Кіберджура: Золота антилопа
Міжнародна академія геоінформатики спільно з Інститутом зовнішньої політики, Інститутом дослідження російської агресії та партнерами пропонують спільний проект на тему "Торгівля краденим і європейські цінності".
Мета: примус Європи до збереження цінностей попри жадобу
наживи.
Платформа проекту: Інтелектуальна ігрова платформа
Кіберджури "Вікно Овертона".
Хмарні інструменти проекту: Застосунки ArcGIS OnLine (StoryMaps,
ArcGIS Business Analyst та інші)
Форма проекту: конкурс шкільних інтегрованих уроків з
правознавства, міжнародного гуманітарного права, географії, фінансової
грамотності, технологій та дизайну, інформатики, етнографії та етики.
Очікувані результати: набуття школярами компетентностей, які сприяють психологічній стійкості, інноваційності, конкурентоспроможності у сфері високих технологій, усвідомленню засад міжнародного гуманітарного права та європейських цінностей.
Базовий образ: мультфільм “Золота антилопа” (Союзмультфільм, 1954).
Ментальне тло гри: роман Роберта Луїса Стівенсона "Острів скарбів" ("Treasure Island") - класика світової пригодницької літератури і який включений до шкільної програми зарубіжної літератури в Україні, зазвичай для учнів середньої та старшої школи, оскільки він є обов'язковим твором для вивчення, що знайомить дітей із темами піратства, пошуків скарбів, мужності й підступності, а головний герой Джим Хокінс є зразком юного героя. Цей твір вивчають у школі тому що:
- Захопливий сюжет: Це класична пригодницька історія про пошуки піратських скарбів з картами, небезпечними подорожами та несподіваними поворотами.
- Яскраві персонажі: Образи Джима Хокінса, одноногого кухаря-пірата Джона Сільвера, доктора Лівсі та сквайра Трелоні – незабутні, як і їхні характери.
- Тематика: Роман порушує теми вірності, зради, хоробрості, дорослішання, дослідження світу та боротьби добра зі злом.
- Жанр: Це еталонний пригодницький роман, який формує читацькі смаки й любов до літератури.
Але про місце книги "Острова скарбів" в проекті "Кіберджура: Золота антилопа" машинний інтелект поки що не знає.
Старт проекту відбувся в студії Громадського радіо. Модератор - Андрій Куликов. Слухаємо запис 7 грудня 2025 року на Громадському радіо >>> і намагаємося вгадати що буде далі.
Yurii Pylypenko ч.6 продовження (електроніка від царської епохи до WW2)
ВідповістиВидалитиНастання 1914 року та початок WW1 стали для Російської імперії технологічним шоком. Якщо до цього купівля імпорту була питанням зручності (дешевше купити на Аліекспрес ніж платити мінімалку токарю), то після закриття кордонів з Німеччиною (головним постачальником електротехніки) це стало питанням виживання.
1. Втрата німецької бази / Катастрофа Siemens
2. Переорієнтація на Союзників / англо-французький період
3. Створення РОБТіТ = Російського товариства бездротових телеграфів і телефонів
4. Поява радіоламп / епоха Папалексі та Бонч-Бруєвича
5. Війна викрила перевагу старого доброго паперу
До 1914 року вся сировина та значна частина комплектуючих йшли від Siemens & Halske, Telefunken та AEG.
Виявилося, що навіть якщо заводи Siemens стояли в Петербурзі, вони працювали на німецькій сировині та кресленнях. З початком війни постачання емаль-проводу, слюди та спецсталей припинилося. Країна залишилася з купою мідної руди, але без можливості витягнути з неї тонкий дріт для обмотки трансформаторів.
Оскільки свого так і не з’явилося, Росія була змушена купувати все підряд у Британії та Франції. Саме тоді в російській армії з'явився той самий вінегрет
Marconi (Британія) стає основним постачальником потужних автомобільних та в'ючних станцій.
SFR та SFR-Dюкрете (Франція) авіаційних передавачів.
Армія отримала зоопарк техніки. Зв’язківці мали вчитися працювати на 3-4 різних системах одночасно, які часто були несумісні за частотами та типами модуляції.
Створення РОБТіТ була спроба імпортозамєщєнія, але знову з іноземним корінням.
РОБТіТ було фактично дочірнім підприємством британської компанії Марконі. Вони збирали станції в Петербурзі, але за британськими ліцензіями та з використанням імпортних ключових вузлів. Навіть славнозвісна станція Попова-Лебедєва була глибокою модернізацією західних зразків.
Саме у 1914-1916 у Росії з'явилися перші власні спроби зробити вакуумні лампи. Микола Папалексі у 1914 намагався налагодити випуск газонаповнених ламп бартронів. Михайло Бонч-Бруєвич у 1916 у Твері створив першу бабусю радянських ламп: "бабушку ПР-1".
Це було лабораторне напівкустарне виробництво. Поки Western Electric та General Electric випускали лампи тисячами, у Росії буквально ОДНА працююча лампа була подією державного масштабу.
Війна з Японією та WW1 показали: Росіяни не вміли шифрувати і передавали накази відкритим текстом, що призвело до катастрофи армії Самсонова у 1914. Німці просто слухали російське радіо, як вечірню казку. Імпортна техніка в умовах російського бездоріжжя та вологості швидко виходила з ладу, а ремонтувати її не було чим, не було навіть запасних котушок.
В 1914-1917 нічого принципово не змінилося в плані незалежності. Роисся просто перейшла з німецької технологічної голки на англо-французьку. Весь прогрес тримався на закупівлях за золото.
Белінський Олег
ВідповістиВидалити18 хв
·
Щоб зрозуміти реальний стан справ у Росії, потрібно дивитися не стільки на ВВП, скільки на зовнішню торгівлю. Саме вона залишається головною опорою російської економіки.
До війни експорт товарів перевищував 500 млрд доларів на рік, а у рекордному 2022 році сягнув 635 млрд доларів. Навіть у 2025 році, після санкцій і падіння цін на нафту, Росія експортувала товарів на 418 млрд доларів. Це величезна цифра. Для порівняння, це приблизно два сучасні ВВП України.
Саме завдяки цим грошам Росія продовжує фінансувати бюджет, підтримувати курс рубля, оплачувати імпорт і вести війну. Тому експорт залишається тією самою «кащеєвою голкою» російської економіки.
Так, експорт відносно 2022 року скоротився майже на третину. Але імпорт скоротився значно менше: з приблизно 345 млрд доларів до 279 млрд доларів. І це дуже важливий момент.
У 2022 році багато хто очікував, що санкції швидко вдарять по рівню життя населення. Але цього не сталося. Російська економіка пішла шляхом переорієнтації на Азію. Китай, Туреччина, Індія та країни Центральної Азії фактично замінили значну частину західних поставок.
Головне, що поки що Росія пожертвувала не стільки обсягом споживання, скільки його «якістю» .
Замість європейських, японських і корейських автомобілів росіяни почали купувати китайські. Замість німецької побутової техніки китайську або турецьку. Багато товарів стали менш престижними, часто поступаються за якістю та технологічністю, але водночас вони й значно дешевші.
Якщо умовний BMW або Mercedes коштував удвічі дорожче за китайський аналог, то перехід на китайські марки автоматично зменшував імпорт у грошовому вираженні, не призводячи до такого самого скорочення фізичного споживання.
Частина грошей, які раніше витрачалися на преміальні товари, імпорт із Європи або поповнення резервів, тепер іде на військові витрати. І поки що це не призвело до різкого падіння рівня життя населення.
Саме тому твердження про швидкий економічний крах Росії не виправдалися. Країна виявилася здатною адаптуватися через зміну географії торгівлі та перехід на дешевші азійські товари.
Але це не означає, що санкції не працюють. Вони працюють. Просто їхній ефект проявляється інакше.
Профіцит зовнішньої торгівлі скоротився з рекордних 290 млрд доларів у 2022 році до 139 млрд доларів у 2025 році. Запас міцності зменшується. Вільних валютних ресурсів стає менше.
І саме тому удари по нафтовій інфраструктурі мають стратегічне значення. Росія може адаптуватися до відсутності BMW, Mercedes або Bosch. Вона може замінити Європу Китаєм. Але Росія не може існувати без експорту енергоносіїв.
Саме нафта і газ залишаються головним джерелом валютних надходжень, а отже і головним джерелом фінансування війни.
Тому головне питання сьогодні вже не в тому, чи готова Росія жертвувати добробутом населення заради війни. Влада до цього готова.
Головне питання в іншому: що почне скорочуватися швидше експортна виручка чи внутрішнє споживання. І поки що відповідь для Кремля виглядає відносно комфортною. Але саме українські удари по нафтовій інфраструктурі та поступове зменшення експортних доходів можуть змінити цей баланс.
https://x.com/VotIPosmotrim/status/2079073824721776769
ВідповістиВидалитиСДЕЛАНО В РОССИИ
@VotIPosmotrim
В Мариуполе стартовало восстановление металлургического комбината им. Ильича,основанного еще в 1897 г, В его состав входят: аглофабрика, 5 доменных и 4 мартеновских печи, 2стана горячей прокатки,слябинг, стан холодной прокатки, листопрокатный стан, ряд цехов и смежных производств
Персонал ресторану - злочинці проти людяності чи натівська агентура?
ВідповістиВидалити"Ресторан, где прозвучал взрыв, имеет одну особенность: все официанты здесь иностранцы, обращаются к гостям только на английском или французском, меню тоже на английском языке.
Короче, понты до неба: генеральское заведение.
Через короткое время после взрыва шеф-повар ресторана «Balzi Rossi» неаполитанец Кармине Альфьери написал на странице ресторана в Инстаграме: «Спасибо всем за поддержку, у нас все хорошо, наш ресторан и кухня в отличном состоянии... Были лишь небольшие проблемы снаружи ресторана».
С такой выдержкой человеку надо служить не в дорогом московском заведении, а в Wildberries".
https://www.facebook.com/boris.fel/posts/pfbid0KdnqgwErvRtjm32Gqu7xySmiknXFMfLJ61hat5b64HNSC3RC2aU8pSuN3skwQ8FGl
... Конотоп(мой)ський свій шлях у великому бізнесі він почав з розробки новітніх систем охоронної сигналізації Ajax. Англійською вимовляється “Еджакс”, але у нас усі називають “Аякс”.
ВідповістиВидалитиЯ уважно слідкував за розвитком проєкту від самого його початку - і мені він дуже подобався. Це було (і досі є) дійсно проривне рішення, яке має потенціал розірвати світовий ринок охоронних систем – за рахунок суттєвого спрощення та застосування безпровідних технологій замість застарілий й дорогих проводів та “пультів охорони”. По суті, можна просто купити стартовий набір Ajax і самостійно встановити у себе вдома сигналізацію – і це дійсно шикарно працює. Я так і зробив свого часу, і воно працювало прекрасно (поки я його не віддав одному з підрозділів ЗСУ, у якому сам же служив).
З роками системи Аякс активно еволюціонували, розробляли все нові девайси та виходили на нові ринки, у тому числі у Західній Європі та США.
Бо продукт дійсно класний, це без жодного сарказму.
І ось тут підходимо до головного: охоронні системи Ajax донині продаються на росії. “Ну і шо тут такого?” – спитає одноклітинна підставка під картонку - провезти на росію контрабасом можна що завгодно, і продавати там”.
Але адепти секти свідків Божественного Міши не знають ключові технічні моменти - як саме працюють охоронні системи Ajax. Або не хочуть знати.
Справа у тому, що без щосекундної фонової технічної підтримки виробника – системи Ajax просто є шматком красивого, але мертвого пластика, який можна викинути на смітник через непотрібність.
Тому що вони спроєктовані так, що їх неможливо “перепрошити” – кожна спроба втручання у прошивку призводить до “окіріпічування” пристрою. Датчики, хаби, камери, мережеві девайси спроєктовано так, що вони можуть контактувати лише та виключно з материнською хмарою, через яку проходять усі сигнали, повідомлення, сповіщення, тривоги, фото-відео та усі інші дані. А без хмарної платформи офіційного виробника – нічого не працює, зовсім. Максимально жорстокий вендор-лок.
До того ж, лише з материнської хмари хаби Ajax отримують оновлення операційної системи Malevich, а неоновлена ОС безпекового пристрою - сама стає джерелом небезпеки, причому з тяжкими наслідками. Звісно, продавати системи, які не оновлюються виробником – просто немає сенсу, вони непотрібні, їх не куплять.
Слід зазначити, що на початку березня 2022 українська компанія Аякс оголосила про припинення продажів на території росії та підтримки раніше проданої продукції. Але то на словах. По факту, станом на липень 2026 їхні системи успішно працюють на болотах, і тому активно продаються на маркетплейсах.
Ми усі гнівно засуджуємо деякі європейські банки, які працюють на росії і сплачують там податки. Але виходить так, що і окремі українські компанії - також не проти підзаробити на ринку країни-агресора, хоча ретельно це приховують.
Але факт у тому, що охоронні системи Ajax цілком успішно там функціонують – хоча виробник має можливість заблокувати більшість своїх пристроїв на тій території.
Як це зробив, наприклад, Ілон Маск зі Старлінком. Або John Deere, які дистанційно деактивували свою техніку. Або чеська компанія Jablotron, яка у 2022 перетворила на цеглу усі продані на росії пристрої, повністю відключивши їх від обслуговування.
Отакий у Міші Федорова покровитель та партнер. Одночасно виробляє і дрони, які нищать ЙР – і системи охорони, які допомагають сосіянам перебувати у безпеці.
До речі, у Аякса є окрема лінійка продуктів, призначених саме для складських приміщень. Тому цілком можлива ситуація, коли українські дрони спалюють склади, на який функціонували українські ж системи безпеки Ajax.
Як таке взагалі можливо? Та якось можливо, як з’ясувалося.
Краще про це спитати самого пана Конотопського.
СБУ свого часу порахувало кожну цукерку “Рошен” у росіянських магазинах. А оптові партії Аяксів – не помічало і не помічає. Дивна якась вибіркова сліпота.
Може тепер помітить, коли боярин удумав бунтувати проти царя?
Джерело https://www.facebook.com/kostiantyn.korsun/posts/pfbid09P9CKQi1x7T8KcCMfv8HR9hJcWxKPn8sc1nQYAcFUL2oCLHfkrFCkYJQaQ1iMUx9l
Видалити
ВідповістиВидалитираспад и неуважение @VictorKvert2008
Рік Вілсон: Я вважаю, що фінансова ситуація Росії настільки жахлива, що вони припинили платити американським інфлюенсерам, яким, як відомо, платили. Скандал із Tenet Media у США, де росіяни платили Тіму Пуллу, Бенні Джонсону, Лорен Саутерн, Дейву Рубіну сотні тисяч доларів на місяць за твіти на користь російської пропаганди, — це зникло.
https://x.com/VictorKvert2008/status/2083662938532204869
Ирландский глинозёмный завод Aughinish Alumina (графство Лимерик) товарища Дерипаски задействован в производстве ракет, убивающих украинцев. Пока это не стало поводом для санкций и ограничений. Но должно стать.
ВідповістиВидалитиУ «Русала» есть алюминиевый заводик в Швеции - Kubal (Kubikenborg Aluminium AB). Налоговая служба Швеции ещё в прошлом году начала тяжбу на Кипре для взыскания неуплаченных по её мнению налогов заводом «Русала» (выводил деньги через Кипр). В марте 2026 г. два менеджера завода Kubal были арестованы по обвинению в обходе санкций.
ВидалитиПозиция шведских налоговиков в том, что реальное влияние олигарха Дерипаски в корпорации «Русал» выше дозволенного порога. А значит вся деятельность активов «Русала» в ЕС попадает под санкции. В том числе – и ирландского завода.
Собственно, активность шведов во многом и стала катализатором дискуссии, подталкивая ирландцев занять какую-то позицию.
Пока Ирландия председательствует в ЕС, решить что-то серьёзное будет сложно. Однако за эти месяцы (особенно – на фоне российских обстрелов Украины) публичная токсичность истории может стать такой, что зимой 2027 г. ирландский завод просто рубанут шашкой.
Но ведь до этого можно не доводить, если признать реальность и запустить компенсирующие меры. Мог бы получиться хороший кейс…
В Казахстане всё ещё интереснее. Далі буде.