Кіберджура: методика роботи з розвіданими

Екзистенційний ворог України уважно стежить за розвитком технологій на Заході і не соромиться вчиться. Також, на відміну від вчителя історії хабаду Ю.Г. Демедюка, ворог не розповідає своїм що американське - це погано. І у військовій сфері не сильно страждає "імпортозаміщенням". Тому уважно стежимо за ворогом і за тим, як розвідки різних країн і приватні розвідувальні компанії (ПРК) працюють із отриманими розвідданими та перетворюють їх на розвідувальну інформацію. Деякі аспекти цього процесу залишаються незмінними роками і є "основою", а деякі трансформуються відповідно до розвитку технологій.

Юрій Григорович Демедюк працював в МОН України, дітей виховував.
Розуміння цього, осмислення та проведення розумних експериментів є дуже цікавим процесом. Сьогодні кацапи (тут знайдете джерело) переклали документ ATP 2-33.4 для армії США (тут сам документ) зі змінами на 2025 рік, присвячений методикам і рекомендаціям для командирів, керівників штабів та штатних розвідників щодо перетворення сирих даних на цінну інформацію для прийняття рішень. Документ об’ємний і фундаментальний – він складається зі 174 сторінок. Рекомендуємо тим, хто дуже цікавиться цією темою, вивчити його повністю з усіма графіками, схемами та ілюстраціями. Для всіх інших – короткі тези:

🔹Ефективний аналіз розвідданих – це не просто обробка інформації, а безперервний процес, що вимагає критичного мислення та постійного зворотного зв’язку. 

🔹Одна з найцінніших частин документа – детальний опис різних структурованих аналітичних методів, поділених на три категорії. Ці методи допомагають аналітикам уникати когнітивних помилок і упереджень, які часто виникають під час обробки складної інформації. 

Основні методи:

  • Сортування – організація інформації в логічні групи.
  • Хронологія та часові шкали – вибудовування подій у хронологічному порядку.
  • Матриці – візуальне представлення взаємозв’язків.
  • Зважений рейтинг – порівняння варіантів з урахуванням їхньої важливості.

Діагностичні методи:

  • Перевірка ключових припущень – виявлення та перевірка основних передумов.
  • Перевірка якості інформації – оцінка достовірності джерел.
  • Індикатори/показники змін – визначення ознак майбутніх подій.

Творчі методи:

  • Аналіз "що якщо?" – дослідження малоймовірних, але критично важливих сценаріїв.
  • Мозковий штурм – генерація нових ідей у груповому форматі.
  • Аналіз "червоної команди" – мислення з позиції противника.

🔹"Аналітики повинні бути обережними і не припускати, що події, які слідують за попередніми подіями, викликані цими попередніми подіями; причинно-наслідковий зв’язок може бути відсутнім".

🔹Документ містить таблицю виражених ймовірностей, яка допомагає аналітикам точно формулювати свої оцінки:

  1. "Практично немає шансів" (1-5%)
  2. "Дуже малоймовірно" (5-20%)
  3. "Малоймовірно" (20-45%)
  4. "Приблизно рівні шанси" (45-55%)
  5. "Ймовірно" (55-80%)
  6. "Дуже ймовірно" (80-95%)
  7. "Практично напевно" (95-99%) 

🔹Особливу увагу рекомендуємо звернути на розділ №9. У ньому представлена система аналітичного проєктування – покроковий процес планування та виконання аналітичної роботи. 

🔹Документ підкреслює важливість співпраці між аналітиками на різних рівнях (батальйон, бригада, дивізія, корпус) для створення цілісної картини. 

Цей посібник – не просто військовий документ, а цінний ресурс, якщо якщо взяти до уваги американську специфіку, для розвитку критичного мислення та аналізу інформації. Посібник може бути корисним для будь-кого, хто працює з даними та приймає рішення на їх основі.

Практичний кейс для вивчення тут! Зразок як ворог вивчає нас: "Методичні рекомендації з протидії просуванню противника (за досвідом бойових дій 2025 року)" - перекладено на кацапський язик.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

#Кіберджура: Інтелектуальна ігрова платформа "Вікно Овертона"

Місяць кібербезпеки Кіберджури – 2024: Життєвий шлях історичних постатей в українському кіберпросторі. ГІС-проекти команд джур-кіборгів

Критичне мислення і кольорові граблі