CyberJura Wargame Simulation "World War Zero" - 2026
CyberJura Wargame Simulation Hybrid Capture The Flag (Hybrid CTF) Challenge “THE CRIMEAN WAR: World War Zero” “Забута нульова війна та (не)вивчені уроки” - 2026.
Міжнародна академія геоінформатики (МАІ) спільно з ГО “Війкор” і Державним торговельно-економічним університетом (ДТЕУ) та партнерами запрошують до участі в першому заході з професійної орієнтації та національно-патріотичного виховання молоді, який приурочено до Дня заснування Північно-атлантичного договору.
Проєктний офіс Кіберджури спільно з партнерами 02 квітня 2026 року з 14:00 до 18:00 на базі Кіберполігону організовують “CyberJura Wargame Simulation” (далі - CWS) в форматі Hybrid Capture The Flag (Hybrid CTF) як тематичну вікторину Challenge “THE CRIMEAN WAR: World War Zero” “Забута нульова війна та (не)вивчені уроки”.
Інноваційне застосування сучасних цифрових інструментів, у тому числі апробованого підходу Cyberjura Capture The Flag (CCTF – це кібербезпека і кіберзахист, військово-патріотичне виховання і OSINT https://armyinform.com.ua/2025/05/15/kiberbezpeka-v-diyi-lvivskyj-liczej-imeni-geroyiv-krut-proviv-etap-ctf-gry-kiberdzhura-2025/), дозволить просувати головний наратив: “Коаліція проти спільного ворога: не важливо який ти малий або недосконалий, дій асиметрично, шукай сильних союзників які незадоволені твоїм потужним сусідом. Об’єднання зусиль і допомога дозволять подолати сильного суперника”на та (не)вивчені уроки”.
Що таке Hybrid CTF і навіщо вона потрібна
Capture The Flag (CTF) — це формат змаг
ання у сфері кібербезпеки, де учасники виконують практичні завдання для пошуку прихованих “прапорців” (англ. flags) — спеціальних кодів, що підтверджують успішне розв’язання задачі.
CTF широко використовується в університетах, ІТ-компаніях і навіть структурах НАТО як форма підготовки фахівців з інформаційної безпеки.
 |
| Кожен учасник кібер-змагань CWS-2026 отримає від Компанії "SIDCON" (Київ) примірник електронної книги "Сучасні технології гібридної війни", Юрій Когут, 2024. |
Пропонований Hybrid CTF — це розширений формат, який поєднує:
- класичні кібер завдання;
- аналітичні задачі;
- історичні та геополітичні дослідження;
- командну роботу.
Такий формат дозволяє:
- розвивати практичні кібер навички (криптографія, OSINT, аналіз даних);
- формувати критичне мислення;
- вчитись працювати з інформацією у складному історичному та політичному контексті.
Особливістю цієї гри є використання історичної тематики Кримської війни (1853–1856) — конфлікту, який іноді називають “World War Zero”, адже він став першим великим міжнародним конфліктом нової епохи з елементами інформаційної війни, глобальної дипломатії та медіа-впливу.
Через призму цієї війни учасники досліджують:
- механізми міжнародного права,
- роль інформації у війні,
- історичні паралелі з сучасною російсько-українською війною.
У сучасних умовах гібридної війни та постійних кібератак підготовка молоді у сфері кібербезпеки є питанням національної безпеки.
1. Загальні положення
1.1. Hybrid CTF проводиться на кіберполігоні CTFd у форматі Hybrid Jeopardy CTF.
1.2. Формат гри поєднує:
- автоматично перевірювані CTF-завдання;
- відкриті аналітичні завдання з ручною перевіркою.
1.3. До участі запрошуються:
- учні шкіл, військових ліцеїв (8–11 класи);
- студенти 1–2 курсів технічних та військових закладів освіти.
1.4. Участь можлива у складі команд, які завчасно реєструються на платформі.
2. Наратив гри (легенда)
Для створення ігрового середовища змагання проводиться у форматі аналітичної місії.
За легендою гри учасники виступають у ролі аналітичної групи дослідників історії війни та інформаційних операцій.
Команди отримують завдання:
- розшифрувати історичні повідомлення,
- відновити інформаційні ланцюги подій,
- дослідити історичні джерела,
- виявити закономірності дипломатичних та військових процесів.
Головна місія команд — відновити фрагменти інформації про Кримську війну та її геополітичні наслідки, використовуючи сучасні інструменти аналізу інформації.
Такий формат дозволяє поєднати:
- історію;
- кібербезпеку;
- міжнародне право;
- аналітичну роботу.
3. Категорії завдань
Завдання можуть належати до таких категорій.
Cryptography - Розшифрування повідомлень.
Приклади:
- Caesar cipher;
- XOR;
- ROT13.
OSINT - Пошук інформації у відкритих джерелах.
Учасники працюють з:
- історичними архівами та джерелами;
- картографічними сервісами;
- відкритими базами даних;
- мистецькою спадщиною.
Encoding / Decoding - Конвертація між форматами:
- Base64;
- Hex;
- ASCII;
- Binary;
- Morse.
Steganography - пошук прихованої інформації у:
- зображеннях;
- аудіофайлах;
- документах.
Logic - нестандартні задачі на:
- логіку;
- алгоритмічне мислення;
- аналіз даних.
Historical Analysis - аналітичні завдання пов’язані з:
- подіями Кримської війни;
- міжнародними договорами;
- геополітичними процесами.
4. Рівні складності завдань
Завдання можуть мати різний рівень складності:
Easy
- базові криптографічні задачі;
- прості конвертації;
- елементарний OSINT.
Medium
- багаторівневі шифри;
- аналіз даних;
- комбіновані задачі.
Hard
- комплексні OSINT-дослідження;
- історичний аналіз;
- задачі з кількома етапами.
5. Формат проведення
Hybrid CTF складається з двох етапів.
Етап 1 — проходження завдань
Тривалість: 2 години
Учасники:
- отримують доступ до платформи;
- розв’язують завдання;
- вводять прапорці.
Етап 2 — перевірка та дискусія
Після завершення гри:
- арбітри перевіряють відкриті відповіді;
- проводиться тематична дискусія.
Запрошені експерти можуть провести:
- лекції;
- дискусії;
- профорієнтаційні виступи.
6. Формат командної участі
Команда складається з 3–5 учасників.
Команда повинна:
- обрати капітана;
- мати унікальну назву та внести в опис дані про свій навчальний заклад/рівень
7. Система оцінювання
Закриті завдання
Формат відповіді: CTF{answer}
Правильна відповідь: 10 балів (автоматично).
Відкриті завдання
Максимальна кількість: 20 балів.
Оцінювання здійснюється арбітрами.
8. Подання відкритих відповідей
Для відкритих завдань вводиться прапорець: CTF{MANUAL_REVIEW}
Після цього відкривається поле коментаря.
Команда повинна залишити розгорнуту відповідь, яка перевіряється після завершення гри.
9. Система підказок (Hint Economy)
У грі можуть використовуватись підказки.
Підказки:
- відкриваються за бали
- можуть бути використані один раз.
Команди з обмеженим досвідом (наприклад учні 8–9 класів) можуть отримати стартовий бонус 30 балів, який дозволяє використати кілька підказок.
10. Технічні вимоги
Для участі необхідно: ноутбук або ПК, браузер, інтернет, обліковий запис CTFd (реєструємося завчасно. капітан створює команду і долучає гравців)
11. Нагородження
Усі учасники отримують:
- сертифікати.
Переможці (1–3 місце): дипломи, відзнаки, призи.
Підсумки тут: https://kiberdjura.blogspot.com/2026/04/cyberjura-wargame-simulation-world-war.html
Maxim Burmitskiy: Сегодня 170 лет со дня заключения Парижского мира, который положил конец Крымской войне, ставшей грандиозным сеансом одновременного самообмана, закончившийся предсказуемым банкротством. Когда пыль улеглась, выяснилось, что все участники процесса с энтузиазмом оплатили счета, которые им были не по карману, ради целей, которые им были не особо нужны. Когда в Париже подписывали мир, за столом сидели люди в расшитых мундирах, а за их спинами стояли тени почти миллиона человек, погибших ради того, чтобы сохранить почти такой же статус-кво, какой был до начала этого безумия. Любая война — это кровавый абсурд, то та была прямо квинтэссенцией.
ВідповістиВидалитиДля РИ это был сеанс принудительного избавления от иллюзий. Николай I долгие годы практиковал внешнюю политику в стиле «я тут единственный взрослый, а вы все — нерадивые племянники». Это его искреннее убеждение, что он жандарм Европы и единоличный вершитель судеб, сыграло с ним злую шутку, когда он решил, что все должны разделить его идею, что «больному человеку Европы» пора на выход.
Выяснилось, что «заходы сверху» и менторский тон хороши для подавления европейских восстаний или муштры в Гатчине, но в большой политике это говно, а не инструмент. Когда ты десятилетиями общаешься с соседями как с подчиненными, не стоит удивляться, что в момент кризиса ты обнаруживаешь себя в полной изоляции. Оказалось, что «Священный союз» — это фикция, а старые услуги (вроде спасения австрийского трона в 1849-м) в геополитике имеют срок годности парного молока. Россия узнала на вкус, что такое воевать против половины Европы без единого союзника, имея в арсенале отсталые технологии, устаревшие карты и логистику средневековья.
По итогам войны – потеря черноморского флота и начало глубоких реформ не только армии, но и страны в целом. Можно было это все сделать без войны, сохранив полмиллиона жизней, да и флот в придачу? Безусловно.
Для Османской империи это стало началом мучительной агонии. Порта ничего особо не приобретя (и по территориям пшик, и ограничения по флоту для РИ к концу войны были интересны скорее союзникам), де факто признала себя вассалом Великобритании и Франции, которые включили её в «концерт европейских держав», но на правах бедного родственника с ограниченными правами. Долги перед союзниками привели империю к дефолту, а «гуманитарный контроль» ускорил распад: союзники потребовали реформ и равных прав для христиан. Для архаичной исламской империи это было сродни попытке переустановить операционку на ходу — всё начало глючить и искрить. В итоге, пока в Петербурге зализывали раны и строили заводы, османы обнаружили себя в ситуации «защищенного банкрота». Их не добили русские штыки, но их медленно начали душить европейские облигации и рекомендации старших партнеров по европейскому концерту.
ВидалитиМожно было всего этого избежать без потери сотен тысяч жизней и начав нормальную реформу, в частности тех санджаков, где жили преимущественно христиане? Однозначно.
Великобритания и Франция потратили горы золота и положив в крымскую грязь цвет своих армий ради... чего? Ради того, чтобы выступить в роли платных реаниматологов для «больного человека Европы» — Османской империи. Британский и французский обыватель, получив счета за Севастополь, впал в легкий ступор. Выяснилось, что они запредельно дорого оплатили выживание дряхлого султанского режима, который не собирался ни реформироваться, ни платить по долгам. Это был триумф процесса над результатом: врага вроде как «сдержали», но приобретения оказались настолько ничтожными по сравнению с затратами, что Парижский мир выглядел как раздел убытков в обанкротившейся корпорации. Плюс, с 1856 года Стамбул превратился в «чемодан без ручки», который Лондон и Париж тащили за собой только для того, чтобы он не достался Петербургу.
Самый прискорбный союзник, просадивший кучу денег и положивший несколько тысяч человек это Сардинское королевство, которое кроме чести посидеть за одним столом с победителями и записать в анналы победу над могучей Российской империей, не получило вообще ничего. Т.к. поддержка Франции в будущем создании Итальянского королевства им и так была обеспечена, и была бы более мощной, без этой войны.
В общем, имперская Европа заплатила почти миллионом жизней за иллюзию стабильности, которая начала трещать по швам уже через пятнадцать лет. А вот если бы договор случился бы без войны, всё было бы иначе, как минимум для нескольких миллионов человек - погибших и их семей.
Міжнародна (!!) академія геоінформатик, яка має свій проєктний офіс (щоб це не означало) не має власного сайту і робить анонси незрозуміло де.
ВідповістиВидалитиШарашкіна контора якась, ще і гроші відмиваєте, мабуть.
Ви дуже мудрий і грамотний коментатор! Ми погоджуємося з Вами, що понти дорожчі за гроші. Фазу власних сайтів, рахунків і бухгалтерії уже пережили в минулому і дійшли до висновку, що в умовах гібридної війни то є уразливістю та ніяк не сприяє досягненню мети. Якщо Ви бажаєте і маєте час та натхнення, то ласкаво просимо зробити нам сайт й таке інше. Робоче місце з комп'ютером надамо. Одна умова - не просіть у нас грошей. З грошима і дурень зробить. Спробуйте без грошей, а ми на вас подивимося.
ВидалитиКонстантин Фартушный · Парадокс «Тонкої червоної лінії»: від Балаклави до мотоциклетних штурмів. Сьогодні термін «червоні лінії» в російській пропаганді звучить як погроза, але іронія історії полягає в тому, що оригінальна «Тонка червона лінія» 1854 року — це вирок російському військовому мисленню. Це момент, коли імперська пиха розбилася об технічний прогрес, і цей сценарій Росія маніакально повторює вже 170 років.
ВідповістиВидалити1. Урок, який не було вивчено (Балаклава, 1854). Під Балаклавою російська кавалерія йшла на шотландську піхоту, впевнена у своїй масі. Але шотландці мали гвинтівки Міньє. Нова технологія дозволяла вбивати вершників ще до того, як вони бачили колір очей ворога. «Тонка лінія» вистояла не просто завдяки мужності, а завдяки перевазі нарізної зброї над шаблею. Росіяни тоді зрозуміли, що відстали, але замість висновків зробили те, що вміють найкраще — героїзували власну поразку.
2. Деградація до «будьонщини». Коли світ перейшов до танків та авіації, російське мислення застрягло в епосі коня. Брусиловський прорив став символом успіху, здобутого горами трупів, де людська маса заміняла дефіцит снарядів. Армія Будьонного у 1920-х намагалася воювати шашками проти кулеметів, бо ідеологія «натиску» була дешевшою за індустріалізацію. Це і є корінь деградації: якщо немає технологій, треба кинути стільки людей, щоб у ворога закінчилися патрони.
3. Сучасний «байк-штурм» як фінал еволюції. Сьогоднішні атаки на мотоциклах, мопедах та гольф-карах під вогнем сучасних дронів — це пряма реінкарнація тієї самої кінної атаки під Балаклавою. Логіка не змінилася: «Хтось та проскочить». Засіб не змінився: Використання відкритої, незахищеної живої сили проти технічно переважаючого противника.
У чому полягає парадокс? Росіяни використовують вираз «червона лінія» як символ своєї сили, хоча історично це символ їхнього тактичного безсилля. Вони завжди доводять війну до стану «кінної атаки на кулемет», бо людський ресурс для них — найдешевша запчастина. Від шотландських гвинтівок 1854-го до українських FPV-дронів 2024-го — російська армія продовжує штурмувати прогрес за допомогою відчаю. Це не стратегія, це хронічна нездатність цінувати життя та визнавати технологічне відставання.