Кіберджура

30.9.2025 Критичне мислення є корисним для розумних і освічених людей. Коли ти багато знаєш у певній сфері, то розумієш, що немає якоїсь однієї, “правильної” картини світу, і тобі треба обирати з багатьох версій і гіпотез. Кожен новий факт, кожен новий аргумент змушує тебе переоцінювати цінності, або шукати факти й аргументи на їх підтвердження. Батьки і діти: критичне немислення ідіотів сягає в глибину віків. Але це коли йдеться про освічену людину. З критично мислячими ідіотами все інакше.  Ідіоту дуже важко пристосуватися до життя через те, що він не розуміє сенсу багатьох людських дій. Для чого, наприклад вітатися, зустрівши знайомого? Або навіщо сплачують податки? Ідіот переконаний, що гроші на життя беруться з горезвісної “тумбочки”, яка є у держави. А як вони туди потрапляють, про це подумати не вистачає снаги. ***  Для ідіота не існує причинно-наслідкових зв’язків. Життя навколо себе він сприймає як набір незалежних одне від одного ритуалів, які треба ретельно вив...

Мережева   громадська організація “Міжнародна академія геоінформатики” спільно з Інститутом досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України та Інститутом телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України ініціювали науково-прикладний семінар на тему: ”Проблеми трансферу нових технологій у забезпечення сучасності середньої освіти України” . Мета : в умовах війни   і спричиненою війною демографічної кризи різко постає питання застосування базових в країнах Північноатлантичного договору сучасних хмарних технологій організації простору для підвищення якості та конкурентоспроможності людського капіталу, а також подолання супротиву трансферу технологій в системі середньої (шкільної) освіти задля формування сприятливого інноваційного середовища для повернення молоді до України. Актуальність . У 2019 році в рамках Всесвітньої програми Компанії Esri  з модернізації середньої (шкільної) освіти були побудована мережа дат...

Дурість — ще більш небезпечний ворог добра, ніж злоба. Проти зла можна протестувати, його можна викрити, у крайньому разі його можна припинити за допомогою сили; зло завжди несе в собі зародок саморозкладу, залишаючи після себе в людині принаймні неприємний осад. Проти дурості ми беззахисні. Тут нічого не досягти ні протестами, ні силою; доводи не допомагають; фактам, що суперечать власному судженню, просто не вірять — у таких випадках дурень навіть перетворюється на критика, а якщо факти беззаперечні, їх просто відкидають як нічого незначущу випадковість. При цьому дурень, на відміну від злодія, абсолютно задоволений собою; і навіть стає небезпечним, якщо в роздратуванні, якому легко піддається, він переходить у напад. Тут причина того, що до дурної людини підходиш з більшою обережністю, ніж до злої. І ні в якому разі не можна намагатися переконати дурня розумними доводами, це безнадійно і небезпечно. Дітріх Бонхеффер (1906-1945) Чи можемо ми впоратися з дурістю? Для цього необхідно п...