Наші герої: життєвий шлях Осипа Твердовського
Вшанування Героїв Крут шляхом проведення презентації 16 листопада 2021 року (з 15:00 до 18:00) модельного ГІС-проекту для інтегрованого (інформатика – географія – історія України) шкільного уроку з історії України, створеного Мережевою командою джур-кіборгів імені Григорія Гуляницького КШГ "Кіберджура" (виховник к.і.н. М.Потапенко, м. Ніжин) на тему “Наші герої: життєвий шлях Осипа Твердовського”.
Презентація ГІС-проекту "Бій під Крутами" відбулася в приміщенні Історико-меморіального музею Михайла Грушевського місто Київ), партнера заходу і джерела унікальних знань та історичних фактів про Україну. Міжнародна академія геоінформатики розвиває співпрацю на принципово новій технологічній базі з використанням хмарних сервісів геоіфнормаційних систем з дослідницьким проєктом Інституту української археографії та джерелознавства НАН України “Структурна різнорідність території як складова формування національної ідентичності українців у першій половині ХХ ст.” (науковий керівник д.і.н., проф.. В.М.Піскун) який виконується відповідно до цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України “Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики”. До участі запрошені фахівці Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України та Міністерства освіти і освіти України.
Мета заходу – реконструкція історичних подій засобами інтерактивного моделювання в хмарних технологіях ArcGIS OnLine та презентація інтерактивних проєктів учнів, ліцеїстів та курсантів під час Командно-штабної гри “Кіберджура – Крути” в січні 2022 року (список презентацій для ознайомлення з технологією тут https://kiberdjura.blogspot.com/2021/10/2021.html ).
До головних завдань презентації слід віднести наступне:
1. Формування українського кіберпростору в умовах гібридної та кібернетичної воєн. Ініціювання створення експертних груп для громадського контролю історичної достовірності з метою їх залучення до КШГ “Кіберджура – Крути” з інспекційною метою.
2. Опрацювання методики створення школярами ГІС-проектів про життєвий шлях інших Героїв Крут (створення цифрового (кібернетичного) пантеону героїв, розробка “формуляру історичної постаті” для моделювання в АСУВ “Славутич”).
3. Формування галереї видатних історичних постатей України як підґрунтя національно-патріотичного виховання та вироблення навичок протидії інформаційно-психологічним операціям мережецентричної війни Російської Педерації та її бізнес-партнерів проти української державності.
Одним із важливих завдань також є ознайомлення наукової громадськості з базовими технологіями для шкільної освіти в Руанді, Гондурасі, Мозамбіку та інших не менш просунутих країнах, які для боротьби з бідністю дітей отримали безкоштовний доступ до хмарного сервісу ArcGIS OnLine (відео про технології тут: https://kiberdjura.blogspot.com/2021/11/blog-post.html ) та інші завдання.
В презентації взяли участь директор Інституту психології НАПН України академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор МАСИМЕНКО СЕРГІЙ ДМИТРОВИЧ, Завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського кандидат історичних наук ПАНЬКОВА СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА, завідувач відділу “Джерелознавства новітньої історії України” Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського доктор історичних наук, професор ПІСКУН ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВНА та інші.
Для отримання інформації про ГІС-проекти школярів і ліцеїстів та заходи Кіберджури просимо зареєструватися https://forms.gle/xioEtnMzHww8Bmc87. Зацікавлені фахівці зможуть стати виховниками Мережевих команд Джур-Кіборгів та взяти участь у створенні тієї частини українського кіберпростору, що є однією зі складових формування громадянина України, його знань про історію своєї держави та дієвих її творців і захисників, діячів культури, науки, а саме того, що ми називаємо кіберпортретами видатних українців світу.
Глосарій термінів Інституту історії НАН України (оприлюднений РНБО України) >>> .
У розділі "Загальні зауваження" згаданих рекомендацій працівники Інституту історії України НАН України наголосили (оригінал): "...використання мови ворожнечі (hate speech) має бути врегульовано на законодавчому рівні. Важливо постійно наголошувати на тому, що термінологія, яка цілеспрямовано застосовується спецслужбами РФ - це інструмент інформаційної війни, а вживання подібної риторики сприяє підживленню російського антиукраїнського наративу та посиленню російської пропаганди.
Поширення аналогічних висловлювань в українському інформаційному просторі працює на формування відповідних смислових конструкцій, а свідоме використання мови ворожнечі провокує конфліктні ситуації та продукує відповідний наративний образ, який виконує певну символічну функцію і діє на колективну підсвідомість, тобто безпосередньо впливає на вчинки людей".
Підписуйтеся на канал "Кіберджура" https://t.me/kiberdjura щоб дізнатися більше.
Умови для участі в КШГ "Кіберджура" тут >>>.
https://zbruc.eu/node/108739?fbclid=IwAR04sNhgXtqS_AlYrqIC1qYkavNjblmJTFRp9_q7uH4Epc6kQ7KvTMFzwjw
ВідповістиВидалитиМарцін Звєжховський
Реальність наздогнала фантастику. У 2013 році відбулася прем'єра другого сезону популярного науково-фантастичного серіалу "Чорне дзеркало". В епізоді "Зараз повернуся" Домнголл Глісон зіграв роль чоловіка, який загинув у автомобільній аварії. Гейлі Етвелл грала його занурену в жалобу наречену, яка замовила копію коханого, що була створена комп'ютерною програмою, "нагодованою" всім, що лишилося після чоловіка в мережі, з акцентом на соціальні мережі, в яких він був дуже активним користувачем.
Це вся наукова фантастика. А в 2016 році Джеймс Влагос вирішив дати своєму вмираючому від раку батькові ерзац безсмертя, створивши на його основі чатбот, названий Dadbot [Татобот], що мав імітувати манеру мови Джона Джеймса Влагоса і на бажання родини, що тужила за ним, пригощати її членів простими розмовами та історіями з життя коханого чоловіка, батька, дідуся. У серпні 2020 року Джошуа Барбо, оплакуючи померлу вісім років тому наречену Джесіку Перейру, ввів її дані в чатбот, заснований на штучному інтелекті. А тоді почав серію розмов з машиною, які дали йому більше, ніж роки терапії.
У травні 2018 року Google запатентував технологію створення "віртуальних клонів", суть якої в тому, що машина спостерігає за людиною і копіює не тільки її фізичні характеристики, а й "розумові атрибути". Менше року тому в гру вступила Microsoft із патентом на "розмовний чатбот" на основі конкретної людини. Чатбот буде використовувати наші дані з соціальних мереж і месенджерів, а потім – завдяки машинному навчанню – імітувати взірець, на основі якого він був створений.
Отож можна сказати, на скільки наукова фантастика віддалена від реальності: на 7 років. Саме стільки знадобилося Microsoft, щоб запатентувати те, що 2013 року творець "Чорного дзеркала" Чарлі Брукер сприймав як наукову фантастику.
Навіщо ж такій компанії, як Google, віртуальний клон реальної людини? Відповідь банальна: щоби продавати нам більше продукції. Простіше кажучи, якщо Google зможе створити клон зі скопійованими у нас "розумовими атрибутами", компанія зможе краще прогнозувати нашу споживчу поведінку і підсовувати нам ще більше, ніж нині, персоналізованої реклами.
Вже нині примітивний штучний розум обслуговує гарячі лінії і центри підтримки клієнта, презентуючи пропозиції і відповідаючи на поширені питання. Метою подальших робіт над віртуальними клонами є створення аватарів фірм, які вмітимуть увійти з клієнтом у глибшу взаємодію, а отже, сильніше пов'язати нас із тією маркою чи ефективніше нам порадити (щось нам продати).
А ще, уявіть собі виборчу кампанію, під час якої конкретний політик фізично проводить кілька зустрічей щодня, а в той час його клон у мережі веде тисячі розмов у соціальних мережах, презентуючи виборцям свою програму і відповідаючи на їхні питання так само, як би це зробив оригінал.
Згідно з патентом Microsoft від кінця 2020 року, для створення чатботу на основі конкретної людини використовують такі дані, як фотографії, записані розмови, повідомлення в соціальних мережах, контент месенджерів тощо.
У Києві назвали вулицю на честь козацького полковника Григорія Гуляницького, який обороняв Конотоп від московських військ у 1659 році https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/319817-u-kievi-pereymenuvali-vulitsyu-moskovsku-ale-ne-tu-scho-bilya-arsenalnoyi?fbclid=IwAR3VMtic6y9PU319-HEuvgww1K9itEmHWFk7L74mdeiYJkuXywJJrvYCtJE
ВідповістиВидалитиПольські історики кажуть, що коли генерал Іван Черняховський командував операцією взяття Вільнюса в 1944 році, в якій брали участь і поляки з Армії крайової, він запросив їх на обід із нагоди параду, де вони були заарештовані і відправлені в радянські в’язниці вглиб СРСР.
ВідповістиВидалитиhttps://patriotua.org/osyp-tverdovskyi/?fbclid=IwAR2Q6x6UDZL3v6iu-EoDRqj1kW_xJ0g8FLW7lliOwUyI1HqfzKWokHYnuA4
ВідповістиВидалитиВсеукраїнська акція “В традиціях високої звитяги”.
✏️ Струк Карина, учениця ЗОШ № 10 м. Ніжин Чернігівської області.
✏️ “За тебе, свята Україно! (фрагменти діяльності і боротьби Осипа Твердовського)“.
Історію творять люди. Одні пишуть її своєю кров’ю і ціною власного життя, інші входять у легенди і перекази примхами долі або за допомогою ліктів. Але час – найчесніший, найправдивіший історик, який усе розставляє на свої місця.
Ще зовсім недавно це ім’я було невідоме не лише широкому загалу, а й його землякам, тому метою нашого дослідження є повернення історичної правди та вшанування ніжинського патріота.
За архівними згадками, Осип Твердовський народився 1 листопада 1891 р. у заможній козацькій родині м. Ніжина Чернігівської губернії. Батько – козак Матвiй Симеонович Твердун, мати – Євдокiя Iванiвна. Як повідомляє метрична книга Іоанно-Богословської церкви, охрестили дитину за кілька днів, а хрещеними батьками стали ніжинський козак Андрiй Тимофiйович Лук’яненко i козачка Параскева Симеоновна Вольшина. У метричних книгах, де записували народження, вінчання чи соборування ця родина згадується і як Твердуни, і як Твердовські.
Початок революції 1917 р. змінив життя багатьох українців. Не став виключенням і ніжинський козак. Активний прихильник українізації армії, Осип Твердовський стає комендантом (командиром) українізованого куреня під Тернополем, там же отримав друге поранення – в голову. Перебуваючи на лікуванні у київському шпиталі, сміливець ледь дочекався загоєння рани. Попереду чекала необхідна операція, але до столиці вже рвалися війська М. Муравйова. Пробравшись манівцями до рідного міста, організовує загін Вільного козацтва (близько 80 чол.) та разом зі своїм братом Матвієм вирушає на станцію Крути, де київські студенти намагаються втримати озброєні війська. “В окопах почався багнетний бій під вибухи трьох гармат і кулеметної тріскотні… Сотні трупів покрили редут”, – згадували вояки. В останні хвилини цієї страшної трагедії Осип Твердовський збирає залишки свого загону, з боєм прориває більшовицьке кільце і з вигуками “Слава Україні!” відходить до Ніжина. Фронтовий досвід допоміг йому на Крутянському полі і в подальшій партизанській боротьбі проти більшовиків.
Пізніше партизан-фронтовик вступає до школи армійських інструкторів у Києві і продовжує службу у військових підрозділах Української держави та відновленої УНР.
Одним із вагомих джерел інформації про нашого земляка є некролог в газеті “Розбудова Нації” – друкованому органі Проводу Українських Націоналістів. Саме з нього довідуємося про подальшу діяльність ніжинця: “… призначений до брацлавського полку м. Тульчин. Там, як один iз найкращих старшин, стає командантом підстаршинської iнструкторської сотнi. Невдовзi вiдкомандирований до 1-го київського сердюцького полку, але вiдмовляється в ньому служить тому, що складався вiн майже з самих московських старшин, настроєних ворожо до українцiв та повертає до брацлавського полку”.
Пiд час антигетьманського повстання (листопад 1918 р.) переходить на бік Директорії і бере активну участь у боротьбi з московськими каральними загонами. Разом зі старшим братом Матвієм Осип Твердовський керує панцерником “Помста”, збудованим на станції Конотоп. Після смерті брата продовжує його справу, уславившись низкою героїчних вчинків і наводить такий жах на більшовиків, що вони призначають за його голову високу нагороду.
Як повідомляють інші джерела, у битві за Вапнярку 26-27 липня 1919 р. бронепотяг “Помста” під командуванням О. Твердовського приніс перемогу 3-й Залізній дивізії армії УНР. Далі був успішний захист відступаючої української армії біля с. Сербинівка на Хмельниччині, хоча тут не обійшлося без втрат особового складу. Двічі перебуваючи у польському полоні (1919 та 1920 рр.), працює робітником та перераховує значні суми на розвиток національної справи.