини та стан природного середовища.	Аналізують запропоновані дії, обґрунтовують свої відповіді.
Мінічелендж «Правила екоаналітика» Пропонує сформулювати 5 основних правил поведінки в природному середовищі.	Розробляють і презентують правила.
Підбиття підсумків. Домашнє завдання Проводить коротке опитування. Узагальнює матеріал. Повідомляє домашнє завдання: опрацювати принципи «Не залишай слідів», відпрацювати елементи безшумного пересування та знищення власного сліду на польовому маршруті.	Відповідають на запитання, формулюють основні висновки, записують домашнє завдання.

 Домашнє завдання

1. Опрацювати в природі з друзями принципи «Не залишай слідів» (LeaveNoTrace).
2. Відпрацювати в природі з друзями елементи безшумного пересування з урахуванням особливостей природного середовища.
3. На доступній безпечній ділянці визначити власні сліди перебування на маршруті та відпрацювати їх усунення без пошкодження природного середовища.
4. Підготувати в електронному варіанті 5 правил відповідальної поведінки екоаналітика під час перебування в природній екосистемі.

 Методичний акцент. Формувати в учасників відповідальне ставлення до природного середовища та розуміння того, що безпечне перебування в природі передбачає не лише особисту безпеку, а й мінімальний вплив на екосистему. Особливу увагу звернути на принцип «Не залишай слідів», розпізнавання візуальних, звукових та інших ознак перебування людини в природному середовищі.

План проведення заняття 4. Викладач  ШИКУЛА Ростислав Ростиславович. Розділ 1: Натуралістична підготовка. 16:00 24 вересня (четвер) 2026 року. Про лектора: "Музейне інтерв’ю: Ростислав Шикула". Тема: "Водні ресурси України та їх значення". 

Мета: сформувати уявлення про поверхневі та підземні води; навчити оцінювати безпечність природних джерел, ознайомити з основами очищення та знезараження води у польових умовах і принципом виготовлення найпростішого фільтра.

Матеріальне забезпечення: Комп'ютер/смартфон з доступом до мережі Інтернет, презентація, електронні фотографії та відеоматеріали Google Maps або інший картографічний сервіс, ситуаційні завдання.

 ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

Мотивація «Звідки береться вода?»  Демонструє карту України/фото водних об'єктів. Ставить запитання про природні джерела води та їх безпечність.	Називають джерела води, висловлюють припущення.	4 хв
Теоретичний блок «Водні ресурси України» Пояснює поняття поверхневих і підземних вод, їх значення та можливі фактори забруднення.	Слухають, відповідають на запитання, наводять приклади.	8 хв
Практична робота № 1 «Екоаналітик: оцінюємо джерело» Демонструє 2–3 джерела води. Організовує оцінювання за зовнішніми ознаками та можливими джерелами забруднення.	Аналізують джерела, визначають можливі ризики, обґрунтовують відповіді.	8 хв
Практична робота № 2 «Зроби найпростіший фільтр» Демонструє принцип роботи найпростішого фільтра, організовує його виготовлення з доступних матеріалів.	Складають модель фільтра, спостерігають за результатом фільтрації.	10 хв
Мінігра «Очистити - не означає знезаразити» Ставить ситуаційні запитання щодо очищення та знезараження води.	Аналізують ситуації, визначають правильну послідовність дій.	5 хв
Мінічелендж «Алгоритм екоаналітика» Пропонує скласти послідовність підготовки води: оцінювання → очищення → знезараження → зберігання.	Складають алгоритм, пояснюють логіку послідовності.	4 хв
Підбиття підсумків. Домашнє завдання Ставить контрольні запитання. Оголошує домашнє завдання: скласти пам'ятку «Що робити з водою з природного джерела?».	Відповідають, формулюють висновки, записують завдання.	3 хв

Домашнє завдання. "Пам'ятка екоаналітика: польова очистка води". Скласти коротку електронну пам'ятку "Що робити з водою з природного джерела?". Пам'ятка повинна містити:

1. Як оцінити природне джерело.
2. Які ознаки можуть свідчити про можливе забруднення.
3. Що таке очищення води.
4. Що таке знезараження води.
5. Чому фільтрація не гарантує безпечності води.
6. Як правильно зберігати підготовлену воду.

Формат: 1 сторінка, схема або інфографіка.

Методичний акцент: заняття логічно продовжує попереднє №3 "Рельєф України, його вплив на життя і діяльність людини": від аналізу місцевості та вибору маршруту учні переходять до аналізу одного з ключових природних ресурсів - води. При цьому зберігається задум програми: короткий теоретичний блок → практичне дослідження → ситуаційне завдання → підсумок.

План проведення заняття 3. Викладач  ШИКУЛА Ростислав Ростиславович. Розділ 1: Натуралістична підготовка. 16:00 17 вересня (четвер) 2026 року. Про лектора: "Музейне інтерв’ю: Ростислав Шикула". Тема: "Рельєф України, його вплив на життя і діяльність людини".

Навчальна мета: сформувати розуміння основних форм рельєфу України та їхнього впливу на пересування, орієнтування, вибір маршруту, спостереження й безпечне перебування людини на місцевості; ознайомити з основами читання слідів людини та техніки.

Матеріальне забезпечення: Комп'ютер/смартфон з доступом до Інтернету, презентація, фізична та топографічна карта України, фотографії різних форм рельєфу, супутникові знімки, фотографії слідів людини й техніки, ситуаційні завдання, Google Maps або інший картографічний сервіс.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

№	Навчальні питання, їх стислий зміст. Дії керівника заняття	Дії учасників заняття	Час
1	Організаційний момент Перевіряє готовність учасників. Оголошує тему, мету та порядок роботи.	Підключаються до заняття, готують необхідні матеріали.	3 хв
2	Мотивація «Прочитай місцевість» Демонструє зображення різних форм рельєфу. Ставить проблемне запитання щодо вибору маршруту.	Аналізують зображення, висловлюють припущення, обґрунтовують відповіді.	4 хв
3	Теоретичний блок «Рельєф України» Розглядає основні форми рельєфу України та їх вплив на діяльність людини, пересування, укриття і спостереження.	Працюють з картою, визначають форми рельєфу, відповідають на запитання.	10 хв
4	Практична робота № 1 «Прочитай рельєф» Демонструє фрагменти топографічних карт і супутникових знімків. Пропонує визначити особливості місцевості.	Визначають характер рельєфу, відкриті/закриті ділянки та можливі перешкоди.	10 хв
5	Практична робота № 2 «Сліди розповідають» Демонструє фотографії слідів людини та колісної/гусеничної техніки. Пояснює основні ознаки їх аналізу.	Аналізують сліди, визначають можливий напрямок руху та аргументують висновки.	9 хв
6	Ситуаційне завдання «Екоаналітик» Пропонує визначити найбільш доцільний маршрут за картою/зображенням місцевості.	Аналізують ситуацію, обирають маршрут і пояснюють своє рішення.	6 хв
7	Підбиття підсумків Проводить коротке опитування, узагальнює результати, оголошує домашнє завдання.	Відповідають на запитання, формулюють висновки, записують завдання.	3 хв

 Домашнє завдання ("Рельєф моєї місцевості очима екоаналітика"). За допомогою карти або супутникового знімка визначити:

• основні форми рельєфу своєї місцевості;
• характерні природні перешкоди;
• відкриті та закриті ділянки;
• особливості, які необхідно враховувати людині під час пересування.

За можливості - продемонструвати фотографію характерної форми рельєфу своєї місцевості.

Методичний акцент: головний принцип - не просто дати вихованцям географічні відомості, а навчити їх "читати" місцевість: бачити рельєф, оцінювати його вплив на діяльність людини та робити практичні висновки на основі карти, фото й супутникового знімка.

 
План проведення заняття 2. Викладач  ШИКУЛА Ростислав Ростиславович. Розділ 1: Натуралістична підготовка. 16:00 10 вересня (четвер) 2026 року.
Про лектора: "Музейне інтерв’ю: Ростислав Шикула"

Тема: "Природні зони України та їх особливості". Тривалість: 45 хв. Тип заняття: комбіноване, з переважанням практичної роботи.  

Мета: Сформувати уявлення про природні зони України; навчити аналізувати місцевість за фото/картами та визначати напрямок і силу вітру.

Обладнання: ПК/смартфон, презентація, карта природних зон, фото/відео, шкала Бофорта, Google Maps.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ 

Домашнє завдання ("Мій регіон очима екоаналітика"):

1. Знайти фото/супутниковий знімок своєї місцевості, визначити її природну зону, рельєф, тип рослинності та фактори ризику/особливості.
2. Додатково: оцінити напрямок і силу вітру за фото.

Методична ідея заняття: практика не втрачається через дистанційне навчання. Навпаки, учні працюють саме як "екоаналітики": отримують неповну інформацію (фото, карту, відео, ситуацію) і повинні самостійно витягнути з неї максимум корисної інформації та обґрунтувати свій висновок.

План проведення заняття 1. Викладач  ШИКУЛА Ростислав Ростиславович. Розділ 1: Натуралістична підготовка. 15:00 03 вересня (четвер) 2026 року.

Тема: "Україна - наша Батьківщина: природне багатство держави". Тривалість: 45 хв. Тип заняття: комбіноване, з переважанням практичної роботи. 

Навчальна мета: Сформувати уявлення про природне багатство України, природні ресурси та їх значення; сформувати початкові навички аналізу екологічної карти, визначення природних ресурсів регіону, орієнтування за місцевими ознаками та приблизного визначення відстані без приладів.

Матеріальне забезпечення: Карта України, екологічна карта, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал, аркуші паперу, ручки/олівці.

Послідовність проведення заняття та розрахунок часу

1	Організаційний момент.   Перевірка готовності. Оголошення теми, мети та порядку заняття.	Готуються до заняття, слухають.	3 хв
2	Природне багатство України. Ознайомлення з основними видами природних ресурсів та їх значенням.	Слухають, відповідають на запитання, наводять приклади.	8 хв
3	Практична робота №1 «Екоаналітик: що є в нашому регіоні?» Організація роботи з картою, постановка завдання.	Аналізують карту, визначають природні ресурси рідного краю.	9 хв
4	Практична робота №2 «Знайди напрямок». Пояснення способів орієнтування за місцевими природними ознаками.	Визначають можливий напрямок, обґрунтовують відповіді.	6 хв
5	Практична робота №3 «Відстань без рулетки». Організація вправи з приблизного визначення відстані.	Оцінюють відстань, порівнюють результат із фактичним.	7 хв
6	Мінігра «Екоаналітик». Проведення коротких ситуаційних завдань за матеріалом заняття.	Виконують завдання, аргументують свої рішення.	5 хв
7	Підбиття підсумків. Узагальнення матеріалу, оцінювання роботи учасників, оголошення домашнього завдання.	Відповідають на запитання, формулюють висновки, записують завдання.	3 хв

Домашнє завдання

1. Підготувати 5 природних ознак орієнтування та оцінити їх надійність.
2. Підготувати коротке повідомлення про природно-заповідний об'єкт своєї області.

Методична ідея заняття: не просто надати учням природничі знання, а сформувати вміння спостерігати, аналізувати природне середовище та використовувати отриману інформацію на практиці.

Файл презентації Заняття 1.

2026.8.28 Міжнародна академія геоінформатики (МАІ) спільно з партнерами висловлюють Вам повагу і мають честь запросити до участі 28 (п'ятниця) серпня 2026 року об 10:00 в організаційно-методичній он-лайн зустрічі з організації гуртка для учнівської молоді та вчителів “Кіберджура: Екоаналітика - код природи”. Зустріч запланована на платформі “Супермаркет рішень для громад” Асоціації малих міст України. Захід буде корисним усім, хто  переймається візією майбутнього, екологічним відновленням і розвитком України, інноваційними та інвестиційними процесами, а також дотичний до питань підготовки громадян до національного спротиву і руху опору.

Сьогодення вимагає від молоді не лише глибоких знань про довкілля, а й уміння аналізувати екологічні ризики, оцінювати наслідки техногенних та військових факторів, застосовувати новітні геоінформаційні технології та мати високий рівень національно-патріотичної свідомості. У контексті цифрової трансформації освіти та розбудови національної стійкості України, особливого значення набуває підготовка молоді до викликів сучасної мережецентричної та технологічної безпеки. Програма розроблена відповідно до Закону України "Про основи національного спротиву" в частині розвитку військово-патріотичного виховання молоді та підготовки громадян до захисту держави із застосуванням сучасних високих технологій.

Запрошуємо вчителів та школярів зареєструватися за покликанням  https://tinyurl.com/eancVITV або тут:

Ключові спікери заходу

МАРУЩЕНКО Володимир Васильович, кандидат біологічних наук, доцент, полковник. Заступник начальника інституту з навчальної та наукової роботи Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (ВІТВ НТУ "ХПІ").

Народився в місті Охтирка Сумської області (нині – місто-герой України). Вчився в загальноосвітній середній школі №1. Закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ, спеціальність інженер-кібернетик. Здобув оперативно-тактичний рівень освіти в НАОУ за спеціальністю “Оперативне (бойове) забезпечення військ (сил)” (РХБ захист).

Біля 10 років керував кафедрою Радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Закінчив курс професійної військової освіти L4 вищого керівного складу стратегічного рівня.

Автор 72 наукових та методичних робіт, автор навчальних посібників, співавтор підручників “Військова дозиметрія”, “Екологічна безпека військ”.

Учасник ООС, учасник оборони Харкова.

ПЕТРУХІН Сергій  Юрійович, кандидат технічних наук, доцент, полковник. Начальник кафедри хімії та бойових токсичних хімічних речовин факультету радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки військ ВІТВ НТУ "ХПІ".

Закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю “Озброєння і засоби військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічна безпека”. У 2015 році захистив дисертацію на тему “Ідентифікація та оцінка впливу військових об’єктів на навколишнє природне середовище у системах управління екологічною безпекою” за спеціальністю 21.06.01 ‒ екологічна безпека. У 2019 році присвоєне вчене звання доцента кафедри хімії та бойових токсичних хімічних речовин.

Здобув оперативно-тактичний рівень освіти у Національній академії Національної гвардії України за спеціальністю “Менеджмент”.

Входить до складу науково-методичної підкомісії за спеціальністю К6 “Забезпечення військ (сил)” сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Член громадської організації “Асоціація фахівців цивільного захисту”. Є автором (співавтором) більш ніж 60 наукових та методичних робіт, серед яких навчальні посібники, лабораторні практикуми та підручник “Бойові токсичні хімічні речовини”. Коло наукових інтересів:

• екологія та захист навколишнього середовища у військовій діяльності;
• системи екологічного моніторингу;
• системи підтримки прийняття рішень.

Учасник ООС, учасник оборони Харкова.

ШИКУЛА Ростислав Ростиславович, викладач кафедри тактико - спеціальних дисциплін факультету радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ», лейтенант, канд. пед. наук, член Українського географічного товариства.

Народився у м. Рівне. Галузь наукових інтересів: Бойова система виживання воїнів, музейна педагогіка, зоологія, біогеографія, туризм, таксидермія. Навчався на природничо – географічному факультеті Волинського державного університету ім. Лесі Українки, отримав кваліфікацію географ, біолог. Опублікував понад 50 наукових праць, автор навчального посібника "Використання засобів музейної педагогіки у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів та шкіл", 2017 р. та відеопосібників: "Єгипет. Захований у пісках"; "Індонезія"; "Бразильська Амазонія"; "Еквадорська Амазонія»; "Колумбійська Амазонія»; "Карибські острови»; "Галапагоські острови"; "Оріноко - сестра Амазонки"; "Рорайма скеля мрій марень та бажань»; "Гран Савана"; "47 днів перемир’я" як результат експедиційних подорожей (розміщено на каналі YouTube: Rostyslav2 - 1180 підписників 31.8.2026).

Останнє цивільне місце робот - доцент кафедри  географії та туризму.   У навчальній аудиторії МЕГУ з метою фахової підготовки спеціалістів галузі туризму та майбутніх учителів природничих дисциплін використовує власну Природничу колекцію. Власник природничого музею (побував у понад 40 країнах світу) викладач понад 12 дисциплін природничого циклу. https://nasplib.isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/c96a6e70-9fe9-4d3e-ab51-77d0dff3dedd/content  

Заключне слово від Проєктного офісу Кіберджури. ШЕСТАК Ярослав Іванович, доктор філософії (комп'ютерні науки), старший викладач кафедри інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки, директор головного центру інформаційних технологій Державного торговельно-економічного університету: 

• Сьогодні ми ознайомилися з третім з чотирьох гуртків, початок роботи яких заплановані Міжнародною академією геоінформатики на цей рік.
• Навчальні програми розроблені й проходять рецензування для реєстрації в Українському інституті розвитку освіти МОН України, для того, щоб її і зміст занять могли бути використані позашкіллям в режимі оф-лайн.
• Державний торговельно-економічний університет спільно з партнерами – Військовим інститутом танкових військ, Харківським військовим інститутом Повітряних Сил мені Іванна Кожедуба і Житомирським військовим інститутом імені Сергія Павловича Корольова учасникам гуртків постараються  забезпечити доступом до сучасних кібернетичних технологій для практичного їх освоєння.
• Питання отримання доступу учасників гуртків до технологій геопросторового аналізу планується розглянути на першому занятті.
• Усі учасники гуртків будуть запрошуватися до всіх заходів Міжнародної академії геоінформатики з підготовки молоді до національного спротиву і руху опору, у т.ч. міжнародних. Запрошуємо до участі і співпраці.

Навчальна програма "Кіберджура: Екоаналітика – код природи" 

поєднує натуралістичні традиції, методи військового природознавства (де довкілля розглядається як додаткове джерело розвідувальної інформації) сучасні екоаналітичні методи дослідження та елементи національно-патріотичного виховання. Програма спрямована на підготовку підлітків до безпечної діяльності у довкіллі, вивчення впливу бойових дій та хіміко-радіологічних загроз на екосистеми України, базується на методичних розробках вітчизняних науковців і спрямована на підготовку підлітків до безпечної діяльності у довкіллі, вивчення впливу бойових дій на екосистеми України та засвоєння навичок польової аналітики й виживання, а також на опанування цифрових інструментів моніторингу. Зокрема, вивчення аерокосмічного моніторингу (<<< запрошуємо реєструватися) в ArcGIS Online дозволяє учням не лише опанувати STEM-компетентності, а й долучитися до формування цифрового компонента національного спротиву через моніторинг стану територій за допомогою безпілотних систем (<<< запрошуємо реєструватися), виявлення наслідків збройної агресії, аналіз руйнувань та змін ландшафту. Програма повністю відповідає Закону України "Про позашкільну освіту", Концепції STEM-освіти та рекомендаціям Esri для шкіл України.

Мета: сформувати в учнів практичні компетентності у галузі екології, біології, географії, хімії, екологічної безпеки та геоінформаційних технологій шляхом залучення до практичної дослідницької діяльності та військово-патріотичних вишколів.

Завдання 

Пізнавальні: ознайомити з біорізноманіттям, екосистемами та об’єктами підвищеної небезпеки в Україні; дати уявлення про цивільний захист, екологічний моніторинг, біотестування та ГІС.

Навчити сприймати природне середовище як джерело інформації (слідопитство, біоіндикація); дати знання про цивільний захист, біологічну та радіаційно-хімічну безпеку.

Практичні: навчити здійснювати експрес-аналіз якості води, ґрунту та харчових продуктів; оцінювати безпечність джерел води та рослин у польових умовах; працювати з екологічними картами та платформами; засвоїти навички виживання під час таборування; здійснювати безприладне орієнтування та визначення відстаней у польових умовах; читати сліди людей і транспорту, визначати їх давність та маскувати власні сліди, звук, запах і рух; інтерпретувати поведінку й сигнали тварин як індикатори присутності сторонніх осіб;

Творчі: розвивати екологічне мислення, вміння аналізувати ризики, інтерпретувати дані екоаналітичного контролю, вміння оцінювати напрямок і силу вітру, моделювати оперативну роботу.

Виховні: виховувати національну та громадянську ідентичність, патріотизм, свідоме ставлення до збереження довкілля України та готовність до захисту Батьківщини.