Baltic countries' experience in using ArcGIS Survey123 to modernize school education in Ukraine
Baltic countries' experience in using ArcGIS Survey123 to modernize school education in Ukraine - 9 June 2026.
The International Academy of Geoinformatics, together with its partners, uses such an interesting tool as ArcGIS Survey123. With the help of this application for collecting field information as part of preparing young people for national resistance in the Command and Staff Game "Cyberjura", relevant projects are already being implemented:
- What is the vision of the Victory of Ukraine through the eyes of young people and their parents?
- Integrity. The impact of corruption on the state, society, and citizen.
- CSG "Cyberjura": a model event After Action Review.
However, our own experience in using the application turned out to be insufficient and the HNIT-BALTIC group team (https://www.gisbaltic.eu/en-gb/home) volunteered to share with educators and mentors of CSG "Cyberjura" the developments in the Baltic States. Mr. Linas Gipiskis together with Mr.Agnė Matonienė (GIS analyst) and Mr.Vytautas Gipiskis (CTO) prepared a presentation with the agenda: "A brief introduction to Survey123 and important suggestions":
👉Key functions and capabilities (including reporting, integration with other ArcGIS applications and external systems such as MS Flow).
👉Form design methods.
👉Examples of Survey123 use in Lithuania:
- Transportation.
- Municipal property management and maintenance.
- Healthcare.
- Public safety.
- Cultural heritage
- Linguistic research.
- And some others.
At the same time, the Ukrainian side prepared its questions:
- Conducting field quests and Hybrid CTF / Cyberjura competitions.
- Creating mobile forms for OSINT-, GIS- and STEM-tasks.
- Survey123 integrations with ArcGIS Online and StoryMaps.
- QR-routing of teams and automatic collection of results.
- Geolocation, photo fixation and validation of field tasks.
- Building an evaluation system and automatic export of results.
- Using Survey123 for training military-applied scenarios and command-tactical games.
- Typical mistakes when organizing large student events through Survey123.
- Examples of real use cases in educational or security projects.
- Using artificial intelligence and configuring dashboards. In particular:
- building graphs and charts based on data samples from Survey123;
- filtering results by various criteria;
- creating interactive Dashboard elements;
- using category selectors, filters and actions;
- displaying results separately by teams, locations, stages or types of tasks.
We invite you to join the team of IT leaders from Europe and the World!
Досвід країн Балтії у використанні ArcGIS Survey123 для модернізації шкільної освіти в Україні - 9 червня 2026 року.
Міжнародна академія геоінформатики спільно з партнерами використовує такий цікавий інструмент, як ArcGIS Survey123. За допомогою цього застосунку збору польової інформації в рамках підготовки молоді до національного спротиву в Командно-штабній грі "Кіберджура" уже втілюються актуальні проєкти:
- Яким є бачення Перемоги України очима молоді та їхніх батьків?
- Доброчесність.Вплив корупції на державу, суспільство, громадянина.
- КШГ "Кіберджура": модельний захід After Action Review.
Проте, власного досвіду застосування застосунку виявилося недостатньо і команда HNIT-BALTIC group (https://www.gisbaltic.eu/en-gb/home) зголосилася поділитися з виховниками і наставниками КШГ "Кіберджура" напрацюваннями в Країнах Балтії. Пан Linas Gipiškis спільно з Agnė Matonienė (GIS analyst) і Vytautas Gipiškis (CTO) підготували презентацію з агендою: "Короткий вступ до Survey123 та важливі пропозиції":
👉Ключові функції та можливості (включаючи звітність, інтеграцію з іншими програмами ArcGIS та зовнішніми системами, такими як MS Flow).
👉Методи проектування форм.
👉Приклади використання Survey123 у Литві:
- Транспорт.
- Управління та обслуговування муніципальної власності.
- Охорона здоров'я.
- Громадська безпека.
- Культурна спадщина
- Лінгвістичні дослідження.
- Та деякі інші.
Водночас, українська сторона підготувала свої питання:
- Проведення польових квестів і Hybrid CTF / Cyberjura-змагань.
- Створення мобільних форм для OSINT-, GIS- та STEM-завдань.
- Інтеграції Survey123 з ArcGIS Online та StoryMaps.
- QR-маршрутизації команд і автоматичного збору результатів.
- Геолокації, фотофіксації та валідації польових завдань.
- Побудови системи оцінювання й автоматичного експорту результатів.
- Використання Survey123 для навчальних військово-прикладних сценаріїв та командно-тактичних ігор.
- Типові помилки при організації великих учнівських подій через Survey123.
- Приклади реальних кейсів використання в освітніх або безпекових проєктах.
- Використання штучного інтелекту та налаштування дашбордів. Зокрема:
- побудова графіків і діаграм за вибірками даних із Survey123;
- фільтрація результатів за різними критеріями;
- створення інтерактивних Dashboard-елементів;
- використання category selectors, filters та actions;
- виведення результатів окремо по командах, локаціях, етапах або типах завдань.
Белінський Олег: Маємо масштабний науково доведений факт тупіння від дистанційного навчання.
ВідповістиВидалитиНайбільші міжнародні організації (включно зі Світовим банком та OECD) називають цей феномен «learning loss» (втратами в навчанні).
Найбільш глибоку оцінку ситуації дали глобальні результати дослідження PISA, які порівняли рівень знань підлітків до пандемії (у 2018 році) та після тривалих періодів дистанційного навчання (у 2022 році). У дослідженні взяли участь близько 175 мільйонів 15-річних учнів із понад 70 країн.
Масштаб регресу вимірюється не оцінками, а «місяцями навчання», які діти фактично втратили, перебуваючи за екранами.
Порівнювали математику та читання.
Середній бал із математики в усьому світі впав на 12 пунктів. У метриці PISA це еквівалентно 7 місяцям повноцінного навчання, які просто «випали» з життя школярів. З читання в низці країн падіння склало понад рік.
Дослідження чітко показали, що довше школи залишалися закритими і покладалися виключно на онлайн, то сильніше падали результати. У країнах із найдовшими локдаунами втрати становили близько 9–12 місяців.
Дослідники мозку, психологи та педагоги виділяють три ключові причини, чому онлайн-формат поступається класичному класу.
Дослідження активності мозку показують, що під час тривалих відеодзвінків навантаження на префронтальну кору приблизно на 30% вище, ніж при живому спілкуванні. Мозок витрачає занадто багато енергії на обробку викривленого цифрового сигналу, і ефективність сприйняття різко падає вже після 40 хвилин.
У класі досвідчений учитель зчитує мову тіла: за поглядом, нахилом голови чи зітханням він одразу розуміє, хто не засвоїв матеріал. У Zoom або Teams, особливо з вимкненими камерами, цей зворотний зв'язок зникає.
Домашня обстановка не сприяє фокусу. Без зовнішнього структурування (шкільних стін, присутності вчителя) утримувати увагу підлітку вкрай складно. У результаті відповідальність перекладається на батьків, у яких часто немає часу або кваліфікації.
Школа це не лише лекції, а й емоційний інтелект, ігри на перервах та командна робота. Без цього навчання втрачає емоційне забарвлення, а рівень тривожності та депресії у дітей зростає, що безпосередньо блокує здатність запам'ятовувати нове.
Дистанційне навчання колосально збільшило соціальну нерівність. У найбільш уразливому становищі опинилися діти з родин із низьким доходом та жителі регіонів зі слабкою інфраструктурою. У них банально не було окремих кімнат для занять, якісних ноутбуків для кожної дитини в сім'ї або стабільного інтернету. Тоді як забезпечені родини могли компенсувати провали школи репетиторами.
Українські дослідники та дані міжнародного звіту PISA-2022 (де Україна змогла провести тестування у 18 з 27 регіонів) чітко зафіксували, як саме ковідний онлайн-формат ударив по знаннях наших учнів.
Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), порівнюючи моніторинги різних років (зокрема, зрізи 2018 та 2021–2022 років), зафіксував суттєве зниження середніх балів.
Понад 40% українських підлітків не змогли досягти навіть базового (2-го) рівня математичної грамотності за стандартами PISA. Це означає, що підлітки мають труднощі з елементарними розрахунками, які потрібні в повсякденному житті.
ВидалитиЧастка учнів, які не подолали базовий поріг із читання та розуміння текстів, зросла майже на 4%. Школярі стали гірше аналізувати прочитане, розрізняти факти й думки.
2021 рік став першим роком, коли математика мала стати обов'язковим предметом ДПА (державної підсумкової атестації) для всіх випускників, і тестування розділили на два рівні стандартний та профільний.
Результати виявилися катастрофічними: більше 31% абітурієнтів (майже третина!) взагалі не склали ЗНО з математики, тобто не набрали навіть мінімального прохідного бала (який і так був установлений на рівні всього 10 первинних балів із 67 можливих).
Це був шок для системи. Влада опинилася перед фактом: третина випускників країни офіційно визнана математично безграмотною.
Замість того, щоб змінювати підходи до викладання, впроваджувати програми наздоганяючого навчання (catching-up занять) чи підтримувати вчителів, система пішла шляхом найменшого опору.
Через пандемію, а згодом і через початок повномасштабної війни, ЗНО замінили на НМТ (Національний мультипредметний тест). І ось як там «вирішили» проблему з математикою.
З тесту повністю прибрали складні завдання, де потрібно було розписати хід думки, довести теорему чи розв'язати комплексне рівняння з параметром. Тест став майже повністю тестовим (вибір однієї відповіді з кількох або встановлення відповідностей.
Кількість завдань різко скоротили, а самі задачі стали шаблонними, які можна «натаскати» за кілька тижнів перед іспитом за допомогою онлайн-тренажерів.
Це явище в соціології освіти називається «девальвацією оцінювання». Якщо ми знижуємо стандарти тесту, ми отримуємо ілюзію того, що діти стали краще вчитися, хоча насправді ми просто опустили планку до рівня підлоги.
Це має три руйнівні наслідки для країни.
Дитина отримує високий бал за спрощений тест, думає, що знає математику, вступає на інженерну чи ІТ-спеціальність, а на першому ж курсі університету стикається з вищою математикою і відраховується, бо бази немає взагалі.
Без реальної шкільної математики неможливо підготувати якісних архітекторів, програмістів, фізиків чи військових інженерів, які зараз критично необхідні для відновлення та захисту країни.
Коли для складання іспиту достатньо мінімальних зусиль, у дітей та адміністрацій шкіл зникає стимул вчити глибоко. «Навіщо напружуватися, якщо тест і так легкий і його всі складуть?».
І тупість влади продовжується, вони вирішили що за суттю екзамен взагалі не потрібен.
Щоб подолати провал у знаннях, Захід не став спрощувати іспити, а влив сотні мільярдів доларів у розширення навчального часу та індивідуальну підтримку. Головним інструментом стало масове безкоштовне репетиторство за рахунок держави (High-dosage tutoring): учнів, які найбільше відставали, витягували з кризи інтенсивними заняттями в малих групах прямо під час шкільного дня. Крім того, уряди США та країн Європи профінансували безкоштовні літні академії наздоганяючого навчання, а в деяких регіонах офіційно подовжили навчальний день або тривалість семестрів, щоб надолужити пропущені теми.
Такий підхід базувався на жорсткому збереженні високих стандартів оцінювання, де тести залишалися складними, але дітям давали реальний ресурс для росту. Замість маскування проблеми «намальованими» балами, західна система зробила ставку на адресну допомогу вчителям, залучення додаткових менторів та цифрові платформи адаптивного навчання, які підлаштовували завдання під поточний рівень кожної дитини. Завдяки цьому провідним країнам вдалося стабілізувати падіння та розпочати хоч і повільне, але реальне відновлення освітнього потенціалу.
Але то все не про нас. У нас тупіння то норма життя.