Управління національними проєктами підготовки молоді до національного спротиву і руху опору

Міністерство оборони України повідомляє про проведення Громадською організацією “Мережева громадська організація “Міжнародна академія геоінформатики” (далі – МАІ) спільно з Громадською організацією “Війкор” і Державним торговельно-економічним університетом та спільнотою Командно-штабної гри “Кіберджура” 07 травня 2026 року на базі Інституту державного військового управління Національного університету оборони України конференції на тему: “Управління національними проєктами підготовки молоді до національного спротиву і руху опору”.

Copilot: "Композиція зберегла баланс між технологічним і гуманістичним змістом: цифрова сітка, мозок під нитками маніпуляцій, VR‑моделювання та дослідник — тепер гармонійно поєднані з українською символікою, що додає тепла й національного духу".

Мета заходу – презентація та обговорення елементів системи організації та управління в підготовці до національного спротиву і руху опору, які були напрацьовані колективом МАІ з 2015 року до тепер на основі технологій, принципів і підходів NATO.
Формат проведення заходу – змішаний на платформі Zoom.

Коментарі

  1. Філософський вісник · Наука втрачає сенс?
    На конференцію ICLR (International Conference on Learning Representations) подали статтю, яку оцінили живі експерти під час стандартного double-blind рецензування — і прийняли. Згодом з’ясувалося: її повністю згенерував штучний інтелект — від ідеї до оформлення. Люди лише запустили процес. Це зайняло близько 15 годин і ~$140.
    Робота не була ідеальною: містила неточності й слабкі місця. Але цього вистачило, щоб пройти фільтр експертів.
    І тут головне: проблема виявилась не в ШІ, а в самій системі рецензування. Якщо текст має «науковий вигляд» — структуру, терміни, формули — цього часто достатньо. Глибину мислення перевіряють значно рідше, ніж форму.
    Цей випадок викликав дискусії: хто автор, хто відповідає за зміст, і скільки ще таких робіт уже пройшли непоміченими. Особливо показово, що в OpenReview рецензії відкриті — і ніхто не запідозрив, що текст створила машина.
    Це не про те, що ШІ став ученим. Це про те, що він оголив слабкість системи — і, ширше, стару як світ проблему: форма часто перемагає зміст. Ще Платон критикував софістів за вміння переконувати без істини, підмінюючи знання риторикою. Артур Шопенгауер прямо описував прийоми «як виграти суперечку, навіть будучи неправим». А в ХХ столітті Жан Бодріяр писав про світ симулякрів, де знаки й форма відриваються від реальності й починають жити власним життям. Ситуація зі статтею — це не виняток, а сучасна ілюстрація тієї ж закономірності: коли система винагороджує правильну форму, вона неминуче починає втрачати чутливість до істини.
    Висновок простий: писати «науково» стало дешево й швидко. Справжньою цінністю стає не стиль, а мислення. Хоча, як показує практика, навіть це ще доведеться навчитися розпізнавати.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Яким є бачення Перемоги України очима молоді та їхніх батьків?

Всеукраїнський конкурс Рік кібербезпеки: Життєвий шлях історичних постатей України і світу - 2025

Критичне мислення і кольорові граблі