До Міжнародної академії геоінформатики 10 липня 2026 надійшов
лист від Командування сил спеціальних операцій (ССО) Збройних Сил України з запрошенням
нашої організації до офіційної співпраці за напрямком підготовки громадян
України до національного спротиву. Пропонуються такі напрямки для спільної
роботи:
- проведення спільних заходів по підготовці населення до
національного спротиву;
- долучення до інформаційних кампаній з популяризації
національного спротиву;
- військово-патріотичне виховання молоді.
В Законі України № 1702 IX "Про основи національного
спротиву" рух опору згадується у кількох ключових статтях — це
статті 5, 10 та 25, які визначають його побудову, формування, комплектування та
соціально правовий захист учасників.
🔹 Основні положення про
рух опору
Розділ II. Загальні засади та організація національного
спротиву
Стаття 5.
Основи побудови руху опору
- Визначає,
що рух опору є складовою національного спротиву.
- Його мета
— організація та здійснення дій на тимчасово окупованих територіях України для
відновлення державного суверенітету.
- До складу
руху опору входять підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних Сил України,
інші сили оборони, а також громадяни, які добровільно залучаються до виконання
завдань руху опору.
- Координацію
діяльності руху опору здійснює Командування Сил спеціальних операцій.
🔹 Формування та
комплектування
Розділ III. Формування та комплектування військових частин
Сил територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад та
руху опору
Стаття 10.
Формування та комплектування руху опору
- Визначає
порядок створення підрозділів руху опору.
- Формування
здійснюється на базі Сил спеціальних операцій ЗСУ.
- Комплектування
може включати військовослужбовців, резервістів, а також добровольців, які
пройшли відповідну підготовку.
- Підрозділи
руху опору діють на території України та за її межами у разі необхідності.
- Передбачено
конфіденційність особового складу та заходи безпеки для учасників.
🔹У статті 3 (склад, мета і завдання національного спротиву)
рух опору згадується як одна з трьох складових — територіальна оборона, рух
опору та підготовка громадян України до національного спротиву.
Проєктним офісом Кіберджури уже розроблено декілька проєктів та інновацій,
які вписуються в ідеологію та норми законодавства щодо підготовки населення до
руху опору. Розпочата практична реалізація в форматі окремих заходів згідно
єдиного задуму когнітивного протиборства за допомогою сучасних геопросторових інструментів.
Свідомість як поле бою – еволюція
когнітивної війни в глобальному масштабі системи безпеки (когнітивні
операції – інструмент геополітичного домінування): перспективи організації системи
когнітивного бою в Україні. Олександр Сирський, кандидат військових наук, Головнокомандувач Збройних Сил
України// ЦНДІ ЗСУ, Військова наука. Том 4 №1 (2026).
Ключові терміни та концепції в
сучасному розумінні когнітивної війни. Термін / Поняття, сучасна
інтерпретація.
Свідомість — здатність особистості сприймати
себе та навколишній світ, формувати уявлення про реальність, оцінювати події,
приймати рішення та нести за них відповідальність. У двадцять першому столітті
свідомість формується не лише раціональним мисленням, а й системою цінностей,
емоційними реакціями, історичною пам'яттю та впливом інформаційного середовища,
медіа та цілеспрямованих когнітивних операцій.
Національна свідомість — колективне сприйняття спільноти про
себе, своє походження, цінності, історію, ворогів і союзників, прийнятні межі
компромісу та образ бажаного майбутнього. Воно включає національну
ідентичність, мову, культуру, історичну пам'ять і готовність захищати державу.
Нація без сформованої свідомості вразлива до когнітивного поневолення.
Боротьба за національну свідомість — системне протистояння за право
формувати, трансформувати або зберігати уявлення нації про себе та світ. Воно
реалізується через інформаційний та медійний вплив, історичні наративи, освіту,
культуру та маніпуляції страхом, ненавистю чи провиною. У сучасних війнах ця
боротьба часто визначає готовність суспільства до опору або капітуляції.
Когнітивна війна — форма стратегічної конфронтації,
спрямована на зміну мислення, сприйняття, цінностей та поведінки окремих осіб,
груп і націй з метою досягнення політичних, військових або геополітичних цілей
без обов'язкового застосування прямої військової сили.
Когнітивна війна в системі
глобальної безпеки
— глобальний вимір конфронтації, в якому когнітивні операції використовуються
як інструмент впливу на міжнародну стабільність, альянси, державні інституції
та світову громадську думку, що виходить за межі окремих регіональних
конфліктів.
Когнітивні операції —
цілеспрямовано
сплановані дії, що здійснюються державними або недержавними суб'єктами,
спрямовані на формування, спотворення або руйнування сприйняття, переконань та
моделей поведінки цільової аудиторії. Вони можуть проводитися як у мирний, так
і у воєнний час.
Когнітивний вплив — процес впливу на мислення,
емоції та поведінку окремої людини чи спільноти за допомогою інформації,
символів, образів, наративів, мови та соціальних практик з метою досягнення заздалегідь
визначеного результату.
Людська свідомість як стратегічний
ресурс — сукупний
інтелектуальний, ціннісно-орієнтований та мотиваційний потенціал населення, що
визначає здатність держави до опору, мобілізації та відновлення. У сучасних
умовах він розглядається поряд з економічними, військовими та технологічними
ресурсами.
Свідомість як поле битви — концепція, згідно з якою людське
мислення, сприйняття та цінності стають об'єктами цілеспрямованого
військово-політичного впливу, а результат протистояння визначається не лише у
фізичній сфері, а й у сфері психіки.
Когнітивне домінування — стан, за якого одна сторона
здатна нав'язувати іншій стороні власне тлумачення реальності, норми поведінки
та рамки мислення, обмежуючи її здатність приймати самостійні рішення та чинити
опір.
Когнітивний фронт — сукупність напрямків, каналів та
інструментів ведення когнітивної війни, за допомогою яких здійснюється вплив на
свідомість населення, еліт, військовослужбовців та міжнародної спільноти.
Глобальний когнітивний фронт
протистояння — глобальний
рівень когнітивної конкуренції, в якому провідні держави змагаються за контроль
над глобальними наративами, цінностями та моделями розвитку людства.
Когнітивна перевага — здатність держави чи коаліції
ефективніше формувати власну свідомість та свідомість супротивника, зберігати
стійкість до зовнішнього впливу та використовувати когнітивні інструменти для
досягнення стратегічних цілей.
Когнітивна трансформація сучасної
війни — процес
зміни характеру воєнних дій, у якому вирішальними стають не лише збройні дії, а
й боротьба за мислення, переконання та моральну стійкість суспільств.
Когнітивне протистояння —
сукупність наступальних та оборонних дій у сфері свідомості, спрямованих на
захист власної когнітивної сфери та порушення когнітивної сфери супротивника. Війна
за суспільне мислення — форма війни, в якій об'єктом є колективні
сприйняття, цінності та рішення соціальних груп і націй, а результат
визначається здатністю контролювати значення та інтерпретації подій.
Свідомість як остання лінія
державної безпеки
Концептуальне положення, згідно з яким збереження національної свідомості та
когнітивної стійкості суспільства є вирішальною умовою виживання держави в
гібридних та когнітивних війнах.
Когнітивна стійкість — здатність суспільства
протистояти маніпуляціям та зберігати ціннісну єдність і цілісність.
Когнітивна безпека — стан захищеності свідомості
окремих осіб, суспільства та держави від руйнівного впливу.
Когнітивна мобілізація — процес формування готовності
суспільства до тривалого протистояння.
Когнітивна деморалізація — навмисне підривання віри в
перемогу, державу чи сенс опору.
Когнітивний суверенітет — здатність держави самостійно
формувати власний інформаційний та семантичний простір. Кінець цитати.На нашу думку, до глосарію термінів не увійшли фундаментальні наративи:
Реокупація України — більш ніж сторічний період геноциду українського народу, в процесі якого було знищено чотири покоління власників, а свідомість українця була суттєво спотворена зайдами із запозиченою ідентичністю.
Ломехуза замість тарганів в голові. Якщо "таргани в голові" є джерелом дивацтв та інновацій, то ломехуза є джерелом токсину, який паралізує волю і звужує свідомість до базових фізіологічних інстинктів. Ліквідація "грибниці" і самих ломехуз є пріоритетом в глобальному когнітивному протиборстві.
Kostiantyn Korsun · А тепер слідкуйте за руками: 19 тисяч лайків під дописом, у якому протиставляють Федорова і Залужного. Мовляв, “Міша начебто публічно незгоден із Зеленським, а Залужний мовчить”. Хоча Міша насправді Зеленського всіляко облизує, навіть на своїй “викривальній” прес-конференції усім розказує який він відданий Зе-фанат.
ВідповістиВидалитиЗалужний же ніколи нічого подібного ніколи не говорив, навіть до звільнення.
У чому Міша дійсно фахівець – так це у SMM: Social Media Marketing. Реклама в Інтернеті, простіше кажучи.
Цим він допоміг обратися Зеленському у 2019.
Це Міша по суті завів у 2019 в Україну Телеграм – і це також сильно допомогло обратися Зеленському. До 2019 мало хто знав що таке Телега.
Федоров як ніхто розуміє методи маніпулювання масовою свідомість через ці сучасні інструменти комунікацій – бо люди майже перестали спілкуватися “вживу”, і здебільшого спілкуються у месенджерах та соцмережах.
Але справа у тому, що більшість людей – особливо з “простого народу” - хочуть бути “як всі”, тобто знати що думає більшість – бо “хочуть бути за більшість”.
Це просто базовий інстинкт виживання – триматися купи.
І ось тут з’являється голка Чахлика Невмирущого: грамотним маніпулюванням соцмережами, ботофермами, купленими “популярними блогерами” – можна сформувати як раз таку “думку більшості”.
Точніше, щоб у лоха склалося саме таке враження – хоча насправді “думка більшості” інакша. Але головне – щоб у штучно сформовану ідею змусити повірити максимальну кількість лохторату.
І особливо вразливою до таких маніпуляцій є молодь: передусім через брак “життєвого досвіду” – тобто набитих гуль та травматичних уроків, тупо через вік.
Плюс випригуючі гормони, сумні перспективи, звичайна для молоді діра у кишені. А Федоров і сам молодий – і посади роздає іншим молодим невігласам. “То може й мені фартоне стати міністром” - думає собі багато хто з його прихильників.
При тому, що Федоров сам тільки-но перестав бути підлітком і ще 8 років тому грався у кулхацкерів – тому максимально розуміє психологію юних бунтівників.
Плюс якось підозріло синхронно, майже одночасно – і дуже зручно для Федорова – виходять дві компліментарні для нього статті у Financial Times та The Economist. Те, що західні видання інколи грішать замовними матеріалами – ні для кого не таємниця. А тут статті, які пишуться тижнями або й місяцям – причому про політиків світового рівня – раптом публікуються протягом 24 годин, і навіть не про Зеленського, а про якогсь Федорова. Соупадєнійє?
Зеленський розуміє, що у нього немає шансів переобратися на повоєнних виборах. Тому йому потрібен лояльний кандидат - але щоб був популярний, щоб за нього проголосували. А стати таким може той, хто а) типу-критикує Зе та б) має репутацію “борця з корупцією”. Ну і щоб молодий був - але досвідчений (це як “вагітна незайманка”), щоб зовні був приємний, щоб за усе хороше проти усього поганого. Але як зробити такого кандидата, де взяти?
ВидалитиПриклад такої спроби ми бачимо тут і зараз.
Наголошу: наразі ніхто з політиків прямо не пише “нумо на майдан за підтримати нашого найкращого Х” – натомість насаджують певний настрій. Вайб. Типу “Міша – молодець, Міша бореться з корупцією, а його за це гноблять” – а інфікований цими ідеями натовп зробить висновки сам. І хтось десь обов’язково кине сірник “На Майдан!” – і попередньо “заряджений” лохторат ломанеться.
Саме це я називаю “сучасними методами керування масами”. Непрямі, тонкі, продумані. Прямолінійні методи тупої агітації вже давно не ефективні.
І Міша у царині сучасних методів “маніпуляцій суспільною думкую” - дійсно найкращий наразі, тут змушений визнати. Справжній профі – доказом чому є останні події “Мішиного Майдану”. На який пішли переважно ті, хто пролюбив справжній Майдан, минулорічний.
Окремо смішно, що розвели також і порохоботьску спільноту – разом із їхнім сивочолим гетьманом. Або ж ПеПе свідомо вирішив зіграти у цю гру, помінявши свою ставку із Залужного - на Федорова.
От тільки ця ставка – як і спецоперація “Наступник” - не зіграє: виборів цього року вже напевно не буде. А настрої натовпу мінливі, і штучно отриманий зараз Федоровим “рейтинг” розтане вже за кілька тижнів.
А без виборів уся ця грандіозна спецоперація “Міша – наш кумир” просто позбавлена сенсу. Адже розуміло, що Федоров гнав хвилю виключно заради особистого рейтингу. Поясню.
Якби він би дбав про країну, а не про власну шкуру - він би повівся як свого часу повівся Залужний: не кидався какашками, не проводив пресухи, не звинувачував Головнокомандувача ЗСУ. Залужний повівся як відповідальний чоловік і справжній патріот: тримати свої образи в собі - задля користі для своєї країни. Пожертвувати особистими образами - заради збереження стабільності українського суспільства.
Ось у чому ключова різниця між ображеним хлопчиком,я кого відсунули від корита - і дорослим відповідальним чоловіком. Хоча насправді порівнювати Федорова із Залужним – це як порівнювати віслюка із елітним скакуном. Вибачте, Валерію Федоровичу.
Так що вітаю учасників спецоперації “Наступник” – вас розвели і ви повелися. Безкоштовно. За ідею. За чужу ідею, яку вас змусили вважати своєю.
Але Санта Клаусів - не існує. А складні проблеми не мають простих рішень.
Для складних рішень існують лише складні, довгі, болючі рішення.
P.S.: S До речі, наразі немає жодних об’єктивних доказів “успіхів” Федорова на посаді міністра оборони – лише його власні слова, слова залежних від нього людей та слова оплачених Мішею (гарантами та держбюджетом) “активістів”. Стерненко навіть мав офіційну посаду в МОУ.