Кіберджура. Як творилася гра «Джура». Борис Скребцов. Лекція 2.

  Українське суспільство на зламі епох мало витворити нову систему національного виховання. Своє вагоме слово тут, як і завжди, сказало громадянське суспільство. І от у грудні 2003 року Міністерство освіти своїм наказом №855 творить Дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру "Сокіл" ("Джура") Українського козацтва. Третє десятиліття української державності завершується з розумінням важливості творення системи національно-патріотичного виховання.

Якась дурна ситуація. Телефонуєш директору школи: «та у нас у кожному класі інтерактивна дошка з крутим софтом і усіма уроками, та ми учасники проектів… та … та нашо нам та ГІС….».

А чому ж тоді ваші діти їдуть у Польщу на малини батрачити? Чому тоді їхні батьки виносять фекалії з під італійців?

Мабуть чогось не додали, чогось не докупили. Не розказали як влаштований світ щоб очі вище долу не піднімали - рабам на малинах то зайве. А ключ то від щастя і добробуту не на землі, не під ногами: мавпа дивиться на Землю з дерева, а розвинуті успішні країни – з Космосу.

Відомо, що законодавство із певною затримкою відображає еволюцію розвитку суспільства. Як не дивно, але маніпуляція із законодавством може суттєво спотворювати природний плин еволюції і вести окремо узяте суспільство зовсім не туди, куди рухається увесь світ. Яскравий тому приклад – новації великого шахраїнця Дмитра Табачника. Наслідки – розпорошеність, демотивація, хибне цілепокладання, окупація Криму та війна на Сході. Тож в законодавстві мають бути закладені певні принципи, які перевірені часом, відповідають суспільним очікуванням та служать певній меті.  

В "Кіберджурі" впроваджується головна європейська та світова цінність: "свій до свого по своє тут і зараз задля себе, своєї родини і країни". Світ зачекає. Це називається "здоровий європейський прагматизм". Друзі змінюються, а інтереси вічні. Україна - географічний центр Європи, тому українські інтереси - в центрі Європи.

У Великій Британії, як і більшості цивілізованих країн,  державотворчими символами і смислами займаються англійці у дев'ятому поколінні. Точніше, школа національної безпеки Великої Британії формується з династій, у яких пращури займаються інтересами англійської нації уже дев'ять поколінь. В Україні комуніст і інтернаціоналіст, боротьбіст з "українським буржуазним націоналізмом" Алєксєй Коган творить головний символ України - державний герб. Ліворуч російський імперський герб. Праворуч те, що нам хочуть нав'язати. Проект Українського великого герба містить елементи російського герба: той же янгол з кривим мечем, той же штандарт вгорі з козаком. Роль козака применшили, розмістивши не його фігуру, а лише малюнок на хоругві. А про РУСЬ ні натяку! Русь віддають Московії! Прибрали корону Володимира Великого. Жодної згадки про Велику Скіфію! Ось в що виливається скиглення істориків, що ми не претендуємо на спадок Русі... Ось з чого починається занепад і смерть - з проблем національної ідентичності і нехтування європейських цінностей.  

Наслідком недотримання європейських традицій
є нищення українського державотворення.

З метою реалізації європейських цінностей в "Кіберджурі" закладаються прості і вивірені часом принципи такої виховної системи, яка передбачає успіх, самоствердження, самодостатність, згуртованість, підприємливість, інноваційність та цілеспрямованість. Це можливо, якщо виховання спрямоване на розвиток індивідуальних здібностей, честолюбства, духу суперництва, ініціативності та командності. Методи стимулювання:

• групове та індивідуальне суперництво;
• постійне оцінювання з метою регулярного виділення кращих і відстаючих;
•  створення штабних ієрархій серед кращих учнів з присудженням почесних звань, організація роїв "Джура-кіборг";
• щорічне урочисте проведення іспитів, що супроводжується диспутами, декламаціями, театральними виставами, церемоніями нагородження кращих;
• змаганнями окремих учнів, команд всередині роїв "Джура-кіборг" (гуртків, класів), роїв "Джура-кіборг" (гуртків, класів) всередині навчальних закладів і між закладами;
• система заохочень: почесні звання, почесні місця в роях "Джура-кіборг", рейтинги, занесення на дошку пошани;
• запровадження системи покарань (санкцій) за порушення, безвідповідальність та пасивність: лави ганьби, ковпак з ослячими вухами, прізвиська.

  В умовах бактеріологічної війни особливого значення набуває світське виховання. До традиційних правил поведінки та гігієни за столом, вмінню вести невимушену бесіду, бути галантним в будь-яких обставинах, підтримувати розмову на будь-яку тему, завойовувати довіру співрозмовника тощо, додаються правила індивідуальної та колективної санітарно-гігієнічної безпеки та вимоги щодо критичного сприйняття деяких звичаїв, ритуалів, забобонів. Наприклад, 1 листопада 2020 року вірні прощалися з митрополитом Сербської православної церкви Амфілохієм, який помер від COVID-19. Світоглядні засади "рабів божих що сподіваються на милість божу" сформували такі недоліки у вихованні, які призвели до грубого нехтування елементарних заходів індивідуальної та колективної бакбезпеки: "…маски носили одиниці, люди в храмі і навколо нього стояли щільним натовпом без дотримання дистанції, сотні людей підходили до відкритої труни і цілували покійного, який помер від коронавірусу". 

   Основа виховання в "Кіберджурі" — гармонійне підпорядкування особистої волі і нахилів вихованців інтересам української держави і етичним нормам громадянського суспільства. Україна понад усе. Мій дім – моя правда. Українцям все – решті закон. Втілити це за сучасного рівня розвитку цифрових технологій можливо за умови, що всебічна регламентація виховного та навчального процесів завдяки застосуванню кібер-платформ стане "невидимою" для учасників щоб вивільнені час та енергія могли бути спрямовані на пошук і впровадження нового, на взаємодію груп і міжособистісні комунікації. 

   Автоматизація регламентації освітньо-виховного процесу має призвести до того, що сама регламентація стане адаптивною до нового та інновацій, стимулюватиме технологічну перевагу як учнів, так і навчального процесу. Водночас, "винесення за межі поля зору" регламентації та заміна її у видимій площині змагальністю й ігровими сценаріями дозволить відійти від "нагляду" та "взаємного нагляду" всередині класу і школи, відмовитися від цензорів, взаємного розбирання поведінки на зборах, системи доносів. Мета цієї статті – покласти розроблені Петром Бровком (Лекція 1 Бориса Скребцова) ігрові сценарії виховної школи Українського козацтва на сучасні інформаційно-комунікативні технології. Або, навпаки, підвести під ігрові сценарії Українського козацтва сучасні інформаційно-комунікативні технології. Але перш ніж це робити, слід акцентувати увагу на тому, яким чином ідентичність, традиції та ментальність впливають на тактику і стратегію сучасного бою та розвиток армії. Скористаємося прикладом, який наводить Костянтин Фартушний на своїй сторінці в соціальній мережі. В прикладі є ключові слова, які демонструють, що інноваційність, підприємливість, відповідальність, які є ознакою інтелекту, енергії та чесності, є визначальними і метою виховання в "Кіберджурі".

 Костянтин Фартушний слушно нагадує, що зі зростанням продуктивності праці за рахунок зростання продуктивності машин, вирішальний фактор в бою ставав все більш залежним саме від Виконавця, а не від Організатора. Значення Виконавця все більше і більше зростає. І особливо зростає значення  горизонтальних зв'язків в бою між висококласними виконавцями. Хороший Організатор може бути і хорошим Виконавцем. Але у Виконавця повинен бути шанс стати Організатором (вибудувати горизонтальні зв'язки), а у Організатора повинен бути шанс взяти участь в бою. Про конкурентні переваги горизонтальних моделей управління в бізнесі написано багато і безліч прикладів, у т.ч. ІВМ, в програмних продуктах якої створюється цей текст. 

 Радянська військова наука, а Збройні сили України досі оперують її постулатами, побудована на єдиноначальності. Єдиноначальність своїм корінням йде в племінно-феодальний устрій і досі цементується у суспільній свідомості християнською релігією через "намісників бога" та культ покори і терпіння. На жаль, єдиноначальність майже виключає побудову горизонтальних зв'язків в бою, хоча в статутах формально вимагаються ініціативність, взаємодія і взаємозамінність. К. Фартушний точно підмічає: "вся вертикаль влади вибудувана так, що б "верхи" не воювали". Навіщо феодалу помирати замість холопів? Чому комісар, який ні за що не відповідає, не може сховатися за спиною командира щоб вистрелити йому в потилицю "за зраду" коли партія накаже? Як наслідок, у танковому батальйоні з п'яти найбільш високооплачуваних військовослужбовців всього один є членом екіпажу - командир батальйону. Водночас, командирський танк обладнаний секретною радіостанцією, що фактично забороняє використовувати цей танк в бою. 

Сучасна молодь мабуть уже не пам’ятає негласний принцип комуністичної ідеології: "не обдуриш - не проживеш". У танковому батальйоні Совєтской Армії (СА) з 155 осіб по штату одинадцять офіцерів не є членами екіпажу танка. Це чотири старші офіцера - заступники командира батальйону, заступник начальника штабу і ще по два офіцера в кожній роті, замполіт і зампотех. На тлі кримінальної відповідальності за військову повинність, роль цих офіцерів одна: "заградотряд". 

Порівняємо організацію окремої танкової роти (ОТР) Канади і штат танкового батальйону (ТБ) СА. Канада: 21 танк, 300 чоловік особового складу та 50 автомобілів. В ЗСУ: 31 танк, 155 осіб і 10 автомобілів. Зверніть увагу на співвідношення кількості членів екіпажів до кількості особового складу забезпечення і логістики. Тепер порівняємо можливості Організатора та Виконавця в обох підрозділах. Управління ОТР - це три танка. і одна повноцінна БМП. Управління в ТБ СА – один танк із спецапаратурою, яким "недоцільно" ризикувати в бою. Радянська школа бою – "ми за ціною не постоїм", масовий напір, швидкоплинний бій. Для ОТР окремо взятий боєць танку– ціність. Тому довіра, свобода дій на полі бою, ініціатива. І ще важливе. В ТБ взвод - три танки. В ОТР - два по два. Не чотири, а два по два - ведучий і той що прикриває. Звідси змагальність в навчанні і взаємовиручка в бою. 

Висновок для "Кіберджури". Можна підпорядкувати ініціативу та енергію дитини і отримати в проекції Совєтскую Армію. А можна спрямувати ініціативу і енергію для досягнення такої мети, яка бажана кожному і всім, зараз і в майбутньому. І, відповідно, отримати ситуацію, коли в зустрічному бою двадцять буде більше і краще, ніж тридцять. Тому напрямки та зміст  національно-духовного та військово-патріотичного виховання в процесі гри "Кіберджура" повинні бути зосереджені на формуванні культу особистості, культу воїна. Воїна, який перемагає до першого пострілу. Ворог тільки подумав зле українцю і уже покараний. А цього без сучасних технологій досягнути вкрай складно. 

 Географічні інформаційні системи (ГІС) наче спеціально були створені для системи освіти Віктора Шаталова. В.Шаталов випередив свій час і народився не в тій країні зі своїми головними принципами навчання: 

а) принцип успіху і оптимізму; 

б) принцип безконфліктності; 

в) принцип цілісності (поблокове, випереджаюче навчання у високому темпі). 

В системі Шаталова є ключовий момент, для втілення якого надзвичайно вдало підходять сервіси сучасних ГІС:  

• Розгорнуте пояснення вчителя. Приклади як це робиться в США, Канаді та інших країнах за допомогою Мап історій за цим посиланням >>>. 
• Стисле викладення навчального матеріалу за допомогою "опорних плакатів". Тоді ще не було проекторів, великих екранів та інтерактивних дощок. Були плакати. Тепер використовуються Мапи історії. У 1854 році доктор Джон Сноу створив мапи спалаху холери в Лондоні. Мапа намалювала перед своїм автором  чітку картину, яку до цього ніхто не помічав, що дозволило виявити джерело спалаху. ГІС дозволяє порівнювати і аналізувати географічні дані для знаходження і демонстрації закономірностей, задавати питання і відповідати на них. Величезні обсяги інформації в ГІС стиснуто до картинки на одному екрані. Вивчення листів з опорними сигналами (зменшені копії опорних листів і плакатів) сьогодні замінюється роботою з персональними комп'ютерами. Наприклад, урок з історії Мексики.

• Робота з підручником і листом опорних сигналів в домашніх умовах тепер зовсім не така, як в 70-х роках минулого століття. Ясно, що у "високому темпі і стисло" вивчити карту Парижу шляхом її створення тоді було не можливо.
• Письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці, тобто створення власних ГІС-проектів різної складності від відносно простих, типу "Жінки на лінії фронту", до "Дві Кореї". "Дві Кореї" пояснюють, чому Віктор Шаталов не зміг прийняти Україну і став апологетом "русскага міра". Шаталов не зміг перейти на новий технологічний рівень освіти і адаптувати до нього свою систему навчання. Можливо, просто не був допущений або не сприйняв змін технологій.
• Доповідь, виконана із застосуванням ГІС, завжди буде більш якісною і переконливою, ніж просто доповідь у старої шкільної дошки.

Вхід в Глобальний проект модернізації освіти у світі від Esri для реалізації освітніх систем на сучасних інформаційних технологіях.

   Якщо ви відкривали посилання на Мапи історії, то вони мали надихнути на новітнє бачення напрямків військово-патріотичного виховання в "Кіберджурі". Для початку воїн повинен знати свій рідний край. Знання місцевості – запорука перемоги в бою чи змаганнях. Знання регіональних особливостей – запорука успіху в підприємницькій діяльності та інноваціях. Сучасним інструментарієм пізнання рідного краю є "Мапи Історії" чи "Історичні Мапи"(Stori Maps). На електронних 2D чи 3D мапах учні з вчителями відтворюють справжню історію подій свого краю. При створенні історичних мап легко помилитися, але важко обманути. Змінювалися русла і береги річок, назви і межі територіально-адміністративних одиниць, дороги, ліси і поля. Незмінними залишалися тільки час та орієнтири і висоти. Тому, наприклад, історична реконструкція в шкалі часу на мапі так званого "Льодового побоїща"  не залишить каменя на камені від історії московської імперії. І це вкрай важливо. А історія рідного краю виявиться на багато багатшою і цікавішою, ніж байки московських попів, більшовистських комісарів та радянських політруків.

   В "Кіберджурі" виховний процес починається зі знайомства з рідним селом, містом, екскурсії по селу, місту, де мешкаєш, вивчення історії виникнення села, міста, його перших років існування та створення ГІС-проектів про ці історії. Пошукова робота переходить на новий рівень – це документування в "Мапі історій" зустрічей з людьми похилого віку своєї місцевості, внесення до баз знань їхніх аудіо і відео розповідей про минуле місцевості, де ти живеш, збирання та публікація інформації про старовинні речі побуту, вишивок, костюмів різних регіонів України, писанок тощо. 

    "Гей ви, хлопці, славні запорожці." Вивчення історії Запорозького козацтва, місць розташування запорозьких Січей, побуту козаків є вкрай важливим для розуміння принципів самоврядування та самоорганізації суспільства, реалізації конституційного ладу та особистості. Історичні мапи (Stori Maps) дозволяють краще вивчити, зрозуміти і усвідомити саме поняття "КОЗАК" та чітко засвоїти його морально-психологічну суть, зрозуміти роль та значення козацького побратимства. Знайомство і вивчення кодексів лицарської звитяги та лицарської честі є основою для розуміння принципів побудови складних інформаційних систем державного управління і самоврядування. Ознайомлення з першоджерелами і вивчення історичної літератури про запорозьких козаків, про їхні визвольні походи та переможні битви за незалежність України і волю Українського народу, про гетьманів України і їхню роль в обороні незалежності і державотворенні України – один із важливих факторів недопущення системних помилок і прорахунків у державотворенні та міжнародних зносинах. У цій справі без сучасного інструментарію "Stoty Maps" не обійтися – занадто багато неструктурованої інформації і занадто великі проблеми з її візуалізацією для наочності. 

   Story Maps робить цікавішим і результативнішим процес збирання прислів'їв та приказок про козаків; про зустрічі з старожилами району, що пам'ятають народні думи, звичаї, прикмети, які пов'язані з життям козацтва, збирання старовинних легенд своєї місцевості. Вивчення історії місцевих товариств (осередків) Українського козацтва за допомогою сучасних ГІС технологій дозволяє формувати спільноти за інтересами і світоглядною єдністю.

 Духовні цінності запорозьких козаків. Піднесення на належно високий рівень культу Батька і Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу. Слід наголосити, що в Україні діти завжди зверталися до батьків тільки на ВИ. Шляхом бесіди, зустрічей з батьками виховувати у дітей поняття, що Батько - захисник сім'ї, роду, творець історії, державності. Використовуючи козацький фольклор, де батько для дитини - високий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги, виховувати в дітей на конкретних прикладах поняття рівноправності в сім'ї чоловіка і жінки, прищеплювати любов і повагу до матері, як берегині роду свого. Обов'язково вивчити свій родовід, чим уславлений рід, його таланти, звичаї. Можливе проведення родинних свят: "З бабусиної скрині", "Роде наш красний" та ін. 

   Значення християнської віри для козаків. Віра козаків в Україну. Розвивати духовність на основі національних свят і участі в них дітей - козачат, джур козацьких і молодих козаків. 

     Далі має бути в Лекції 3. 

 Відео-лекції Бориса Скребцова адресовані організаторам роїв (гуртків) "Джура-кіборг" та усім, хто має лицарський дух і думає про майбутнє.Тексти в пості та зміст відео-лекцій повязані лише спільною тематикою "Кіберджури". 

 Підписуйтеся на канал "Кіберджура" https://t.me/kiberdjura щоб дізнатися більше.

Умови для участі в КШГ "Кіберджура" тут >>>.

Головний інформаційний партнер КШГ «Кіберджура» - Студія «TV-7 production» (https://tv7.studio).

Хочеш ТАК? Якщо НІ, тоді долучайся
до Глобального проекту модернізації освіти у світі від Esri >>>!