Управління національними проєктами підготовки молоді до національного спротиву і руху опору
Міністерство оборони України повідомляє про проведення Громадською організацією “Мережева громадська організація “Міжнародна академія геоінформатики” (далі – МАІ) спільно з Громадською організацією “Війкор” і Державним торговельно-економічним університетом та спільнотою Командно-штабної гри “Кіберджура” 07 травня 2026 року на базі Інституту державного військового управління Національного університету оборони України конференції на тему: “Управління національними проєктами підготовки молоді до національного спротиву і руху опору”.
Мета заходу – презентація та обговорення елементів системи організації та управління в підготовці до національного спротиву і руху опору, які були напрацьовані колективом МАІ з 2015 року до тепер на основі технологій, принципів і підходів NATO.
Формат проведення заходу – змішаний на платформі Zoom.
Національний Університет Оборони України
Інститут воєнного державного управління
Проектний офіс Кіберджури Міжнародної академії геоінформатики
Державний торговельно-економічний університет
Громадська організація “Війкор”
Конференція “УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМИ ПРОЄКТАМИ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ І РУХУ ОПОРУ”
10:00 – 16:00 7 травня 2026 року м. Київ
Модератори:
ГАЛЕНКО Іван Вікторович, віце-президент Мережевої громадської організації “Міжнародна академія геоінформатики”
ВІЩУН Вадим Вячеславович, полковник, державний експерт експертної групи політики інформаційної та кібербезпеки Директорату цифрової трансформації у сфері оборони Міністерства оборони України
10:00 – 10:20 Вітальне слово від організаторів та почесних гостей
ШВАЛЮЧИНСЬКИЙ Василь Володимирович, полковник, ТВО начальника Інституту державного військового управління Національного університету оборони України, кандидат військових наук, доцент
Linas GIPIŠKIS, HNIT-BALTIC group – офіційний дистриб’ютор ГІС-технологій Компанії Esri (США) в Країнах Балтії, місто Вільнюс
10:20 – 10:35 Сучасні вимоги до системи національного супротиву і руху опору. ЄЛЕНІЧ ЮРІЙ Петрович, начальник Управління політики національного супротиву і руху опору Міністерства оборони України
10:35 – 10:50* Вимоги до системи профорієнтації і підготовки молоді в умовах воєнного протистояння. ЛОБОДА Вероніка Вікторівна, Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова
11:05 – 11:20 Цифрові технології як інструмент управління проєктами національно-патріотичного виховання. КОРКІН Віктор Валерійович, головний спеціаліст відділу “Служба містобудівного кадастру” управління архітектури, містобудування та охорони культурної спадщини громади Сумської міської ради, місто Суми.
14:45-15:00* Як розпізнати ворожу пропаганду: історичний досвід і сьогодення. ПІСКУН Валентина Миколаївна, доктор філософських наук, професор, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
12:30-13:30 Перерва на обід
13:30-13:45 Нариси до положення про штаби (пункти управління) в проектах підготовки до національного спротиву і руху опору. ЛЕПЕНЬ Володимир Володимирович, курсант Житомирського військового інституту ім. С.П.Корльова, місто Житомир.
13:45-14:00 Модель системи роботи з молоддю в тактичних позначках НАТО. ЗУХБАЯ Юрій Леванович, курсовий офіцер Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, МИРОНЮК Павло Олександрович, офіцер 93 омбр
14:00-14:15 Середовище розвитку громадянської свідомості молоді очима учасників освітнього процесу (за даними емпіричного дослідження). ЖАДАН Ірина Василівна, кандидат психологічних наук, с.н.с., головний науковий співробітник відділу психології політичної поведінки молоді Інституту соціальної та політичної психології НАПН України
14:15-14:30 Від даних до рішень: як працює візуалізація польової інформації в ArcGIS. РУДЕНКО Олександр Олегович, провідний інженер відділу системного адміністрування Інформаційно-обчислювального центру головного центру інформаційних технологій; ШЕСТАК Ярослав Іванович, доктор філософії (комп'ютерні науки), старший викладач кафедри інженерії програмного забезпечення та кібербезпеки, директор головного центру інформаційних технологій Державного торговельно-економічного університету
14:30-14:45 Система прийняття управлінських рішень в організаціях громадянського суспільства. ПЛАХТІЙ Тарас Олексійович, голова ГО "Центр розвитку української культури і самоорганізації", м. Львів
 |
| 24 учасника конференції отримали сертифікати встановленого зразка. |
 |
| Любов Дігтяренко та Ірина Пантюхіна про Кіберджуру: "Я так бачу"! |
Філософський вісник · Наука втрачає сенс?
ВідповістиВидалитиНа конференцію ICLR (International Conference on Learning Representations) подали статтю, яку оцінили живі експерти під час стандартного double-blind рецензування — і прийняли. Згодом з’ясувалося: її повністю згенерував штучний інтелект — від ідеї до оформлення. Люди лише запустили процес. Це зайняло близько 15 годин і ~$140.
Робота не була ідеальною: містила неточності й слабкі місця. Але цього вистачило, щоб пройти фільтр експертів.
І тут головне: проблема виявилась не в ШІ, а в самій системі рецензування. Якщо текст має «науковий вигляд» — структуру, терміни, формули — цього часто достатньо. Глибину мислення перевіряють значно рідше, ніж форму.
Цей випадок викликав дискусії: хто автор, хто відповідає за зміст, і скільки ще таких робіт уже пройшли непоміченими. Особливо показово, що в OpenReview рецензії відкриті — і ніхто не запідозрив, що текст створила машина.
Це не про те, що ШІ став ученим. Це про те, що він оголив слабкість системи — і, ширше, стару як світ проблему: форма часто перемагає зміст. Ще Платон критикував софістів за вміння переконувати без істини, підмінюючи знання риторикою. Артур Шопенгауер прямо описував прийоми «як виграти суперечку, навіть будучи неправим». А в ХХ столітті Жан Бодріяр писав про світ симулякрів, де знаки й форма відриваються від реальності й починають жити власним життям. Ситуація зі статтею — це не виняток, а сучасна ілюстрація тієї ж закономірності: коли система винагороджує правильну форму, вона неминуче починає втрачати чутливість до істини.
Висновок простий: писати «науково» стало дешево й швидко. Справжньою цінністю стає не стиль, а мислення. Хоча, як показує практика, навіть це ще доведеться навчитися розпізнавати.
Gennadiy Druzenko 20.8.2926 ·
ВідповістиВидалитиМОЯ ПОЗИЦІЯ ЩОДО ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ
На відміну від політичних флюгерів, які "прозрівають» лише тоді, коли їх знімають з посади, моя позиція щодо завершення війни роками залишається незмінною.
1. В основі російської агресії лежить питання центру сили у Східній Європі. Держави є рівними лише в теорії та на папері міжнародних договорів. На практиці у кожному геополітичному районі завжди є старший. Ця війна — боротьба за те, хто визначатиме стратегію східної околиці Європи: Росія, Україна, Брюссель чи Вашингтон. Тому принципово: або ми переберемо роль регіонального лідера на себе, або повернемося "в зону інтересів" Кремля або перемістимось до європейської переферії-фронтиру. До речі, засадничою причиною загострення наших взаємин з поляками є саме конкуренція за регіональне лідерство, в якому кожен бачить себе першим, а не другим.
2. Аби на наших східних кордонах встановився тривалий мир, Росія має розвернутися на схід і припинити претендувати на (квазі)європейський статус. Європа (насамперед у новій ментальності росіян) має завершуватися на східних українських кордонах. Новосибірськ в російській свідомості має посісти місце Санкт-Петербурга, а основні інтереси (та амбіції) мають лежати за Уралом.
3. Попри весь героїзм та креативність українців, війни такого масштабу ведуть держави, а не народи. А держава/влада в нас майже така сама неефективна, як і в РФ. А масштаб принципово інший. Тому будь-яка тривала війна на виснаження з мінімумом динаміки на фронті виснажує Україну більше, ніж РФ.
4. З цією владою (як іституційно, так і персонально) ми не виграємо цю війну і не досягнемо її стратегічних цілей. Бо вона має той самий ДНК та організаційну структуру, що й влада РФ. Наразі воюють дві електоральні патрімоніальні монархії, в яких можновладці розглядають владу як інструмент перерозподілу активів, а не форму служіння народу та державі. Люди для обох електоральних монархів – лише ресурс.
5. У перебігу великої війни президентські вибори розірвуть країну. Бо ми не маємо одного беззаперечного лідера (як у Росії чи в Південній Кореї в 1952 році), якому треба просто переобратися. А наявність 3–4 кандидатів, що мають шанси на перемогу, фрагментує й так напружене до межі українське суспільство, мобілізує протиборчі табори й може стати каталізатором громадянської війни, якщо вибори таки відбудуться і ніхто на них не переможе з переконливим відривом.
6. Зеленського може усунути від посади хіба що військовий путч, можливий у разі значного погіршення ситуації на фронті чи в тилу. Але у разі відсутності українського Ататюрка чи де Голля (тобто військового командира з абсолютним авторитетом в армії та суспільстві) путч має всі шанси перетворитися на громадянську війну, бо легітимність нового лідера (який прийде до влади шляхом нелегітимного перевороту) треба буде стверджувати "вогнем і мечем".
7. Найкраще, що може трапитися в ситуації, що склалася, – це тимчасове перемирʼя, яке дозволить Україні провести більш-менш справедливі та конкурентні вибори, результати яких не викликатимуть серйозних запитань ані в Україні, ані за її межами.
8. Якщо для отримання цього шансу потрібно пожертвувати рештками Донбасу — це важка, але прийнятна ціна. Бо інерційний сценарій грає проти України. Перемелювання людей у боях за зруйновані та напівзруйновані міста лише посилюватиме суспільну напругу і загрожуватиме соціальним вибухом, що може знищити українську державність.
9. Вибори нічого не гарантують. Але дають шанс на зміну еліт та прихід до влади тих, для яких Україна – дім, а не "дійна корова". Дають шанс на реорганізацію країни і підготовку її до вирішального етапу війни.
10. Чи скористаються українці цим шансом – питання точно не до путіна.
https://www.facebook.com/Gennadiy.Druzenko/posts/pfbid0tCbG3Rekk7CMMqwr5n2fzXR3qUmzUmBMAaNnCL6sR3z8GYA73UycsSCmhvWW3XCMl