Ігор Кім. Досвід минулої сучасної війни.

2023. Вересень, 16. ПРО нелюбов і красу...

Вирушаючи в район бойових дій кожна людина для себе робить вибір виходу з зони комфорту, про це важко розповідати бійцям, які з 2014 року по окопам, бліндажам і командним пунктам і для цивільних неосяжні в логіці захисту батьківщини, але не усі є воїнами і воїн це не той, хто себе так називає, чи приймає хибні рішення під час стресу, не той хто уникає відповідальності, є агресивним і не той хто залишає свою стаю входячи в штопор.

ВОЇН – людина яка змирилася з обставинами ризиків, переборює себе в критичній ситуації, яка межує з життям, швидко приймає ефективні рішення на покращення обставин та обстановки навколо себе і в своєму оточені.

Для формування перемоги від операційного до стратегічного рівня потрібні різні фахівці з різними психологічними і аналітичними здібностями і основа успішного управління, це не звільнення фахівців, а з наявним особовим складом, кадрове їхнє переміщення згідно їх фаховості і психологічної стійкості. 80/20

Цей текст пишу без застосування любих джерел, виключно з власного досвіду тому, якщо не співпадатиме з вашим світоглядом, суворо не засуджуйте.

І так організація роботи в сьогоденній армії.

Мобілізація внесла широкі зміни до характеристик і вмінь солдат, які потрібні у війську для виконання складних завдань в зоні ризику. У військо, я маю на увазі усі роди силових відомств, пішли вчорашні і сьогоднішні маргінали, державні службовці, патріоти бізнесмени, юристи, пенсіонери, ветерани силових структур, пенсіонери ЗСУ, депутати і корупціонери. Усі ці категорії мають різні цілі мобілізації, тому що одних мобілізували примусово, інших добровільно. Мобілізовані примусово – це зріз суспільства, при чому не найкращий і без патріотичних цінностей. Добровольці – патріоти, фінансисти, депутати політично заангажовані, ветерани ЗСУ. У тих і інших категорій завдання одне, захист батьківщини і виконання завдань в районі бойових дій, але одні і інші клали в принципі в своїй більшості на командирів і виконання командирських наказів, безпосередньо і в районі бойових дій.

Наприклад:

Освіта вища, депутат верховної ради, певного скликання, певних політичних поглядів. Прокурор звільнений через корупцію, або не пройшов люстрацію, або пенсіонер ЗСУ звільнений з лав ЗСУ в кращому випадку за п’янку в гіршому випадку за корупцію і розкрадання стратегічного озброєння, що об’єднує усі ці категорії в лавах ЗСУ?

Об’єднує повернення до формування схем для викрадення матеріальних цінностей, повернення в систему руйнації і освоєння державних бюджетів, політичні преференції і відновлення політичного рейтенгу в рамках захисника України.

Ви мабуть подумали, популіз.)

Ні шановні не популізм, я бачив військові частини, які створювали для приховування політичних і економічних діячів в межах військової частини, створення алібі і УБД звісно.

Я ні в якому разі не стверджую, що здорові амбіції погано, я стверджую, що в лавах військ зявилися громадяни, які потрапили в зону ризику і перед ними стоїть завдання, захищати батьківщину в окопі зі зброєю в руках, а він ще й командир якогось з’єднання і йому не дуже хочеться ризикувати життям і своїми амбіціями, які привели його не в свою «тарель», та й досвіду не так багато. Далі цей командир підбурює особовий склад проти командування частини, НАПРИКЛАД: не підвезли снікерси, або виконуємо загальновійськові завдання, або ще щось і перетворюємо це усе в болото, де важко з’ясувати правду, а ще цікаво, що історію робимо публічною, для історичної пам’яті і засудження тих, хто ПАШЕ за для перемоги.

Я не стверджую, що командири не помиляються, я таких бачив, що «пробач мені БОЖЕ», але сьогоднішній стан речей в армії, це еволюційний процес в межах підвищених ризиків і паніка в армії, або відмова виконувати накази приводить до втрат позицій на операційному рівні і недосягнення замислу на стратегічному рівні, а в подальшому і втрата ініціативи на полі бою.

Мені одна мудра людина сказала:

- Ігор, рахуй слоненят, а перед тим, як здійснити дію стань на місце опонента і передбач його нехитрий замисел.

Ви знаєте працює, хоча інколи думаю, що в цивільному житті не з багатьма товаришував і оточив би себе цими людьми, важко виправдовувати їхні дії.

Бути перемозі СЛАВА УКРАЇНІ…

2023, серпень, 29. Не має бажання писати про ознаки війни сьогодні, тут і зараз, про характер цілей і паритет між сторонами. Є бажання писати про ефективність - це на сьогодні те, від чого залежить загальний результат нашої перемоги. Як я писав раніше, ми залежимо від оптимізації і розвитку технологій, що в свою чергу підніме фаховість управління, планування і прийняття рішення. Тягатися з мокшами мобілізаційним ресурсом, це як історія про Давида і Голіафа і Давид переміг саме через знаряддя і розвиток технологій.

Враховуючи вище сказане ми повинні швидко забезпечити армію самим необхідним і найефективніших залучити до навчання в вишах ЗСУ, для зміни підходів планування і управління.

Досвід - кажуть старі люди, як "пісюнкове" безсилля, приходить з роками. Враховуючи реальність, на навчання відправляють тих, кого потрібно сховати від відповідальності за втрати і систематичну некомпетентність.

Кого ми отримаємо на виході, після закінчення війни? Орденоносців, командирів, які не несли відповідальність за невірно прийнятті рішення, багато пафосних історій з приховуванням втрат і тією ж не компетентністю на вищих управлінських рівнях Збройних Сил. Тенденція кар'єрного зросту - "тому що ти офіцер", навіть якщо неефективний має завершитися. Політизована армія народжує неефективність і руйнування обороноздатності.

Я не кажу, що усіх потрібно карати, я кажу, що має бути інституція невідворотного покарання за великі втрати особового складу на полі бою, тоді з'явиться якість планування, що призведе до зміни підходів наступальних і оборонних боїв. У нас не має мобілізаційного ресурсу стільки, щоб закидати тілами ворога, ми не можемо собі цього дозволити.

Підсумовуючи, я відповім, що пишу про конкретних людей і конкретні речі, які особисто переживав і сприймаю їх так, як здатен сприйняти мій мозок в міру мого світогляду. Розуміння втрат на війні є обов'язковим фактором і завдання командира знизити ці втрати, шляхом підняття власної компетенції і організацією роботи, безпосередньо виконати поставлені завдання. Ті хто на це нездатні не повинні хоронити тих, кому вони не дали життя.

Фото з проекту: ГО ССК "СтвориСебеСам" Make Yourself

Долучайтеся до самовдосконалення (>>>)... 

2023, серпень, 14. Сьогодні напишу ще про один планувальний досвід📖:

Практично, не практично!

Алегорія: Купуючи пральну машинку зазвичай ми викидаємо інструкцію і методом тика і спроб намагаємося навчитися з нею працювати до поки щось не зламаємо. Коли відповідно оцінили суму ремонту, знаходимо інструкцію ремонтуємо і навчаємося оперувати даною технологією. Коли вивчили усі режими і розуміємо як ефективно економити час, запускаємо під кожен одяг той режим, який оптимальний щоб усунути пляму і зберегти якість одягу, а також затратити мінімум на це часу.

Уся практична робота починається з інструкції, наказів, розпоряджень, законів, рекомендацій, протоколів.

Ваш досвід втрат, це маленька капля прогресу у великій системі злагодження, автоматизації і управління. Тому перед тим, як почати організовувати бойове управління, ознайомтеся з послідовними, паралельними і змішаними методиками планування.

2023, серпень, 03. Тактики, стратегії, процеси прийняття рішення.

Чим відрізняється процес прийняття рішення пострадянських країн на полі бою від прозахідних країн альянсу НАТО?

1. Командування і контроль: В СССР зазвичай було централізоване командування, де рішення приймались на вищому рівні і передавались командирам на місцях. У НАТО військові операції можуть мати більш децентралізований підхід, з використанням командно-контрольних центрів та уповноважених командирів, які можуть приймати рішення на місцях.

2. Структура командування: У СССР загальні принципи командування формувалися відповідно до конкретної таємниці, що часто призводило до більш формалізованої структури таємних розпоряджень і строгих його дотримань. У НАТО структура командування може бути більш гнучкою і залежить від конкретних потреб театру операцій.

3. Професійний розвиток: У СССР дуже велике значення придавалося професійному освітньому підготовці та знанню техніки ведення війни. У НАТО також надається велике значення професійному розвитку, але залежно від конкретної країни та військової структури можуть варіюватися рівень вимог до навичок командира та технічного забезпечення.

4. Використання технологій: НАТО має доступ до сучасних технологій та інтелектуальної підтримки прийняття рішень, таких як супутникові знімки, аналіз даних та інтегровані системи командування і контролю. У СССР технологічні можливості можуть бути обмежені або використовуватись на більш обмеженому масштабі.

Зазначу, що відмінності можуть бути ускладнені такими факторами, як доктрина ведення війни, масштаби військової операції, політичні чинники.

Виходячи з вище згаданого принципу, зміна тактики зазвичай чутлива до втрати ресурсу. Як казав мій тренер, при вуличному бою, ми спускаємося до рівня своїх навиків.

2023 липня, 28. Щоб організувати будь яку робу в тому числі і бойове управління, потрібно розуміти структуру, сили - засоби, часові проміжки. Часто стикаюся з тим, що командир - це керівник, який намагається увесь функціонал утримувати на собі, без організації структури і делегування. В військовому менеджменті це називають ручне управління. 

Микола Колесник каже, що автор В'ячеслава Федорченко, назва "Змієборець".

Брак досвіду, кадрів і систематичної роботи призводить до втрати ресурсу, якого і так небагато. Хотів би писати про позитивний досвід, взаємодії і управління, але на жаль його обмаль, або взагалі не має. Як нам змінити підходи в управлінні військами і навчитися працювати в кризисних рамках з тим ресурсом, який є на сьогодні тут і зараз?

Планування вчора і сьогодні. 

Мій досвід говорить про те, що в армії усі процеси залежать від людей, тобто я маю на увазі, від мотивації і стимулів, що дають можливість ставати кращими. Усе як завжди починається від відбору фахівців, кращі серед гірших - це ті яких зловили на вулиці, або в кращому випадку відставників витягнули з під стакану.

Сучасні мережецентрична і кібернетична війна в натурі. Базовий гаджет організації простору від генштабу Бісмарка.

В період бойових зіткнень в нас обмаль часу для навчання, а ще і нова техніка з ТТХ, які не передбачені в українській тактиці ведення бою. Тому для ефективності управління ми маємо створювати фокус групи, які ділити на: 

• організаторів, 
• управлінців, 
• виконавців, 
• кризисних менеджерів,
• аудит. 

Організатори - налагоджують систему роботи військової частини згідно методик. 

Управлінці - підтримують систему управління і виконання завдань. 

Виконавці - забезпечують виконання процесу, досягнення цілі. 

Кризис-групи - менеджерська група для стабілізації виконання завдань при втраті управління під час бою. 

Аудит - контроль виконання методик, а також ефективне використання ресурсу.

Компонент, про який навіть не чули на полі бою.

Джерело: "Слово і діло". 

Усі ці заходи мають стати системними і не залежати від однієї людини, одного командира. В армії має наступити період, коли від зміни командира не втрачається вертикаль управління, тоді ми перейдемо до якості, якість виконання завдань і ефективного застосування ресурсу (один з наративів Esri першого десятиріччя поточного тисячоліття - прим. І.Галенка).

Про сучасні засоби управління, яких ми не бачимо на цих світлинах читайте і дивіться в публікаціях Кіберджури тут >>>. 

Для тих, хто має хист і натхнення починати від початку, то це тут >>> (те, що не працює і дев'ятий рік війни, і ще з 2006 року: "Наративна війна і допризовна підготовка з військово-технічних спеціальностей"). 

2023 серпня, 1. Як швидко організувати взаємодію підрозділів перед виконанням завдання? 

• Організувати нараду командирів підрозділів.
• Кожному довести цілі операції і шляхи реалізації процесу.
• Вислухати доповідь по розумінню цілей і процесу кожної ланки і етапу.
• Саме головне - встановити чіткі реалістичні часові проміжки. 

В такому разі ви, як командир мінімізуєте втрати особового складу і ресурсу.

PS: головне не жуйте соплі під час наради, впевненість операції закладає командир.

Юрій Бутусов 

4 год  · 

Стоп-фрази, які на війні можуть означати велику небезпеку:

- Нема часу на підготовку;

- Не ссите!;

- Йдіть вперед, там нікого нема;

- Не беріть нічого, там все є, вас скоро замінять;

- По карті тут наші, дивіться обережно;

- Це наказ, БРку зробимо пізніше;

- Та я сто раз так робив;

- Ви піхота, ви самі собі повинні все викопати;

- Треба хороша піхота, яка не боїться йти вперед;

- Треба хороша піхота, яка не тікає;

- Треба щоб танк став попереду, щоб піхота не лякалась;

- Стріляйте по координатах;

- Ну і що, що над вами "Орлан", стріляйте;

- Дронщики мають давати стрім, цього досить;

- Говоріть обережно, рації давно не прошивали;

- Якщо здасте СПшку, відкриємо службове розслідування;

- Злагодженість відпрацюєте у наступі;

- При просуванні по мінному полю потрібен темп;

- Воюйте приданими.

Alex Mochanov 

5 год  · 

Аналітику на 20 сторінок опублікували знані на Заході експерти Майкл Кофман і Роб Лі.

Минаючи масив фактажних деталей, ось ключові тези:

1. Це війна щільної артилерії й безпілотників. Вона перетворилася на битви від дерева до дерева.

2. Прорив уже неможливий (відсутність переваги в повітрі й багатошарова оборона з мінними полями). Дії - лише поступальні.

3. Є труднощі з масштабуванням наступальних операцій на рівні батальйону і вище,

тому більшість атак – на рівні взводу або роти.

4. Здатність відкрито обговорювати проблеми – ось що відрізняє успішну армію від російської, яка часто фальсифікує успіхи і приховує погані новини.

5. Танкові битви відбуваються рідко через ризик утратити відразу багато танків.

6. Великі втрати штурмовиків істотно впливають на здатність продовжувати операції.

7. Бригади з числа мобілізованого народу – геть не злагоджені й роблять значні помилки.

Часто завдання провести перший наступ, особливо нічний, є непосильне.

8. Україна отримує перевагу в контрбатарейній боротьбі, постійно нищачи артилерію ворога.

9. Ноу-хау ворога – окопи-обманки, які дистанційно підривають, щойно в них заходять українські солдати. Також росія прорила тунелі між позиціями.

10. Проблема №1 - мінні поля. Ворог ставить 3 міни одна на одну (це нищить навіть трали). Також міни встановлюють у деревах.

11. Ворог побудував 3 оборонні пояси, між якими мінні поля і мережа траншей (стратегія "активної оборони").

12. Деякі рос.підрозділи зазнають поразки від дрібніших українських частин, але деморалізації там нема.

13. Винищувачі F-16 навряд чи істотно змінять щось, адже росія має потужну ППО і тактичну авіацію. F-16 просто відсунуть рос.авіацію далі за передову лінію.

14. Захід мусить розробити довгостроковий план, а не 13 місяців чекати, щоб почати виробництво артилерії.

15. Наступ України не закінчився і не провалився. Та теперішніх ресурсів недостатньо для перемоги.

16. «Промисловий і військовий потенціал Заходу значно перевершує російський, але без політичної волі це не приведе до результатів».

 <head>

<script async src="https://pagead2.googlesyndication.com/pagead/js/adsbygoogle.js?client=ca-pub-3236139761404364"

     crossorigin="anonymous"></script>

 <head>