#Кіберджура: хмарні ГІС і предмет "Правознавство" НУШ для нових громадян України.
Ідея Комунального закладу загальної середньої освіти “Балабинська
гімназія “Престиж” Запорізького району Запорізької області щодо проведення
інтегрованого уроку з предмету “Основи правознавства” для учнів 10 класу
із використанням StoryMaps ArcGIS на тему “Що ми знаємо про нашу
Кушугумську об’єднану територіальну громаду та її функціонування” є креативною
та актуальною. Відеотрансляція з зали для брифінгів Міністерства освітиі науки України (Пр-т Перемоги, 10) о 15:00 24 лютого 2022 року:
Головна виховна ідея уроку: просувати серед
освітян, учнів, а через учнів – серед батьків, ідеї справедливості для всіх і
кожного, активної громадянської позиції та прагнення будувати правове
суспільство, в якому кожен має можливість реалізувати конституційні права та
отримати справедливий захист у разі їхнього порушення, сприяти розбудові та
удосконаленню системи реалізації прав людини і правосуддя, поліпшенню послуг у
сфері права та залученню громади й усіх її членів до розбудови правової держави.
Мета інтегрованого уроку: з’ясувати і
вивчити у ході спільної освітньої діяльності школярів просторову організацію забезпечення
основних прав громадянина на території Кушугумської об’єднаної територіальної
громади у відповідності з Конституцією України, закріпити поняття “громада”, значення громади в житті
людини та її вплив на становлення правової держави, з'ясувати взаємозв’язок
людини, громади, держави і суспільства, дослідити форми громадських дій,
спрямованих на захист прав громадянина,
формувати активну громадянську позицію.
Даний захід є етапним у плані заходів “Місяця кібербезпеки – 2022” Міжнародної
академії геоінформатки щодо створення інтегрованих уроків в хмарних технологіях
командами джур-кіборгів КШГ “Кіберджура”. В процесі створення вчителями і
виховниками інтегрованих уроків на основі ГІС-проектів школярів відбувається у “Облаштування
всесвітнього українського кіберпростору”, який і мають захищати фахівці з
кібербезпеки. Під час уроку з предмету “Основи правознавства” інтеграцією
будуть охоплені такі предмети як основи правознавства, інформатика та
технології, Захист України, географія, історія, українська й англійська мови та
психологія.
Завдяки сучасним комунікативним технологіям формат заходу – дистанційний
з он-лайн трансляцією Студією “ТБ-7 Продакшн” і на сторінці МОН України в соціальній мережі. Захід має національно-патріотичне
спрямування і є модельним для усіх закладів середньої освіти, які мають доступ
до сучасних хмарних технологій у відповідності з концепцією Нової української
школи. Перехід на попередні презентації інтегрований уроків тут:
 |
| Каскад презентацій інтегрованих уроків для Нової української школи на основі сучасних хмарних ГІС-технологій (предмети "Захист України", література, мистецтво). |
Майданчик
“Кіберджури” стає своєрідною платформою для проведення “Місяця кібербезпеки –
2022” серед закладів середньої освіти;
він дозволяє розширити освітньо-прикладні можливості для школярів, які
бажають змінюватися самі й змінювати світ навколо себе; формує нові
компетентності учня та його критичне мислення. Для участі в Кіберджурі слід зареєструватися в гуглформі https://forms.gle/xioEtnMzHww8Bmc87. Співпраця учнів і виховників формує
нове спілкувальне поле – партнерства, наставництва. Успішна країна народжується
з окремих одиниць – креативних, старанних і відповідальних громадян, які
володіють глибинними знаннями. І “Кіберджура” дає такі можливості для учнів, а
вони своєю чергою стануть тими зірками на українському небосхилі, які будуть
здатні утверджувати велич своєї країни знаннями та вміннями. Знайомство з технологією через майстеркласи можна почати звідси: https://kiberdjura.blogspot.com/2021/02/story-maps-arcgis.html.
Підписуйтеся на канал "Кіберджура" https://t.me/kiberdjura щоб дізнатися більше.
Умови для участі в КШГ "Кіберджура" тут >>>.
 |
| Фотожарт. Якщо на фото педагог, який не вивчав ГІС - систему облаштування простору (>>> як отримати доступ >>>), то це півбіди, не катастрофа. Але є підозра, що це хтось з адміністрації з числа "два проценти: за два купив, за чотири продав от і живу на два проценти". Таким ГІС точно не треба. У вашій школі використовується ГІС на уроках? |
Юваль Ной Харарі стверджує, що зараз на карту в Україні поставлено напрямок подальшого розвитку людської історії. Чи буде панувати "закон джунглів"(сильні полюють на слабких і єдине, що заважає одній країні знищити іншу — це військова сила), чи все ж таки...
ВідповістиВидалитиЗа останні кілька поколінь у світі вперше в історії почали домінували еліти, які розглядають війну як зло і думають про те, як її можна уникнути. Навіть такі, як Джордж Буш і Дональд Трамп, не кажучи вже про Меркель і Ардерн...
Зазвичай вони приходять до влади з мріями про внутрішні реформи, а не про іноземні завоювання.
У сфері мистецтва та думки, більшість провідних діячів — від Пабло Пікассо до Стенлі Кубрика — більше відомі тим, що зображують безглузді жахи бою, ніж прославляють його архітекторів.
У результаті всіх цих змін більшість урядів перестали сприймати загарбницькі війни як прийнятний інструмент для просування своїх інтересів, а більшість держав перестали фантазувати про завоювання та анексію своїх сусідів.
Це неправда, що лише військова сила перешкоджає Бразилії завоювати Уругвай або перешкоджає Іспанії вдертися в Марокко.
За перші два десятиліття 21 століття людське насильство вбило менше людей, ніж самогубство, автомобільні аварії чи захворювання, пов’язані з ожирінням. Порох став менш смертельним, ніж цукор.
Занепад війни став як психологічним, так і статистичним явищем. Найважливішою його особливістю стала серйозна зміна самого значення терміну «мир». Більшу частину історії мир означав лише «тимчасову відсутність війни». Коли в 1913 році люди говорили, що між Францією та Німеччиною існує мир, вони мали на увазі, що французька та німецька армії не зіткнулися безпосередньо, але всі знали, що війна між ними може вибухнути в будь-який момент.
В останні десятиліття «мир» стало означати «неправдоподібність війни». Для багатьох країн вторгнення та завоювання сусідів стало майже немислимим. Я живу на Близькому Сході, тому прекрасно знаю, що з цих тенденцій є винятки. Але розпізнавати тенденції принаймні так само важливо, як і вміти вказувати на винятки.
Протягом останніх десятиліть уряди в усьому світі відчували себе достатньо безпечними, щоб витрачати в середньому лише близько 6,5% своїх бюджетів на свої збройні сили, при цьому витрачаючи набагато більше на освіту, охорону здоров’я та соціальне забезпечення.
Занепад війни не був результатом божественного чуда чи зміни законів природи. Це стало результатом того, що люди зробили кращий вибір. Це, мабуть, найбільше політичне та моральне досягнення сучасної цивілізації.
Тому російська загроза вторгнення в Україну має хвилювати кожну людину на Землі. Якщо для потужних країн знову стане нормальним знищувати своїх слабших сусідів, це вплине на те, як люди в усьому світі відчувають і поводяться.
Першим і найбільш очевидним результатом повернення до закону джунглів було б різке збільшення військових витрат коштом усього іншого. Гроші, які мали б піти вчителям, медсестрам та соціальним працівникам, замість цього підуть на танки, ракети та кіберзброю.
Повернення в джунглі також підірве глобальне співробітництво з таких проблем, як запобігання катастрофічній зміні клімату або регулювання руйнівних технологій, таких як штучний інтелект і генна інженерія. Нелегко працювати разом із країнами, які готуються знищити вас. І оскільки зміна клімату та гонитва озброєнь зі штучним інтелектом прискорюються, загроза збройного конфлікту буде тільки посилюватися, замикаючи порочне коло, яке цілком може призвести до загибелі нашого виду.
Я не знаю, що буде в Україні. Але як історик я вірю в можливість змін. Я не думаю, що це наївність – це реалізм. Єдина константа людської історії – це зміни. І цього, можливо, ми можемо повчитися в українців.
Протягом багатьох поколінь українці мало що знали, крім тиранії та насильства.
ВидалитиВони пережили два століття царського самодержавства (яке остаточно розвалилося під час катаклізму Першої світової війни).
Коротка спроба незалежності була швидко розгромлена Червоною Армією, яка відновила російське панування.
Тоді українці пережили жахливий рукотворний Голодомор, сталінський терор, нацистську окупацію та десятиліття нищівної комуністичної диктатури. Коли Радянський Союз розпався, історія, здавалося, гарантувала, що українці знову підуть на шлях жорстокої тиранії...
Але вони вибрали інше. Попри сумну історію, попри глуху бідність і наперекір, здавалося б, нездоланним перешкодам, українці встановили демократію.
В Україні, на відміну від Росії та Білорусі, кандидати від опозиції неодноразово змінювали чинних президентів.
Зіткнувшись із загрозою самодержавства у 2004 та 2013 роках, українці двічі підіймалися на повстання, щоб захистити свою свободу.
Їхня демократія – це нова річ. Так само і «новий мир». Обидва крихкі та можуть прослужити недовго. Але і те й інше можливе і може пустити глибоке коріння. Кожна стара річ колись була новою. Все зводиться до людського вибору.
«…Можна вручити шимпанзе смартфон і навіть навчити «користуватися» деякими аппсами (додатками – КК), але смартфон в руках шимпанзе не перетворює його у Homo Sapiens. Ніякий аппс не виправить ані системних проблем держави, ані, тим більше, проблем громадян в цій державі. Зате може добавити нових. Вже не кажучи про те, що концепт «держава в смартфоні» є фікцією. Неможливо «державу» запхнути у смартфон. Держава – не аппс. Можна (і потрібно) смартфон підключити до держави. Але для цього держава повинна мати те, до чого можна підключитися». https://www.facebook.com/kostiantyn.korsun/posts/pfbid02k4KFwqntZE9VYiGQYRCt9QhHo2taGXCzX3dofwNLNdb7ikB4UeWHubRakFnSKwRdl Загалом же шведський цифровий ринок формують, регулюють та реалізують стратегію розвитку 32 (тридцять дві!) інституції, переважно – некомерційні. В Україні все – один державний (!) орган (не хочу вголос його називати).
ВідповістиВидалити