Кіберджура. Як творилася гра «Джура». Борис Скребцов. Лекція 2.

  Українське суспільство на зламі епох мало витворити нову систему національного виховання. Своє вагоме слово тут, як і завжди, сказало громадянське суспільство. І от у грудні 2003 року Міністерство освіти своїм наказом №855 творить Дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру "Сокіл" ("Джура") Українського козацтва. Третє десятиліття української державності завершується з розумінням важливості творення системи національно-патріотичного виховання.

Якась дурна ситуація. Телефонуєш директору школи: «та у нас у кожному класі інтерактивна дошка з крутим софтом і усіма уроками, та ми учасники проектів… та … та нашо нам та ГІС….».

А чому ж тоді ваші діти їдуть у Польщу на малини батрачити? Чому тоді їхні батьки виносять фекалії з під італійців?

Мабуть чогось не додали, чогось не докупили. Не розказали як влаштований світ щоб очі вище долу не піднімали - рабам на малинах то зайве. А ключ то від щастя і добробуту не на землі, не під ногами: мавпа дивиться на Землю з дерева, а розвинуті успішні країни – з Космосу.

Відомо, що законодавство із певною затримкою відображає еволюцію розвитку суспільства. Як не дивно, але маніпуляція із законодавством може суттєво спотворювати природний плин еволюції і вести окремо узяте суспільство зовсім не туди, куди рухається увесь світ. Яскравий тому приклад – новації великого шахраїнця Дмитра Табачника. Наслідки – розпорошеність, демотивація, хибне цілепокладання, окупація Криму та війна на Сході. Тож в законодавстві мають бути закладені певні принципи, які перевірені часом, відповідають суспільним очікуванням та служать певній меті.  
В "Кіберджурі" впроваджується головна європейська та світова цінність: "свій до свого по своє тут і зараз задля себе, своєї родини і країни". Світ зачекає. Це називається "здоровий європейський прагматизм". Друзі змінюються, а інтереси вічні. Україна - географічний центр Європи, тому українські інтереси - в центрі Європи.
У Великій Британії, як і більшості цивілізованих країн,  державотворчими символами і смислами займаються англійці у дев'ятому поколінні. Точніше, школа національної безпеки Великої Британії формується з династій, у яких пращури займаються інтересами англійської нації уже дев'ять поколінь. В Україні комуніст і інтернаціоналіст, боротьбіст з "українським буржуазним націоналізмом" Алєксєй Коган творить головний символ України - державний герб. Ліворуч російський імперський герб. Праворуч те, що нам хочуть нав'язати. Проект Українського великого герба містить елементи російського герба: той же янгол з кривим мечем, той же штандарт вгорі з козаком. Роль козака применшили, розмістивши не його фігуру, а лише малюнок на хоругві. А про РУСЬ ні натяку! Русь віддають Московії! Прибрали корону Володимира Великого. Жодної згадки про Велику Скіфію! Ось в що виливається скиглення істориків, що ми не претендуємо на спадок Русі... Ось з чого починається занепад і смерть - з проблем національної ідентичності і нехтування європейських цінностей.  
Наслідком недотримання європейських традицій
є нищення українського державотворення.
З метою реалізації європейських цінностей в "Кіберджурі" закладаються прості і вивірені часом принципи такої виховної системи, яка передбачає успіх, самоствердження, самодостатність, згуртованість, підприємливість, інноваційність та цілеспрямованість. Це можливо, якщо виховання спрямоване на розвиток індивідуальних здібностей, честолюбства, духу суперництва, ініціативності та командності. Методи стимулювання:
  • групове та індивідуальне суперництво;
  • постійне оцінювання з метою регулярного виділення кращих і відстаючих;
  •  створення штабних ієрархій серед кращих учнів з присудженням почесних звань, організація роїв "Джура-кіборг";
  • щорічне урочисте проведення іспитів, що супроводжується диспутами, декламаціями, театральними виставами, церемоніями нагородження кращих;
  • змаганнями окремих учнів, команд всередині роїв "Джура-кіборг" (гуртків, класів), роїв "Джура-кіборг" (гуртків, класів) всередині навчальних закладів і між закладами;
  • система заохочень: почесні звання, почесні місця в роях "Джура-кіборг", рейтинги, занесення на дошку пошани;
  • запровадження системи покарань (санкцій) за порушення, безвідповідальність та пасивність: лави ганьби, ковпак з ослячими вухами, прізвиська.
  В умовах бактеріологічної війни особливого значення набуває світське виховання. До традиційних правил поведінки та гігієни за столом, вмінню вести невимушену бесіду, бути галантним в будь-яких обставинах, підтримувати розмову на будь-яку тему, завойовувати довіру співрозмовника тощо, додаються правила індивідуальної та колективної санітарно-гігієнічної безпеки та вимоги щодо критичного сприйняття деяких звичаїв, ритуалів, забобонів. Наприклад, 1 листопада 2020 року вірні прощалися з митрополитом Сербської православної церкви Амфілохієм, який помер від COVID-19. Світоглядні засади "рабів божих що сподіваються на милість божу" сформували такі недоліки у вихованні, які призвели до грубого нехтування елементарних заходів індивідуальної та колективної бакбезпеки: "…маски носили одиниці, люди в храмі і навколо нього стояли щільним натовпом без дотримання дистанції, сотні людей підходили до відкритої труни і цілували покійного, який помер від коронавірусу". 
   Основа виховання в "Кіберджурі" — гармонійне підпорядкування особистої волі і нахилів вихованців інтересам української держави і етичним нормам громадянського суспільства. Україна понад усе. Мій дім – моя правда. Українцям все – решті закон. Втілити це за сучасного рівня розвитку цифрових технологій можливо за умови, що всебічна регламентація виховного та навчального процесів завдяки застосуванню кібер-платформ стане "невидимою" для учасників щоб вивільнені час та енергія могли бути спрямовані на пошук і впровадження нового, на взаємодію груп і міжособистісні комунікації. 
   Автоматизація регламентації освітньо-виховного процесу має призвести до того, що сама регламентація стане адаптивною до нового та інновацій, стимулюватиме технологічну перевагу як учнів, так і навчального процесу. Водночас, "винесення за межі поля зору" регламентації та заміна її у видимій площині змагальністю й ігровими сценаріями дозволить відійти від "нагляду" та "взаємного нагляду" всередині класу і школи, відмовитися від цензорів, взаємного розбирання поведінки на зборах, системи доносів. Мета цієї статті – покласти розроблені Петром Бровком (Лекція 1 Бориса Скребцова) ігрові сценарії виховної школи Українського козацтва на сучасні інформаційно-комунікативні технології. Або, навпаки, підвести під ігрові сценарії Українського козацтва сучасні інформаційно-комунікативні технології. Але перш ніж це робити, слід акцентувати увагу на тому, яким чином ідентичність, традиції та ментальність впливають на тактику і стратегію сучасного бою та розвиток армії. Скористаємося прикладом, який наводить Костянтин Фартушний на своїй сторінці в соціальній мережі. В прикладі є ключові слова, які демонструють, що інноваційність, підприємливість, відповідальність, які є ознакою інтелекту, енергії та чесності, є визначальними і метою виховання в "Кіберджурі".
 Костянтин Фартушний слушно нагадує, що зі зростанням продуктивності праці за рахунок зростання продуктивності машин, вирішальний фактор в бою ставав все більш залежним саме від Виконавця, а не від Організатора. Значення Виконавця все більше і більше зростає. І особливо зростає значення  горизонтальних зв'язків в бою між висококласними виконавцями. Хороший Організатор може бути і хорошим Виконавцем. Але у Виконавця повинен бути шанс стати Організатором (вибудувати горизонтальні зв'язки), а у Організатора повинен бути шанс взяти участь в бою. Про конкурентні переваги горизонтальних моделей управління в бізнесі написано багато і безліч прикладів, у т.ч. ІВМ, в програмних продуктах якої створюється цей текст. 
 Радянська військова наука, а Збройні сили України досі оперують її постулатами, побудована на єдиноначальності. Єдиноначальність своїм корінням йде в племінно-феодальний устрій і досі цементується у суспільній свідомості християнською релігією через "намісників бога" та культ покори і терпіння. На жаль, єдиноначальність майже виключає побудову горизонтальних зв'язків в бою, хоча в статутах формально вимагаються ініціативність, взаємодія і взаємозамінність. К. Фартушний точно підмічає: "вся вертикаль влади вибудувана так, що б "верхи" не воювали". Навіщо феодалу помирати замість холопів? Чому комісар, який ні за що не відповідає, не може сховатися за спиною командира щоб вистрелити йому в потилицю "за зраду" коли партія накаже? Як наслідок, у танковому батальйоні з п'яти найбільш високооплачуваних військовослужбовців всього один є членом екіпажу - командир батальйону. Водночас, командирський танк обладнаний секретною радіостанцією, що фактично забороняє використовувати цей танк в бою. 
Сучасна молодь мабуть уже не пам’ятає негласний принцип комуністичної ідеології: "не обдуриш - не проживеш". У танковому батальйоні Совєтской Армії (СА) з 155 осіб по штату одинадцять офіцерів не є членами екіпажу танка. Це чотири старші офіцера - заступники командира батальйону, заступник начальника штабу і ще по два офіцера в кожній роті, замполіт і зампотех. На тлі кримінальної відповідальності за військову повинність, роль цих офіцерів одна: "заградотряд". 
Порівняємо організацію окремої танкової роти (ОТР) Канади і штат танкового батальйону (ТБ) СА. Канада: 21 танк, 300 чоловік особового складу та 50 автомобілів. В ЗСУ: 31 танк, 155 осіб і 10 автомобілів. Зверніть увагу на співвідношення кількості членів екіпажів до кількості особового складу забезпечення і логістики. Тепер порівняємо можливості Організатора та Виконавця в обох підрозділах. Управління ОТР - це три танка. і одна повноцінна БМП. Управління в ТБ СА – один танк із спецапаратурою, яким "недоцільно" ризикувати в бою. Радянська школа бою – "ми за ціною не постоїм", масовий напір, швидкоплинний бій. Для ОТР окремо взятий боєць танку– ціність. Тому довіра, свобода дій на полі бою, ініціатива. І ще важливе. В ТБ взвод - три танки. В ОТР - два по два. Не чотири, а два по два - ведучий і той що прикриває. Звідси змагальність в навчанні і взаємовиручка в бою. 
Висновок для "Кіберджури". Можна підпорядкувати ініціативу та енергію дитини і отримати в проекції Совєтскую Армію. А можна спрямувати ініціативу і енергію для досягнення такої мети, яка бажана кожному і всім, зараз і в майбутньому. І, відповідно, отримати ситуацію, коли в зустрічному бою двадцять буде більше і краще, ніж тридцять. Тому напрямки та зміст  національно-духовного та військово-патріотичного виховання в процесі гри "Кіберджура" повинні бути зосереджені на формуванні культу особистості, культу воїна. Воїна, який перемагає до першого пострілу. Ворог тільки подумав зле українцю і уже покараний. А цього без сучасних технологій досягнути вкрай складно. 
 Географічні інформаційні системи (ГІС) наче спеціально були створені для системи освіти Віктора Шаталова. В.Шаталов випередив свій час і народився не в тій країні зі своїми головними принципами навчання
а) принцип успіху і оптимізму; 
б) принцип безконфліктності; 
в) принцип цілісності (поблокове, випереджаюче навчання у високому темпі). 
В системі Шаталова є ключовий момент, для втілення якого надзвичайно вдало підходять сервіси сучасних ГІС:  
  • Розгорнуте пояснення вчителя. Приклади як це робиться в США, Канаді та інших країнах за допомогою Мап історій за цим посиланням >>>
  • Стисле викладення навчального матеріалу за допомогою "опорних плакатів". Тоді ще не було проекторів, великих екранів та інтерактивних дощок. Були плакати. Тепер використовуються Мапи історії. У 1854 році доктор Джон Сноу створив мапи спалаху холери в Лондоні. Мапа намалювала перед своїм автором  чітку картину, яку до цього ніхто не помічав, що дозволило виявити джерело спалаху. ГІС дозволяє порівнювати і аналізувати географічні дані для знаходження і демонстрації закономірностей, задавати питання і відповідати на них. Величезні обсяги інформації в ГІС стиснуто до картинки на одному екрані. Вивчення листів з опорними сигналами (зменшені копії опорних листів і плакатів) сьогодні замінюється роботою з персональними комп'ютерами. Наприклад, урок з історії Мексики.
  • Робота з підручником і листом опорних сигналів в домашніх умовах тепер зовсім не така, як в 70-х роках минулого століття. Ясно, що у "високому темпі і стисло" вивчити карту Парижу шляхом її створення тоді було не можливо.
  • Письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці, тобто створення власних ГІС-проектів різної складності від відносно простих, типу "Жінки на лінії фронту", до "Дві Кореї". "Дві Кореї" пояснюють, чому Віктор Шаталов не зміг прийняти Україну і став апологетом "русскага міра". Шаталов не зміг перейти на новий технологічний рівень освіти і адаптувати до нього свою систему навчання. Можливо, просто не був допущений або не сприйняв змін технологій.
  • Доповідь, виконана із застосуванням ГІС, завжди буде більш якісною і переконливою, ніж просто доповідь у старої шкільної дошки.

Вхід в Глобальний проект модернізації освіти у світі від Esri для реалізації освітніх систем на сучасних інформаційних технологіях.
   Якщо ви відкривали посилання на Мапи історії, то вони мали надихнути на новітнє бачення напрямків військово-патріотичного виховання в "Кіберджурі". Для початку воїн повинен знати свій рідний край. Знання місцевості – запорука перемоги в бою чи змаганнях. Знання регіональних особливостей – запорука успіху в підприємницькій діяльності та інноваціях. Сучасним інструментарієм пізнання рідного краю є "Мапи Історії" чи "Історичні Мапи"(Stori Maps). На електронних 2D чи 3D мапах учні з вчителями відтворюють справжню історію подій свого краю. При створенні історичних мап легко помилитися, але важко обманути. Змінювалися русла і береги річок, назви і межі територіально-адміністративних одиниць, дороги, ліси і поля. Незмінними залишалися тільки час та орієнтири і висоти. Тому, наприклад, історична реконструкція в шкалі часу на мапі так званого "Льодового побоїща"  не залишить каменя на камені від історії московської імперії. І це вкрай важливо. А історія рідного краю виявиться на багато багатшою і цікавішою, ніж байки московських попів, більшовистських комісарів та радянських політруків.
   В "Кіберджурі" виховний процес починається зі знайомства з рідним селом, містом, екскурсії по селу, місту, де мешкаєш, вивчення історії виникнення села, міста, його перших років існування та створення ГІС-проектів про ці історії. Пошукова робота переходить на новий рівень – це документування в "Мапі історій" зустрічей з людьми похилого віку своєї місцевості, внесення до баз знань їхніх аудіо і відео розповідей про минуле місцевості, де ти живеш, збирання та публікація інформації про старовинні речі побуту, вишивок, костюмів різних регіонів України, писанок тощо. 
    "Гей ви, хлопці, славні запорожці." Вивчення історії Запорозького козацтва, місць розташування запорозьких Січей, побуту козаків є вкрай важливим для розуміння принципів самоврядування та самоорганізації суспільства, реалізації конституційного ладу та особистості. Історичні мапи (Stori Maps) дозволяють краще вивчити, зрозуміти і усвідомити саме поняття "КОЗАК" та чітко засвоїти його морально-психологічну суть, зрозуміти роль та значення козацького побратимства. Знайомство і вивчення кодексів лицарської звитяги та лицарської честі є основою для розуміння принципів побудови складних інформаційних систем державного управління і самоврядування. Ознайомлення з першоджерелами і вивчення історичної літератури про запорозьких козаків, про їхні визвольні походи та переможні битви за незалежність України і волю Українського народу, про гетьманів України і їхню роль в обороні незалежності і державотворенні України – один із важливих факторів недопущення системних помилок і прорахунків у державотворенні та міжнародних зносинах. У цій справі без сучасного інструментарію "Stoty Maps" не обійтися – занадто багато неструктурованої інформації і занадто великі проблеми з її візуалізацією для наочності. 
   Story Maps робить цікавішим і результативнішим процес збирання прислів'їв та приказок про козаків; про зустрічі з старожилами району, що пам'ятають народні думи, звичаї, прикмети, які пов'язані з життям козацтва, збирання старовинних легенд своєї місцевості. Вивчення історії місцевих товариств (осередків) Українського козацтва за допомогою сучасних ГІС технологій дозволяє формувати спільноти за інтересами і світоглядною єдністю.
 Духовні цінності запорозьких козаків. Піднесення на належно високий рівень культу Батька і Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу. Слід наголосити, що в Україні діти завжди зверталися до батьків тільки на ВИ. Шляхом бесіди, зустрічей з батьками виховувати у дітей поняття, що Батько - захисник сім'ї, роду, творець історії, державності. Використовуючи козацький фольклор, де батько для дитини - високий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги, виховувати в дітей на конкретних прикладах поняття рівноправності в сім'ї чоловіка і жінки, прищеплювати любов і повагу до матері, як берегині роду свого. Обов'язково вивчити свій родовід, чим уславлений рід, його таланти, звичаї. Можливе проведення родинних свят: "З бабусиної скрині", "Роде наш красний" та ін. 
   Значення християнської віри для козаків. Віра козаків в Україну. Розвивати духовність на основі національних свят і участі в них дітей - козачат, джур козацьких і молодих козаків. 

     Далі має бути в Лекції 3. 

 Відео-лекції Бориса Скребцова адресовані організаторам роїв (гуртків) "Джура-кіборг" та усім, хто має лицарський дух і думає про майбутнє.Тексти в пості та зміст відео-лекцій повязані лише спільною тематикою "Кіберджури". 

 Підписуйтеся на канал "Кіберджура" https://t.me/kiberdjura щоб дізнатися більше.

Умови для участі в КШГ "Кіберджура" тут >>>.

Головний інформаційний партнер КШГ «Кіберджура» - Студія «TV-7 production» (https://tv7.studio).
Хочеш ТАК? Якщо НІ, тоді долучайся
до Глобального проекту модернізації освіти у світі від Esri >>>!

Коментарі

  1. https://agronews.ua/news/chomu-v-2021-rotsi-ukrainu-ochikuie-masove-zakryvaiutsia-svynokompleksy/

    ВідповістиВидалити
  2. "Помаранчева революція також сильно вплинула на те, як українці сприймають себе, і на їхню національну ідентичність.
    У перші 13 років незалежності політичні, культурні, соціальні й економічні кордони між Україною й Росією лишалися розмитими. Люди по обидва боки від кордону продовжували розглядати свої незалежні країни як нерозривно переплетені. Все змінилося в 2004 році, коли мільйони українців мобілізувалися, щоб захистити вільні вибори".
    Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/revolyuciya-v-ukrajini-pomarancheva-revolyuciya-zminila-hid-istoriji-shidnoji-yevropi-novini-ukrajina-11229752.html

    ВідповістиВидалити
  3. Технології перевертають світ догори дригом. Набираємо "non-Newtonian" і дивимося в Ютубі

    ВідповістиВидалити
  4. А теперь - Утопия, или как победить на выборах, если очень хочется.
    Вы обратили внимание, сколько симпатичных людей были в разных партиях в это раз, которые говорили практически одно и тоже? Почему им пришлось искать "крышу" на стороне, а не объединиться в одну партию? Нет такой партии? Ну, так если ты считаешь себя лидером (бронзовой осью в фашах - пункт пятый), так создай такую партию. Придумай какое-нибудь нетривиальное название, типа Партия "Одесский национальный траст". Одесский - это понятно. Национальный - потому что одессит - это национальность. Траст - это доверие. Сокращенно ПОНТ. А ПОНТ - это море. Куда же без него.
    Потом нужно сесть, обхватить голову руками и подумать: Какой сегодня мировой тренд, который позволяет победить на выборах?! Что не нужно делать, а что нужно делать обязательно?
    И начинать "светить" себя прямо завтра! Не за месяц перед выборами, а за пять лет.
    За это время привлекать в партию "правильных" и полезных людей, залазить во все СМИ, не как "приятный мальчик" или "красивая девушка", а как член партии, которая собирается взять власть в городе. Создавать информационные поводы парадоксальными мероприятиями. Ломать заборы - это правильно, но не парадоксально. А значит сегодня это не работает. Одним словом - делать из себя узнаваемых не только на фейсбуке, но и в городе (а как выяснилось - это разные вещи). Создавать армию симпатиков и свою неожиданную символику. Напоминаю, что шарики уже заняты, а футболки и бейсболки - это у всех. Это должна быть завлекательная "игра" для сегодняшних 14-15летних, которые через 5 лет придут за вас голосовать. Готовьте для себя электорат сегодня.
    Что-то я в какие-то фантазии совсем ушел))) Жизненный опыт показывает, что диван побеждает гражданина и превращает его в Обломова. А "что я могу сделать один?" сильнее "Если не я, то кто же?!"
    Да и действительно, чего дергаться и напрягаться, если какие-то ОНИ там все равно все порешают.

    ВідповістиВидалити
  5. Юрий Бутусов. Азербайджан опубликовал потери в войне в Карабахе -и что из этого следует? 2886 убитых, более 100 пропавших без вести. 1245 раненых продолжают лечение с госпиталях, заявило минобороны Азербайджана 3 декабря. Армения 2 декабря заявила о 2718 убитых, но не опубликовала цифру пропавших без вести -армянские цифры далеко не окончательные. Число потерь за 44 дня сражения намного превосходит интенсивность потерь в войне на Донбассе и в первой карабахской войне. Обе стороны теряли каждый день войны до 100 убитых! Какие первые выводы мы можем сделать по действиям азербайджанской армии из цифры опубликованных потерь? https://censor.net/ua/resonance/3234878/azerbayidjan_opublikuvav_vtraty_u_viyini_v_karabasi_i_scho_z_tsogo_vyplyvaye

    ВідповістиВидалити
  6. Евгений Золотов https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1307457232932443&id=100010045359692
    "Дело Емельяна Пугачёва - крестьянское восстание или война двух империй?"
    Все мы прекрасно знаем версию официальной истории о событиях минувших лет, названную восстанием крестьян и казаков под предводительством Емельяна Пугачёва. В конце XVIII века произошла последняя решающая битва между Западной Европой и романовской Россией с одной стороны и последним осколком Русско-Ардынской империи Тобольским Сибирским государством с другой. С подачи победителей, романовские историки исказили все доступные источники, представив эту крупную войну как подавление крестьянского восстания.
    Традиционная версия. Как и о восстании Степана Разина о войне с Пугачёвым невозможно судить по первоисточникам. До конца правления Романовых материалы по делу Емельяна Пугачёва были государственной тайной. Когда А.С. Пушкин работал над своей «Историей Пугачёва», он столкнулся с тем, что дело опечатано. Романовы, как обычно, сочинили свою версию истории тех событий.
    Противоречие 1. До сих пор войска Пугачёва принято называть бандами. При взятии Пугачёвым городов, его радостно приветствовало всё население: простой люд, купцы и даже церковные иерархи. Как писал Пушкин, местные жители Пензы встречали Пугачёва с хлебом и иконами, пав перед ним на колени. Достоверно известно, что пушки для пугачёвских войск отливали на уральских заводах. Скорее всего, уральские заводы изначально принадлежали Великой Тартарии, чьими войсками и командовал Пугачёв.
    Противоречие 2. Считается, что Пугачёв незаконно провозгласил себя царём, а когда входил в города, издавал там царские манифесты. Романовские историки утверждают, что он присвоил себе имя супруга императрицы Екатерины II царя Петра III, скончавшегося в июле 1762 года.
    Но Пушкин пишет, что когда Пугачёв 22 июля вошёл в Саранск, его встречал простой люд, духовенство и купечество, а архимандрит вышел к нему с крестом и Евангелием. Потом отслужили молебен, на котором упомянули государыню Устинию Петровну. Т.е. сохранились свидетельства, что саранский архимандрит называл государыней не Екатерину, а совсем другую царицу!
    Противоречие 3. В романовской версии подавления пугачёвского бунта победа была сравнительно лёгкой. Но даже из этой отредактированной версии понятно, что против каких-то банд были направлены регулярные войска. Историк Евгений Петрович Савельев в своей книге о древней истории казачества писал, что, не считая других войск, против Пугачёва воевало 14 донских полков.
    Несмотря на это противодействие, Пугачёв довольно успешно продвигался к Москве, что привело в ужас Екатерину. С фронта вернулся Александр Суворов, который и стал командующим всех войск. Т.е. воевать с неорганизованными шайками было поручено главному военачальнику страны, величайшему полководцу того времени!
    Противоречие 4. Суд над Пугачёвым проходил в Москве в тронном зале Кремлёвского дворца. Если бы он действительно был простым казаком, самозванцем и обычным главарём банды, неужели его бы судили в знаменитом тронном зале? Вроде как ни по чину! Но если в его лице Романовы осуждали своего главного врага – Великую Тартарию и праздновали победу над ней, то выбор места для проведения суда становится оправданным и даже необходимым.
    Независимо от того, кто предстал перед судом под выдуманным прозвищем Пугачёв, это был суд над остатками Русско-Ардынской империи на радость Романовым и их западноевропейским союзникам.
    Логично будет предположить, что, только сломив сопротивление Пугачёва, Романовы впервые получили доступ в Сибирь.
    В 1775 году российское правительство запретило всякое упоминание имени Пугачёва. Зимовейскую станицу (родина Пугачёва и Степана Разина) переименовали в Потёмкинскую, реку Яик - в Урал, а Яицкое Казачество стало отныне именоваться Уральским. Было расформировано Волжское казачье войско, ликвидирована и Запорожская Сечь. По приказу Екатерины II все события этой войны были преданы забвению.

    ВідповістиВидалити
  7. Олександр Місюна
    12 год ·
    Не скажу нічого нового про Василя Стуса, зауважу лише те, що дратує кожного року. Наближається день народження Василя Семеновича, оскільки дата народження співпадає з датою народження бога, як вважають в одній з чесельних гілок, однієї з чисельних релігій, то кожного року представники цієї течії, вбачають в цьому божий знак і символічний зміст. Хочу вам донести шановні, Стус не любив християнство. В останніх відомих його записах, які йому вдалося передати з тюрми, їх називають - " З таборового зошита" він писав: "Думаю про 1000-ліття християнства на Україні Гадаю, що було зроблено першу помилку - візантійсько-московський обряд, що нас, найсхіднішу частину Заходу, прилучив до Сходу. Наш індивідуалістично-західний дух, спертий деспотичним візантійським православ'ям, так і не зміг вивільнитися з цієї двоїстости духу, двоїстости, що витворила згодм комплекс лицемірства. Здається, що пасеїстичний дух православ'я тяжким каменем упав на молоду невизрілу душу народу - привів до жіночости духу як атрибуту нашої духовности. Залізна дисципліна татаро-монголів запліднила російський дух, додавши йому агресивности й пірамідальної будови. Український дух так і не зміг виламатисья з -під тяжкого каменя пасеїстичної віри. Може ,це одна з причин нашої національної трагедії. Не люблю християнства. Ні. Можливо, важило і те, що величезна брила духовного християнства впала на заюну душу, на її ще незміцнілі плечі. В кожному разі, жертвою православ'я ми є найбільшою. Вийти з під його східних чар ми так і не змогли. Це знищило нашу вітальну, життєву енергію." На час написаного, Василь Семенович розумів, що життя його добігає кінця, і тим вагоміше звучать ці слова. Він жив і відходив від нас вільним від політично -релігійних бульбашок над собою. Світла йому пам'ять. Василь Стус працював в селі біля мого містечка, хоч не довго, але от що він писав про той період: "Стужілий за справжньою, (не донецькою) Україною, поїхав учителювати на Кіровоградщину, поблизу Гайворона. Там витеплів душею, звільнився від студентського схимництва." Я пишаюсь, що живу поміж таких людей, з якими такій індивідуальності було тепло і затишно. За кілька днів його день народження. 6 січня на центральній вулиці, що раніше називалась - Кірова, а тепер носить ім'я Василя Стуса, біля його бюсту, традиційно збируться люди. Знову будуть лунати гарні слова про поєта, і я дуже хотів би почути, чи не байдуже їм, як називається вулиця...

    ВідповістиВидалити
  8. "Виховна компонента" - чому це складно і чи є вона у МОН? “Арабская весна доказала невозможность предсказывать наперед, как и холодная война. Все это несмотря на то, что почти каждый носит мобильный телефон, много данных размещено на сайтах соцмедиа, а компьютерная сила, нужная для наших предсказаний, намного сильнее, чем она была в восьмидесятых. И все же, со всей этой информацией и со всеми компьютерными возможностями даже ЦРУ с его хорошими моделями и склонностью к теории игр и сбору информации, не удалось даже близко предсказать это наперед. Реально с этими огромными технологическими ресурсами провал с предсказанием арабской весны выглядит еще более удивительным, чем провал с предсказанием падения Советского Союза и конца холодной войны. Поэтому не ждите, что кто-то сможет разработать в ближайшее время тему “политических последствий интернета”” https://www.aup.com.ua/yey-vy-tam-naverkhu-novye-teorii-upravl/?fbclid=IwAR01IpcmKfNog99tvA79mQky0GYyxYv22gHmrGzQUsL9QLaceMc6etwMntw

    ВідповістиВидалити
  9. Helen Izmailovskaya 4.01.21·А ВИ ЗНАЛИ ?
    1. Україна продає модельне взуття в… Італію. Так, в країну, яка славиться на увесь світ власними брендами. І не лише в Італію, але й у Францію, Велику Британію, США, Німеччину та десятки інших країн.
    Йдеться про торгівельну марку Braska. Її видають за британську, але насправді нею володіє підприємець з київської Троєщини. Зараз 40% взуття Braska виробляється в Україні для місцевих споживачів, а 60% – за кордоном. Є й інші подібні фірми, наприклад, Luciano Carvari, Blink тощо.
    2. Україна продає сири в… Голландію. А ще масло вершкове. І не лише в Голландію, але й в Данію, яка славиться саме своїм маслом. А ще ми продаємо сири в Казахстан і Єгипет, Молдову і Об’єднані Арабські Емірати. Минулого року ми експортували майже 8 тис. тонн сиру і 470 тонн масла.
    Окреме слово – про органічну продукцію. Чи знали ви, що українська компанія «Органік Мілк» (м. Баранівка Житомирської області) возить органічний сир, йогурт та інші «смаколики» до Еміратів літаками? І ця компанія не єдина – їх дев`ять…
    3. Один з найкращих світових брендів елітних меблів… український. Їх виробляє ПП «Меблева фабрика “Мірт”» (Новоград-Волинський). Українські меблі та дерев`яні елементи декору з натуральної коштовної деревини можна побачити в іноземних посольствах, в офісах та домівках відомих бізнесменів, в елітних ресторанах та готелях Євросоюзу, Саудівської Аравії, Катару, ОАЕ тощо.
    4. Один з найкращих світових виробників холодильних вітрин для супермаркетів… українська компанія «Айсберг» (Одеса). ЇЇ обладнання працює в супермаркетах, гіпермаркетах і дрібних магазинчиках Німеччини, Італії, Великої Британії, Австралії, Ісландії та ще 22 країн світу.
    А починалося усе з імпорту холодильників з Німеччини, Італії, Великої Британії…
    5. Серед найкращих у світі вітрильних яхт… українські.
    Ми продаємо їх зокрема в Канаду і Швецію.
    Black Sea Yachts shipyard та Fifth Ocean Yachts з Миколаєва, «Вітрила України» з Херсону та ще шість українських виробників успішно конкурують з відомими європейськими і американськими виробниками.
    6. Найпопулярніші у Європі лижі та сноуборди… українські. Кожен другий сноуборд та кожна друга пара лиш, яка продається в Австрії, Великій Британії, Німеччині, Франції та інших країнах. Лідером є СП «Фішер-Мукачеве» виробляє 180 моделей спортивно-бігових лиж і 130 моделей гірських лиж.
    Фабрика виробляє продукцію не тільки марки Fischer, а й інших брендів, зокрема, Scott Usa, Stöckli, Tecno Pro, Hagan, Rossignol, Alpina, Splitkein, Tecno.
    Загалом минулого року Україна продала до ЄС 731,4 тис. одиниць цього товару.
    7. А ще Україна вийшла на третє місце у світі як постачальник меду. А ще Україна посідає почесне третє місце за обсягами експорту курятини до країн ЄС.
    8. А ще ми продаємо в Японію сигари і сигарети. А до Європи – вино. І не лише до Європи. За два останні роки його експорт зріс удвічі.
    9. А ще ми постачаємо чоловічий одяг до Британії й жіночий до Німеччини. Європа та світ носять джинси та інший одяг знаменитого німецького бренду Brax, навіть не підозрюючи, що їх шиють на фабриці Lesya у тому таки Новограді-Волинському. Фабрика “Леся” має і власний бренд, в числі її продукції ексклюзивні сукні, туніки, спідниці, жіночі костюми тощо. Помилуйтеся, жінки на це чудо. Воно не з Парижу.
    10. А ще ми експортуємо штучні сапфіри, з яких в США виготовляють надсучасні бронежилети та бронескло для броньованих автомобілів американських президентів та використовують у ракетно-космічній галузі. Роблять їх в Харківському НТК «Інститут монокристалів».
    11. А ще Україна стрімко увірвалася на міжнародний ринок ІТ-технологій. Зараз доходи від них посідають третє місце (після сільськогосподарської продукції та продукції металургії) в статті українського експорту й щороку цей напрямок високих технологій зростає по експоненті.
    12. А це українські легкі гелікоптери, які щойно почала випускати компанія “Горизонт” з Білої Церкви. Їх уже отримують замовники.
    Так що не лише чавунними зливками, соняшниковою олією й вікопомною електропроводкою для «Фольксвагена» і «Опеля» ми можемо похвалитися.

    ВідповістиВидалити
  10. Про сучасне козацтво
    https://www.dsnews.ua/ukr/society/vozrozhdenie-ili-vyrozhdenie-zachem-ukraintsam-platit-za-10062019220000

    ВідповістиВидалити
  11. Олександр Сушко 2 д. · Брехня на брехні їде і брехнею поганяє
    Що робити з оригінальними текстами Біблії, написаними арамейською? Чи можна їх показувати людям? Особливо вірянам?
    У синагозі діє правило - Тосефта (додаткове тлумачення): «Той, хто перекладає вірш, як він є - брехун, а той, хто додає,- богохульник».
    Складна ситуація. Тому в Талмуді обумовлено, що є старозавітні тексти, по-перше, які можна читати в синагозі арамейською, але перекладати їх не можна в жодному разі, по-друге,- які не можна навіть читати, а про переклад не можна навіть думати (Тосефта до трактату Мегілла 4.31).
    Але я не юдей, а українець, всі релігії світу для мене однакові, тому хай назвуть мене брехуном, а таки спробую зробити точний (не приблизний!) переклад однієї цікавої історії з Біблії. І буде що буде.
    Сучасна Біблія, яка ходить на руках православних ( і не тільки) містить занадто багато фальсифікацій і перекручених місць. Але переклад 22-го розділу буття - це чистої води блюзнірство і безбожництво. Справа тут не тільки у зґвалтуванні тексту, не в підміні та викиданні окремих слів. Безбожна сама ідея підробки, у результаті якої Бог виявляється спокусником, що за віровченнями і юдеїв, і християн властиво тільки дияволу. Доперекладалися, одним словом.
    У першому ж вірші глави синодального перекладу так і написано (22.1): «Бог спокушав Авраама». В англійській Біблії ще крутіше: «God did tempt Abraham”, тобто - спокушав навмисно, бажаючи визначити ступінь слухняності. Оце такий сучасний переклад.
    А в оригіналі, арамейською? Такого і в помині немає! Бо там іде мова не про спокусу, а про випробовування. І робить це не Бог –Творець, а конкретна богиня - АЛЄ: ЄАЛЄ УЄАЛЄІМ! Оце так номер! А хто про це знає? Хто читає оригінали? Чоловік 200 на всю планету й усе. А християн та іудеїв на планеті мало не півтора мільярди. Так що донести правду такій численій громаді неможливо апріорі. Наче.
    Читаємо далі… і була в ту пору морова пошесть ЄДБРІМ. До речі - і ця подія прихована в сучасній перекладній Біблії.
    Слух про людину, яка жертвою гірського барана змогла зупинити чуму, рознісся серед народів, і навіть хеттійці почали трепетно називати Авраама (23.6) - владика – піднесений богами (АДНІ НІША АЛЄІМ). А у самого Авраама з’явилося одне, але не єдине божество (24.7) - “божество небес» (АЛЄІ ЄШМІМ), в якого він, нарешті, увірував.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Авраам прожив після епідемії чуми щасливо ще півстоліття, нажив від останньої своєї дружини Кетури шістьох дітей, мав з десяток онуків. АЛЄІМ (боги) перестали турбувати його, і він, маючи власного АЛЄІ, більше до богів не звертався. А на 176-му році життя помер. Поховали його Ісак та Ісмаїл (останній став прародичем сучасних мусульман).
      ІЄУЄ після смерті Авраама взяв на себе піклування про Ісака, хоча благословили його після смерті батька саме боги, усі гуртом - АЛЄІМ.
      А Яків, найбільш відомий з онуків Авраама, прийшов до віри в одного бога складним шляхом. Спочатку він обумовлював: Якщо отримаю хліб, одяг і.тп, то (28.21) «стане Творець у мене замість богів». Отак от. Нікого вам не нагадує такий персонаж, шановні православні?
      Він боровся з представником АЛЄІМ (богів) і вистояв (32.26.25). І ІЄУЄ його перейменував: «Ім’я тобі буде на Яків, а Ізраїль (Богоборець), бо ти боровся з богами (ЕМ АЛЄІМ) - і людей долати будеш.
      Ізраїль у сутичці постраждав - у нього виявилося пошкоджене стегно і він закульгав. Після боротьби він сказав: «Бачився з богами в лице (РАІ'ТІ АЛЄІМ ПНІМ АЛ-ПНІМ)!».
      Згодом, в Ханаані, він купив землю, поставив на ній жертовник і сказав про нього «Богу моєму - Ізраїль». Це християнська версія. А от вам арамейський оригінал: УГ КРА ЛУ АЛ АЛЄІ ІШРАЛ.
      Переклад такий: "Богу моєму - від борця з іншими богами."
      Сьогодні всі монотеїстичні релігії намагаються стерти з власної історії будь-яку згадку про те, що цей світ творили боги, спільно. А потім посварилися, як собаки за кістку. Чому - невідомо. Одного (переможця) - виокремили - інших назвали дияволами, люциперами і таке інше. І зсунули до пекла.
      Одне тривожить: нащо я вивчав арамейську мову? Нащо взявся за переклад оригіналів сучасною мовою? Кому він потрібен? Потрібна - віра. Та, яку пропагують сучасні гуру, святі отці, пастирі, рабини, ксьондзи, монахи та монахині, митрополити та патріархи. Мабуть, взявся за цю справу дарма. Тому піду писати вірші про жіночу вроду. І природу, звісно. Ніхто не обуриться, ніхто не прокляне. А тільки скажуть «Дякую!». Згодні?
      За матеріалами книги Ігора Мельниченка «Коли і скільки заплатили Юді Іскаріоту». І трохи від дяді Саші, звісно

      Видалити
    2. Гілка коментарів https://www.facebook.com/sashkosirko/posts/pfbid0xBir6GzVsaEY2zxE2b1VZ4PBfCXHkQhpfXrV5iVmptzenUxqFG8MdigpKfHg4twkl

      Видалити
  12. Дві кореї 2023 у фото https://www.cleverclassic.com/trending/korea-differences-fb/?utm_campaign=Korea%20Differences%20%7C%20ME%20%7C%200609%20%7C%20NoLan%20%7C%20Travel%20and%20Culture%20%7C%20SPY%20Dynamic%20B2B%20918%20ADM%209789%20-%20Desktop%20WW%20FB%20ADM&utm_source=Facebook&utm_medium=Facebook_Desktop_Feed&utm_content=23858487561960511&network_code=ADM&site_code=CC&hashed_lean_url=00f5129f12598e93a961c48d5025a7f7&ppc=1&c1=23858487549510511&c2=23858487553140511&c3=23858487561960511&v=1&fbclid=IwAR2QbDJ-YvRnzlPWdqQZczHnmVk8ZpgHw6e1IzMd85x8ao6q4g7jAWM8-JY

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ШЕВРОНИ, ЯКІ ВЕДУТЬ ДО ПЕРЕМОГИ!

#Андрофаги

Критичне мислення і кольорові граблі