Кіберджура: Заняття з українськими старшокласниками щодо об’єднання сил для опору в інформаційній війні

Заняття №5. 18:00 08 березня 2022 року. Тринадцятий день війни. "Інформаційний патріотизм. 12 порад як побачити правду в морі дезінформації і брехні (в Інтернеті і ЗМІ)"“Небезпека глобального потепління”, “теорія еволюції”, “неспроможність астрології” - ці питання до війни були предметами запеклих дискусій, в яких аргументи кожної зі сторін можуть здатися переконливими. Як відокремити істину від брехні і помилок. Спеціально для вас генерал-майор спецбезпеки професор Леонід Харченко вибрав найбільш дієві і прості способи. Заняття проводить к.т.н. Іван Галенко.
Заняття №4. 18:00 07 березня 2022 року. Дванадцятий день війни. "Інформаційний патріотизм". Разом з професором Любов'ю Найдьоновою розбираємо технологію рефлексивного управління, і те, як використовує її ворог проти власного населення. Конструювання двоступеневого інформаційного повідомлення. Дивимося попередні відео нижче в цьому пості, поширюємо і формуємо "трійки" та "п'ятірки" для роботи в командах джур-кіборгів для примусу орків до миру та просвітлення. 
Заняття №3. 18:00 06 березня 2022 рокуОдинадцятий день війни. "Десять правил безпеки на іфнормаційній війні". Віце-президент Міжнародної академії геоіфнорматики к.т.н. Іван Галенко. Заняття на основі презентацій, розроблених генерал-майором спецбезпеки професором Леонідом Харченком.
Заняття №2. 18:00 05 березня 2022 року. Десятий день війни. "Про психологічні мішені інформаційної війни".

Заняття №1. 18:00 03 березня 2022 року. Восьмий день війни. І ця війна не закінчиться на  полі бою. Вона закінчиться лише тоді, коли в головах ворогів зміниться путінська картина світу на щось реальне, адекватне. Тому попри обстріли о 18:00 03 березня 2022 року "Студія ТБ-7 продакшн" записує майстер-клас українського психолога, доктора психологічних наук, член-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Любові Найдьонової (Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, заступник директора) на тему: "Об’єднання сил для опору в інформаційній війні".

Медіапсихолог Любов Найдьонова каже: Україна у вогні, знаходячись у бомбосховищах, діти прагнуть бути корисними і брати участь, хоча б у інформаційній частині цієї важкої гібридної війни.
Як бути корисним і найбільш ефективним. Що варто робити, що не варто робити зараз і у найближчі дні. Як найкраще використати доступ до інтернету. Якщо інтернет зникає, на чому сконцентрувати зусилля. Інформаційна боротьба за правду про цю війну. Тези презентації.
Слайд 1. Підготовка матеріалів у Гаагу.
  • Прокурор Міжнародного Кримінального Суду у Гаазі Карім А.А. Хан, який розпочав розслідування військових злочинів, скоєних російськими варварами в Україні, просить усіх, хто має документальні свідоцтва військових злочинів, передавати йому ці свідоцтва електронною поштою
  • otp.informationdesk@icc-cpi.int 
Слайд 2. Чат-бот з фіксації злочинів Росії для Гааги @tribunal_ua_bot
Потрібно фіксувати:
1. пошкодження об'єктів цивільної інфраструктури;
2. поранення цивільних осіб та уламки снарядів у межах міста;
3. факти пересування, пошкодження та ведення бойових дій у житлових кварталах;
4. факти захоплення/пограбування вашого майна;
5. факти пошкодження медичного транспорту та позбавлення доступу до медичної допомоги;
6. факти фізичного насилля, позбавлення волі цивільного населення окупантом;
7. використання окупантом цивільного одягу, одностроїв та військових емблем;
8. використання цивільної інфраструктури з військовою метою під прикриттям цивільних.
Слайд 3. Структура свідчення
  • Я такий-то, рік народження, перебуваю там-то
  • Фіксую факт такий-то: 
  • відео на мобільний телефон
  • свідчення такого-то про те-то, що відбулося там-то і тоді-то
  • власні свідчення про те-то, що відбулося там-то і тоді-то 
Слайд 4. ХРОНОПИС
  • Можливий і без інтернету, коли з’явиться, стане доступним.
  • Хронопис в Кіберджурі може бути прив’язаний до місця і візуалізований для більш ефективного використання.
  • Спільними розподіленими зусиллями ми зробимо краще спільну справу. 
Слайд 5. Спілкування з росіянами може бути автоматизоване, щоб не підставлятися під їхні емоційні атаки і краще зберегти себе для майбутніх дій.
Для тех, у кого есть родственники/знакомые в России и Беларуси, которым нужно раскрыть глаза на войну. 
Если у вас нет сил звонить им самостоятельно и убеждать, вот вам инструмент, который позволит несколько автоматизировать этот процесс.  
Как работает: 1 – Переходим в бот «Звонок другу» https://t.me/DzvinokDruguBot. 2 – Жмем «Начать». 3 – Отправляем до 10 номеров своих родственников/друзей из РФ или РБ. 4 – Они получат звонок на телефон и СМС: 
⁃ Звонок с таким аудио: https://youtu.be/Sh1OsYkcefA 
⁃ СМС со ссылкой на телеграмм-канал "Правда о войне в Украине" https://bit.ly/3snIr1l 
Майданчик “Кіберджури” стає своєрідною платформою для проведення “Місяця кібербезпеки – 2022” серед закладів середньої освіти;  він дозволяє розширити освітньо-прикладні можливості для школярів, які бажають змінюватися самі й змінювати світ навколо себе; формує нові компетентності учня та його критичне мислення. Для участі в Кіберджурі слід зареєструватися в гуглформі https://forms.gle/xioEtnMzHww8Bmc87Співпраця учнів і виховників формує нове спілкувальне поле – партнерства, наставництва. Успішна країна народжується з окремих одиниць – креативних, старанних і відповідальних громадян, які володіють глибинними знаннями. І “Кіберджура” дає такі можливості для учнів, а вони своєю чергою стануть тими зірками на українському небосхилі, які будуть здатні утверджувати велич своєї країни знаннями та вміннями. Знайомство з технологією через майстеркласи можна почати звідси: https://kiberdjura.blogspot.com/2021/02/story-maps-arcgis.html

Підписуйтеся на канал "Кіберджура" https://t.me/kiberdjura щоб дізнатися більше.

Умови для участі в КШГ "Кіберджура" тут >>>.

Головний інформаційний партнер КШГ "Кіберджура" - Студія "TV-7 production" (https://tv7.studio).

Коментарі

  1. Анализ российского аналитика:
    "Начинаются афтешоки введенных санкций. Автоваз останавливает сборку автомобилей из-за дефицита электронных компонентов. По всей видимости, в скором времени встанут и другие автомобильные заводы.
    Моногорода — такие как Тольятти, Набережные Челны — накроет производственный, а затем и социальный коллапс. По цепочке встанут поставщики.
    Китай отказывается от транзита в Европу через территорию России. Возникает вопрос и с морским экспортом из России — крупнейшие перевозчики отказываются от сотрудничества, своего контейнерного (да не только контейнерного) флота у России нет. Нет флота рыболовного.
    Сейчас даже сложно понять, что именно будет сыпаться в первую очередь, что — во вторую. Месяца два на запасах мы еще как-то протянем, после чего фаза «война» быстро перетечет в фазу «голод». Нормированное распределение продовольствия, табачные и голодные бунты. В общем, примерно май-июнь — это окончательный переход к действующей катастрофе. Это стоит учитывать во всех своих планах.
    Кроме того, нельзя забывать и об идущей «не-войне». Мобилизация становится единственным вариантом ее продолжения, кадровая армия уже подходит к концу. Проблема не в потерях, которые как обычно, неизвестны (официальные полтысячи от Минобороны — это примерно как сирийские потери, которые к реальности имеют крайне отдаленное отношение). Проблема в том, что Украина — большая страна, и армия попросту растворяется на ее просторах. Для ведения боевых действий и контроля территории (а без оккупации удерживать такую территорию невозможно) потребуется сотни тысяч, а возможно, и миллионы мобилизованных. Скудеющий ресурс будет направляться в первую очередь туда, остальному населению предложат затягивать пояса и урезать аппетит.
    Радостное хлопанье крыльев по поводу национализации экономики тоже стоит несколько умерить, так как национализация будет обоюдной — все российские инвестиции за рубежом тоже будут перераспределены и конфискованы, но и внутри страны что делать с «обновкой»?
    Ну, национализуем мы авиапарк — запчасти где?
    В стране прекращен выпуск огромного количества жизненно необходимых материалов. Я не говорю про электронику, речь идет о гораздо более простых, но не менее важных компонентах. Нет, к примеру, отечественного гидразина. Его используют для проведения работ в теплосетях. Резко увеличится их износ и ржавление котлов. И без того изношенных почти на все 100 процентов. Начнутся инфраструктурные аварии и катастрофы.
    Страна резко и быстро просядет, инфраструктура будет неспособной поддерживать жизнеобеспечение для нынешнего количества населения. Выход — в его утилизации. Через массовую смертность от голода, болезней, ну и еще повоюем где-нибудь. Чтобы вымирали с пользой.
    Однако есть и хорошие новости. Это будет продолжаться не слишком долго. В отличие от относительно компактных и гомогенных Венесуэлы, КНДР, Зимбабве Россия — это большая страна. С очень большими региональными различиями и степенью развитости территорий.
    Катастрофа приведет к перераспределению внутренних балансов — бедные регионы обнищают очень быстро, относительно благополучные протянут дольше. Напряжения между регионами и возникающие противоречия быстро приведут к целому ряду внутренних разломов и разрывов, а потому вся конструкция начнет быстро сыпаться. И как обычно, стоит посыпаться одному, как распад пойдет уже неостановимо.
    Подобный сюжет тоже будет носить катастрофический характер, но он станет альтернативой сценарию «Ужас без конца». А значит — появится шанс. Не у всех, конечно, но пока его нет ни у кого.
    Кстати, вариант «возрождения» я не рассматриваю по банальной причине. Пока у власти те, кто привел страну к катастрофе, этот вариант утопичен. Надеюсь, хотя бы это понятно без объяснений".

    ВідповістиВидалити
  2. Путин, за последние 15 лет, создал мощное, непробиваемое российское массовое сознание. Олег Хомяк
    Оно совершенно не подваластно логической аргументации, фактам и аргументам, успешно самовосстанавливается и защищает себя.
    Оно искренне верит что в Украине (где Президент - еврей) нацисты управляют всем, что Запад хочет уничтожить Россию и Россия луч света в прогнившем западном мире и т.п. продукты производства российских философов второй половины 19 века (после позора Крымской войны), и советской идеологии.
    Но, что самое удивительное. Подобная мощь, тоталитарная по сути, была создана и в Советском Союзе и в нацистской Германии, и в фашистской Италии, и в северной Корее. Но! В условиях тотального контроля информационного поля.
    Путин же создал своего массового монстра при полной информационной открытости, массовых путешествиях россиян за границу, при издании в России лучших переводных западных книг с либеральными ценностями.
    И в таких условиях Путин создал такого монстра. Чувствуете гений Путина? Вернее демон Путина.
    От зубного техника до профессора - эти люди, россияне, совершенно адекватные в личной и профессиональной жизни, вдруг при упоминании Украины, США и других триггеров, вдруг становятся на одно ментальное лицо и воспроизводят один и тот же текст. Независимо от образования, уровня интеллекта, этнического происхождения, возраста и пола - все легко переключаются в путинский режим функционирования массового сознания.
    Это супер успешная психооперация. И это интересно для осмысления по нескольком причинам: просто интересно, интересно для понимая как работает моя психика и как обеспечить безопасность психики, как обеспечить уверенный вариант развития, духовной практики и социальной свободы и как работать на разрушение враждебного массового сознания (денацификация в терминах Путина, или депутинизация в нашем понимании).

    ВідповістиВидалити
  3. Lyubov Naydonova 1 год · https://www.facebook.com/lyubov.naydonova/posts/5080413648688295
    Психологічні хвилинки для дітей. Що робити з нав'язливими негативними емоціями.
    Страх, гнів, провина. Дитина часто не може розрізнити свої емоції, зрозуміти, що з нею відбувається, бо іще цьому не навчилася. Їй просто погано.
    Ми виходимо з того, що всі ці три негативні емоції присутні, це нормально для нашої ненормальної ситуації. Присутні, але не проявляються, прояви гальмуються з різних причин. Але для психічки така ситуація загальмованих емоцій не корисна, напруга соматизується (відкладаться в тілі, порушує функціонування органів і систем). Тому дуже важливо знайти і запропонувати дитині культурні і безпечні форми розрядки накопичених емоцій. Не просто для регуляції, зменшення, а різкого скидування.
    Вправа "Бокс". Я помітила, що коли ми робимо вправу великан-сила землі, деяхто з хлопчиків починає боксувати стиснутими кулаками перед екраном. Це добре, якщо ви можете організувати "боксерську грушу", щоб діти по черзі могли боксувати, покажіть, як поставити правильно руку для удару (прямий зап'ясток, правильно стиснутий кулак - великий палець не всередині кулачка), щоб уникнути пошкоджень. Якщо буде забиття кісточок кулачка, чи больові відчуття - це може навіть психологічно бути для підлітка цілющим. Але дітям молодшим важко контролювати, тому їм більше підходять вправи з подушкою, а то й безконтактні. Можна робити вправу і без груші, коли кулак однієї руки рухається різко вперед, а інша зігнута в лікті рука рухається різко назад, додаючи сили. + при цьому різкий видих.
    Вправа "Намалюй і знищ". Емоції свої, які заважають, переслідують і не відпускають - від них можна допомогти собі звільнитися, символізуючи. Малюємо на папірці (можна навіть газетний чи з упаковки), малюємо те, від чого погано, що заважає, гнітить, злить. А потім різко зіжмакуєм цей папірець і рвем на дрібні частки, або зіжмакуємо сильно і закидуємо якнайдалі. Підбираємо сміття і ще раз закидуємо якнайдалі. Варіант знищення з ліпкою - із чого завгодно (навіть із грязюки) виліплюємо те, що заважає - опредмечуємо наш гнів, злість, страх, тривогу. Ставимо перед собою і різко хлопаємо по фігурці, перетворюємо на лепешку (коржик), розплескуємо кілька разів стукаючи, збираємо в кульку і знову розплескуємо, збираємо і знову розплескуємо.
    У цьому напрямі можете придумувати свої вправи для емоційної разрядки.

    ВідповістиВидалити
  4. https://flot2017.com/strong-kak-okkupanty-planirovali-kontrolirovat-ukrainu-dokument-strong/

    ВідповістиВидалити
  5. День Харькова. 5-е марта. Микита Соловйов
    Город уверенно входит в колею. Не то, чтобы эта колея нам нравилась. Но харьковчане медленно и уверенно, как и принято у нас в городе, начали обживаться в этих условиях.
    Сегодня бомбежек было больше чем вчера. Обстрелов примерно столько же, может немного больше. Но тут я могу быть очень неточным. В отличие от ракетных обстрелов и авиаударов, обстрелы Смерчами я слышу далеко не по всему городу. Больше всего обваливали опять Салтовку. Причем нет впечатления, что это какой-то целенаправленный выбор. Скорее просто это тот район, на позицию для обстрела которого проще всего подойти рашистам. Если я правильно понял, то по статистике городского штаба было порядка 40 попаданий в дома. Это за день.
    По окрестностям города ЗСУ и ТРО гоняет оккупантов и утилизирует их в каких-то промышленных объемах. Но они все прут и прут. Такое впечатление, что это задача о бассейне с двумя трубами. "В одну трубу вливается, в другую выливается." Насколько видно с моей кочки, сейчас уже утилизация идет быстрее, чем прибывают пополнения нелюдей. И я уверен, что ресурс этих зомби не бесконечен и уже постепенно начинает иссякать.
    Количество уехавших из города уже заметно невооруженным взглядом. В моем и соседних домах. это центр города, остались люди меньше чем в половине квартир. Причем в многих часть выехала. Поток желающих уехать еще явно не закончился, но уже в целом понятно, кто решил остаться, а кто уезжать. Даже вот по своему дому могу сказать, кто уже уперся и решил оставаться. И есть люди, которые просто физически не в состоянии выехать так, как это реально сейчас. Старики, которые просто не перенесут поездку в этом переполненном поезде.
    Оставшиеся становятся все сплоченнее. Я не о масштабах города, я о масштабах дома, двора и т.д. Я в первую очередь сужу по своим и соседним домам. Но по рассказам ребят о других районах, у большинства тоже самое. Личный мир каждого неожиданно схлопнулся с масштабов всего города до масштабов дома и квартала. И соседи наконец заметили друг друга. Когда ты выходишь в основном во двор и пару ближайших магазинов, то соседей заметить легче. У нас в доме вообще установили дежурства кто когда идет в магазин, причем расходятся в разные. Каждый покупает на весь дом, благо это теперь не 80 человек, а 20.
    Временами кажется. что волонтерская сеть города состоит примерно из всего населения города. Во всяком случае, количество задействованных людей превосходит все мои представления о возможном. Причем подавляющее большинство утверждает, что они не волонтеры. И вообще, они маленькие люди, которые просто немного помогают. Особенно смешно это было мне слышать от человека, отдавшего под склад гуманитарки свежекупленное здание и сам в нем активно работающий, еще и переключив на гуманитарку неразбежавшийся персонал своего предприятия. Я не исключение, я тоже не считаю себя волонтером, просто по мелочи делаю что могу.
    Да, не только люди, но и город как организм в целом тоже начал выстраивать какую-то не нормальную, но упорядоченную жизнь. Порядок в хаосе. Возможно, часть этих вещей выглядит не самым осмысленным образом и скорее симулирует нормальную жизнь. Например, я вот совершенно не уверен, что при сегодняшнем трафике в городе нужны светофоры. Но они опять начали работать! И когда это видишь, то становится немного теплее и спокойнее. А это сейчас даже более важно, чем сэкономленные минуты.
    Харьков явно настроен простоять столько, сколько потребуется. И если мы все не бьем сами врага, то как минимум должны не путаться под ногами у ЗСУ и ТРО и самим обеспечить свой быт. А по возможности и помогать им как сможем. Да, этот быт будет неидеальным. Но мы должны простоять столько, сколько понадобится. Хотя бы чтобы наши защитники видели кого они защищают. Это наш город. И мы не оставим его. А разрушенное уродами мы после победы отстроим лучше прежнего.
    Харьков стоит!
    Слава Украине!
    Низкий поклон нашим защитникам!

    ВідповістиВидалити
  6. Lyubov Naydonova 3 год ·
    Психологічний імунітет. Короткий фрагмент конспекту сьогодняшнього заняття з Ізраїльськими колегами. Головний психологічний стан, на який спрямовано наші зусилля, це відчуття нікчемності і безсилля, в якому перебувати шкідливо для психіки.
    Важливі речі. Програма психологічний імунітет. 9 ключів.
    1) Бути в дії. Кому я можу допомогти зараз? Це допомагає і нам, і дітям. Мати мету і роль дає сенс у ситуації. Бути зайнятим. Дати конкретне завдання - порахуй скільки дітей, допоможи мені зробити ... Думати - Що ще може зробити дитина, щоб допомогти собі.
    2) Обов’язок. За що я відповідаю. За те, щоб заспокоїти, зайняти дітей (навчанням, наприклад), за зв’язок з колегами, керівником. Дати дітям обов’язок – це те, що дає відчуття контроля. Дайте дитині місію, щоб вона відчувала себе потрібною іншим. Це дає сили. Обов’язок рятує людину.
    3) Рутина. Школа має повернутися до рутини. Рутина, звичність – це велика сила. Зробити розклад занять. Навіть зараз, коли все змінилося, для дитини буде частина зайнятості, яка збереглася. Це наснажує, бо тут я знаю, що потрібно робити. Розклад, що буде сьогодні, що буде потім. Рутина – це важлива річ.
    4) Організація. Коли світ змінився, потрібно організувати свій день, що іще треба зробити. Навіть малі проблеми, які ми вирішуємо, це укріпляє нас.
    5) Якір. Що допомагає мені? Що тримає мене? Сім’я, друзі, робота, мета. Послухати музику, поговорити, маленьке задоволення в ситуації. Дитину спитати Що тобі дає задоволення в цій ситуації?
    6) Бути на зв’язку. З ким, як, коли. Увага дітям, які віддаляються, усамітнюються, стимулювати зв’язок і тримати контакт.
    7) Встановити різницю між небезпечно і страшно. Небезпека - коли є конкретна загроза, її можна зменшити дією. Страх – це наше відчуття, а не небезпека, а тіло так поводить, як наче небезпека. Коли страх, можемо навчити повільно дихати, стиснути-розслабити м’язи, відволікти увагу. Зараз небезпечно чи просто страшно?
    😎 Разом – сила. Ми разом пройдемо це. Ми допоможемо один одному. Це пройде. Це важка ситуація, але вона не буде вічно. Вона закінчиться. Ми разом пройдемо це. Бути разом.
    9) Розмовляти з дітьми спокійно. Якщо дорослі нервують, то це дуже впливає на дітей. Не все мають бачити діти. Новини постійно – дитині погано. Треба передавати відкрито і спокійно, передавати факти, у відповідності до віку. Головне – послухати, що діти знають.

    ВідповістиВидалити
  7. Sergey Parashyn 2 год · А что там за поребриком?
    «Вчера Путин подписал «антикоррупционный» указ, по которому можно конфисковывать деньги со счетов чиновников и членов их семей, если суммы поступлений кратно превышают официальные доходы семьи. Почему «антикоррупционный» в кавычках — да потому что государство, смысл существования которого красть, красть и еще раз красть отовсюду, не может бороться само с собой.
    В современной России любые решения принимаются исключительно в текущем контексте. Горизонт планирования в неделю максимум не предполагает никаких сложных решений. Рефлекторное управление — замечаем лишь те проблемы, в которые с размаху впечатываемся на ходу. На них и реагируем.
    Нужно понимать, что фашизм, который сейчас установлен в стране, безусловно, задавил общество. В России бывало всякое, но вот такого террора — никогда. Мобилизационные рывки и сопутствующий им террор — да. Но они всегда были обоснованы идеей, как правило — модернизационной. Нужно потерпеть во имя чего-то лучшего. Нынешний террор безыдейный, так как у правящей касты нет за душой вообще ничего, кроме банальной и предельно тупой алчности. Диктатура гангстеров — явление не уникальное, но для нашей цивилизации такое впервые. Все-таки не Латинская Америка и не Африка.
    Соответственно, ни у общества, ни у правящей знати нет поведенческих стереотипов под такой тип диктатуры. Отсюда и рефлекторность управления — нет схем, с помощью которых правящая каста может управлять. Террор имеет бесструктурный, несистемный и абсолютно хаотический характер, а потому — чудовищно затратен и пожирает сам себя. Если же добавить к этому классический кризис периферийного капитализма, быстро перерастающего в банальный фашизм — а нынешняя «не-война» на Украине — это как раз попытка решить внутреннюю катастрофу за счет создания катастрофы внешней, то налицо полный комплект неразрешимых противоречий, которые ведут систему к краху. Естественное желание правящей касты — оттянуть крах и свой неминуемый уход со сцены.
    Поэтому теперь террор переходит от задавленного общества к чиновному сословию. Все ранее действовавшие договоры (безнаказанность в обмен на лояльность) перестают действовать. «Не-война» привела к тому, что чиновники, обустраивавшие свое будущее на Западе (а где его еще обустраивать, когда номенклатура уничтожает страну, проедая ее до базальтового слоя?) вдруг и внезапно оказываются у разбитого корыта. Все, что нажито, идет прахом. Еще полгода-год такой «демилитаризации» - и придется лечить нажитый геморрой в районной поликлинике, которую ты же сам и оптимизировал. Соответственно, лояльность резко падает, начинается брожение.
    Собственно, потому и указ о конфискации — это угроза террора уже против обслуживающего режим сословия. Это ведь не только гражданские чиновники, это и силовики, которые точно так же пилят бюджеты. Здесь разницы нет никакой — под топор попадают все.
    Но деваться уже некуда. Благополучие режима держится на этой касте. И если лояльность идет прахом, то режим пытается взять касту чиновников страхом. Другого инструмента управления уже нет. Какое-то (короткое) время это будет работать. Но точно недолго».

    ВідповістиВидалити
  8. Ilia Kenigshtein 9 год ·
    Я вижу, как растёт тенденция призывов к россиянам открыть глаза и увидеть, что на самом деле в Украине сейчас идёт война. Война РФ против Украины и ее мирных жителей. И увидев, сделать что-то: выразить свою позицию, выйти на улицы, площади городов с протестами.
    Скажу свое мнение. Считаю это бесполезно. Неблагодарный труд, который ни к чему не приведёт. Не тратьте своё время. На улицы российских городов хоть и вышли тысячи, но миллионы дальше сидят по своим домам. Им - похуй. Даже не страшно что посадят. Просто похуй. Других чувств в отношении войны у них нет. Погибнут ещё сотни наших детей - будут и дальше сидеть.
    Суть в том, что все началось гораздо раньше. Эта война - есть прямое следствие отношения россиян к украинцам. Сам факт возникновения и существования СССР подразумевал собой механизм сегрегации людей по расовому и национальному признакам. Россияне привыкли, что они - высшая раса, привилегированная каста внутри СССР. Все остальные, включая украинцев, в сознании среднестатистического россиянина - люди второго сорта.
    Украинские культура, язык, традиции - всё это в совке воспринималось большинством россиян как изъян, ментальная инвалидность. И так было почти всегда, сколько существует советское и российское кино, литература, СМИ. В этом - вся идея их шовинизма. Рожать, растить и воспитывать людей в ненависти и презрении к ближним, забивая их головы информационной кашей про империю, собственную уникальность и величие. Шовинизм и сегрегация.
    Война сейчас - следствие того, что происходило годами в головах. Они считают, что в данный момент РФ не воюет с нами, а наказывает. Как наказывают младших несмышлёных братьев. Ставят на место.
    О чем говорить, что объяснять. К чему призывать. Нет смысла. Никаких чувств там давно нет, есть мёртвая ткань в головах, в которую десятилетия через ТВ, фильмы, музыку, новости, анекдоты и массовую культуру ненависти вбивали презрение к своим соседям.
    Даже думающие, умеющие делать самостоятельные выводы россияне - даже они до сих пор, в основной своей массе не могут заставить себя на 100% избавиться от великорусского шовинизма. Ведь где-то в глубине своих душ, многие из них продолжают считать, что Украина - это второсортное государство.
    Это уже не война Путина. Это война каждого россиянина. Не только того, кто принимает в ней участие, поощряя этот чудовищный, нечеловеческий геноцид. И не только того, кому похуй. Но и того, кто в белом пальто и правильном ожерелье в правильный прайм-тайм омерзительного пропагандистского телеканала выходит в эфир с плакатом “нет войне».

    ВідповістиВидалити
  9. Юрій Бутусов 16 хв · На війні вже не залишилось нічого дешевого, крім підготовки. Бо її купити не можна.
    Дороге озброєння, дороге спорядження, дорогий транспорт, дорогий звязок. Виплата компенсацій загиблим військовослужбовцям - 15 мійльонів гривень. Одноразова допомога усім пораненим - 100 тисяч.
    Єдине, що не купиш на війні - це час для підготовки та її якість. Підготовка, яка б дала людині зрозуміти ким є на війні він сам, ким є його товариші та командири, та в якому порядку вони роблять військову роботу разом. Підготовка, яка б показала, що на війні є страх, багато страху, і подолати паніку та страх можливо тільки якщо ти разом з людьми, які мають стати з тобою одним цілим.
    Загибель людини коштує державі набагато дорожче курсу молодого бійця та маневрів на злагодженість. Економити на підготовці - це найбільша та найбезглуздіша розкіш на війні, яку нічим не виправиш, бо непідготовлені люди у бою це не ресурс, а баласт, який заважає. А навчання в бою на фронті віднімає набагато більше часу ніж в тилу.
    Найбільша помилка для людини на війні - не готувати себе до бою та до страху, і думати, що хтось інший подбає про особисту безпеку та гарантує від ризику. Час для навчання на війні - це будь-який час, який ти можеш знайти для себе, навчання - це твоє життя.
    Найбільша помилка для керівника на війні - віддавати наказ, виконувати який людина не здатна.
    Усі ці помилки війна виправляє з часом. Але бере свою ціну. І хтось сплачує найбільшу ціну, яка вище будь-яких компенсацій.

    ВідповістиВидалити
  10. Володимир Степанець 15 год · Чому не варто використовувати WiFi "на нулі" (та й не тільки)? Чи правда, що "по терміналам Starlink прилітає"? Чому не варто "роздавати інтернет" із мого смартфону на ВОП? Та подібне…
    Або - Трішки про WiFi та засоби РЕР ворога.
    Сучасні технології дозволяють досить точно виявити місцезнаходження ввімкнутого смартфона, лежачого на поверхні Марса з Землі. Питання лише в наявності потрібного обладнання та фахівців. Ми воюємо в Україні з ворогом, котрий знаходиться суттєво ближче. І одна з типових неусвідомлених проблем - виявлення положення будь яких випромінювачів WiFi засобами РЕР ворога.
    Фахівці вже тут почнуть казати "Bluetooth теж" чи "Та що завгодно виявити можна", та будуть праві. Але я хочу наразі пояснити лише правила бойової гігієни відносно WiFi. Бо ця проблема наразі стоїть гостріше всього.
    Випромінювачем WiFi сигналу може бути не лише WiFi Access Point (точка доступу) або WiFi router (роутер), але ваш ПК, смартфон, розумний годинник, БПЛА, пульт БПЛА, розумна (та не дуже) колонка та й інші пристрої. Деякі з них дозволяють гарантовано вимкнути радіомодуль. Деякі - ні.
    Як що вам хтось каже "Та WiFi ж не видно далі 300 метрів! Відійди далі та перевірь, що не можеш підключитись!" - це значить, що цей "радник" не знає нічого про те, про що ви зараз читаєте. Є велика різниця між встановленням з'єднання по WiFi та виявлення випромінювача.
    Дійсно, як що говорити про встановлення з'єднання, то дистанція може бути дуже невеликою. Особливо коли потужність клієнта невелика - тоді виникає ситуація, коли парний пристрій "чує" сигнал, але не може "докричатись" до приймача точки доступу. Але це геть не означає, що сигнал випромінювача не можливо "почути" на знаааачно більшій дистанції… І ворожі фахівці РЕР це знають теж…
    Стандарти технологій WiFi пройшли певну еволюцію. І хтось може сказати, що сучасні 802.11 ac/ax чи навіть 802.11 n мають дуже малу потужність, а їх сигнали на частоті 2.4 ГГц а тим більш 5 ГГц затухають дуже швидко на невеликій відстані. Це не зовсім так. Більшість звичайних БПЛА теж працюють по WiFi цих стандартів. І вони можуть літати на досить велику відстань в умовах прямої видимості між антеною пульта та антеною БПЛА.
    Але багато хто не знає, що переважна більшість WiFi модулів в сучасних пристроях має забудовану підтримку старших стандартів 802.11 a/b/g, котрі передбачають суттєво більшу потужність випромінювання, і активують ці режими автоматично. Тоді можна впевнено казати, що за допомогою БПЛА із спеціальним обладнанням РЕР (а це не лише Орлани) виявити ваш активний WiFi роутер наприклад на тому ж ВОП чи у штабі частини, на відстані 10+ км з повітря - не така вже й тяжка задачка.
    Простий приклад - виявити положення незамінного наразі для нас терміналу супутникового зв'язку Starlink з поверхні землі практично не можливо з дистанції понад 1 км (наявності РЕР обладнання БПЛА для цього в ворога ще досі не виявлено). Але неприхований "під землю" WiFi роутер, котрий працює за звичай в комплекті з терміналом, виявити можна й на дистанції 10 км спеціально обладнаним БПЛА та на ситуаційно меншій відстані з поверхні землі. (Це одна з причин, чому більшість фахівців надає перевагу круглим терміналам V1 - є можливість працювати без WiFi.)
    Для виявлення позиції ворожим фахівцям РЕР буває навіть не потрібен БПЛА - достатньо мати декілька направлених антен на мачтах, щоб визначити 2 чи більше азимути на твій випромінювач. Далі вже чиста та нескладна математика.
    Чи можна цьому запобігти - насправді ні, нажаль… Хіба що відмовитись від WiFi взагалі. Але як мінімум можна мінімізувати ці ризики. Тобто зменшити вірогідність та доступну дистанцію виявлення ваших WiFi мереж. Давай подивимось що для цього потрібно робити та контролювати:

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Правило №1 - контролюй свої пристрої та вивчи як вимикати все те, що не можеш контролювати інакше. Всі у підрозділі мають знати як вимкнути смартфон чи смарт-годинник (чи хоча б перевести його в режим польоту). Вивчи які пристрої на позиції мають некерований WiFi модуль та як їх вимикати повністю при потребі.
      Правило №2 - "Все що можеш - ховай під землю". Знайди такі місця для розміщення твоїх роутерів, точок доступу та інших випромінювачів WiFi, котрі мусиш використовувати, щоб мінімізувати можливість прийняття їх сигналів в повітрі (конус) та на рівні землі поруч. Землянка, обладнана ниша в окопі, підлога будинку, а то й підвал. Зроби так, щоб з'єднання можна було встановити лише безпосередньо поруч. Земля - найкращій екран для випромінювання 😉 Як що можеш використовувати Ethernet підключення по кабелю замість WiFi - ще краще.
      Правило №3 - При першій можливості контролюй за допомогою фахівців що може бути "видно" засобами РЕР в тебе на позиції. Як що такої можливості нема, то хоча б простими WiFi сканерами для смартфона чи ПК. Навіть як що хтось ввімкнув режим "скритої мережі" (Hidden SSID) - це ніяк не зменшує ризик виявлення ворожою РЕР.
      Далі навожу прості поради що до правил "WiFi гігієни" для позиції/підрозділу. Визнач що все з цього ти зданий впровадити на позиціях та донеси правила до всіх у підрозділі. Інколи може вистачити щоб хтось забув вимкнути роздачу інтернет по WiFi на смартфоні, щоб "спалити" позицію спостереження та т.п.. Додатково проконсультуватись можеш у відповідних фахівців (зв'язок, РЕР) твоєї частини.
      - Час/графік та правила ввімкнення/вимкнення WiFi пристроїв.
      - Правила розміщення WiFi пристроїв - наприклад розміщення роутера подалі від бойової техніки, та інші.
      - Правило "правильної назви мережі". Тобто WiFi мережа має мати таку назву (SSID), котра не містить пов'язаних із бойовою роботою слів - ZSU, KSP, VOP, HQ, STARLINK, POST та подібнних, включаючи позивні, номери підрозділу/частини та т.д.. Краще всього вибирай суто цивільні та нейтральні назви, чужі імена та т.п..
      - Завжди, завжди, завжди використовуй для своїх WiFi мереж складний та достатньо довгий гасло/пароль/ключ. Тобто це ланцюжок восьми чи більше символів, серед яких обов'язково будуть:
      ○ Маленькі літери (a-z)
      ○ Великі літери (A-Z)
      ○ Цифри (0-9)
      ○ Спец.символи (неальфанумеричні символи - #,$,@,_ та інші)
      Цим ти суттєво ускладниш можливість підбору паролю. А щоб не забути новий пароль, придумай собі для цього паролю слово, у написанні котрого ти точно будеш знати які символи будуть великими, які маленькими, а які букви заміниш на які спец.символи. Саме слово (без адаптації, просто на згадку) можеш навіть десь записати собі, наприклад кирилицею. Але краще пам'ятати і не писати 😉
      - Правило перейменування WiFi мереж - міняй назву мережі (SSID) та пароль так часто, як того вимагає ситуація. Наприклад при переїзді, чи раз на тиждень, чи при будь якій підозрі. Головне - ніколи не залишай один й той самий пароль/ключ/гасло.
      - Є ще окремі поради що до параметрів безпеки та шифрування вашої WiFi мережі. Ця тема потребує окремого посту. Наразі лише пораджу використовувати найпотужніші технології шифрування та авторизації з тих, котрі підтримуються вашим обладнанням та вашими WiFi клієнтами.
      Ще раз підкреслюю - як що ви використовуєте термінал Starlink з рідним WiFi роутером - перечитайте все вище ще раз, та дайте перечитати командиру. Ваше життя того варто. Авжеж?
      Чистого українського неба нам всім!
      Володимир Степанець
      Народний Starlink

      Видалити
    2. P.S.: Цей пост викликав великий резонанс. І вочовидь піднята досить гостра тема. Нагадую, що всі наведені тут факти взяті з доступних джерел. Навіть поради що до безпеки та гігієни по суті є спрощені викладки із стандартних security best practices гайдів. Я впевнений що пізніше з'являться доповнення.
      В ЗСУ існують відповідні нормативи з безпеки. І будуть з'являться нові. Ви можете піддавати сумніву кожну строку та кожне ствердження - це абсолютно нормально. Але головне - усвідомлюйте ваші ризики при використанні сучасних технологій та зважуйте ціну, коли ваш вибір може наразити на небезпеку життя захисників.

      Видалити
    3. https://www.facebook.com/VStepanets/posts/pfbid09vqwUz41gnUjrSj5BxYzXEMDeqn8dKTjCiZRG5DhBE4HxRN2FipQ2kRWqoDif4z4l

      Видалити
  11. Lyubov Naydonova 21.11.2022 Датафікація освіти. До Всесвітнього дня дитини.
    Сьогодні Комісія з цифрового майбутнього (Великбританія) представила на вебінарі і надала у відкритий доступ нову книгу (збірку есе) про майбутнє даних в освіті дітей. З огляду на цифровізацію освіти як один з провідних трендів її модернізації в нашій країні це подія знакова, адже ми в дистанційній освіті теж широко користуємося застосунками і платформами, які аналізувала комісія.
    Презентація була дуже цікавою, адже розмова ішла про EdTex і ті помилки в зборі й обробці даних у навчальних закладах, та подальшому їх використанні в комерційних цілях, яке вже не пов'язане з інтересами самих дітей. Це не перша книга з серії, базується на проведених дослідженнях і, що дуже важливо, враховує й думку дітей.
    Збірка починається з критичних роздумів про конкуруючі інтереси у зростаючій «датафікації» освіти та дитинства та про наслідки цього теперішнього устрою для дітей, їхнього майбутнього та їхніх прав. Автори висловлюють занепокоєння щодо неефективного регулювання комерційних інтересів, вбудованих у доступні продукти та послуги EdTech.
    Загалом у книзі 5 частин:
    -Конкурентні інтереси щодо освітніх даних
    -Проблеми з даними
    -Значення кращого регулювання
    -Пошук рішень у дизайні EdTech
    -Переосмислення майбутнього даних
    Потрібне поєднання бізнес-моделі та технічної інфраструктури, побудованої на довірі - головний висновок цих досліджень.
    Що кажуть діти?
    «Times Tables Rock Stars робить це веселим і змагальним». (Дівчинка, 10)
    «Усе, що мені потрібно дізнатися, я можу дізнатися з YouTube». (Хлопчик, 9)
    «Ви отримуєте бали Dojo, якщо ви виконуєте відмінне домашнє завдання або виконуєте завдання до певного рівня. Я не думаю, що це допомагає навчанню, тому що діти просто хочуть отримати бали. Однак вони не зберігають інформацію». (Дівчина, 13)
    «Не чудово. Я не вважаю [Hegarty Math] корисним. Відео занадто довгі та заплутані». (Хлопчик, 15)
    А що думають наші діти про ті технологічні засоби, які ми використовуємо в дистанційній освіті?
    Чи достатньо знаємо ми наші права в цифровому просторі?
    Як працюють наші комісії, хоч звісно, вони не називаються "комісією цифрового майбутнього (КЦМ)"?
    Розвиваючи цифровізацію, наскільки ми балансуємо критичні, практичні та творчі аспекти EdTex? Як визначаємо критерії корисного використання освітніх даних, чи розглядаємо випадки зловживання такими даними авторами застосунків, регуляторними органами, спеціалістами-користувачами?
    EdTech або дані, які він генерує, не позиціонуються КЦМ як хороші чи погані самі по собі. Натомість КЦМ підкреслює потенціал і реальність того, як людські дії та цінності формують і технологічний дизайн, і системи, і бізнес-логіку, і спільноту практиків, як співвідносяться різні соціально-економічні та політичні фактори. Досліджуючи сили, що впливають на навчання дітей, комісія спрямовує зусилля на визначення кроків, необхідних для кращої реалізації своїх прав у цифровому майбутньому.
    Це питання, які вже зараз потрібно готувати до дня безпечнішого інтернету. Ми, люди, - генератори даних. Як ми захищаємо дітей від зловживань у цій сфері? Сьогодні інші проблеми? Дійсно, актуальніші питання є, але й цими не варто нехтувати.
    Сподіваюся, що на наступну всеукраїнську нараду з медіаосвіти ми зможемо запросити представників наших регуляторів і існуючих комісій, які спираючись на дослідження наших дітей в наших умовах зможуть дати відповіді на ті питання, над якими міркує увесь світ.
    Посилання на книжку в коментарі.
    Перемога настане, енергетика відновиться, цифровізація в освіті продовжиться в найкращих інтересах кожної дитини. https://educationdatafutures.digitalfuturescommission.org.uk/about?fbclid=IwAR0bQCS0yNq-BmMD3wJ71vzlGPCXJxen1gWnAANWy2yMloEehjQUQOSI6ls

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ШЕВРОНИ, ЯКІ ВЕДУТЬ ДО ПЕРЕМОГИ!

#Андрофаги

Ідіотократія: скільки років залишилося до перемоги дурості?